Володимир Саприкін: Участь Європи в роботі української ГТС неможлива

26 – 27 січня Президент України Віктор Ющенко здійснив робочий візит до Брюсселя, де провів зустрічі з керівництвом Євросоюзу, головою й представниками Єврокомісії та комісаром ЄС з питань зовнішніх відносин Бенітою Ферреро-Вальднер, присвячені темі «газової війни» з Росією та її наслідкам.

Про перспективи співпраці України і ЄС в сфері енергетики, що обговорювалися під час зустрічей Президента з єврочиновниками, запитав у керівника енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Саприкіним.

– Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу під час зустрічі з Ющенком у Брюсселі заявив, що Європа зацікавлена в об’єднанні української та європейської електричної та енергетичної мереж. На яких засадах може відбуватися таке об’єднання?

– На сьогодні газотранспортна мережа (України – ) напряму з’єднана з мережею країн-членів Європейського Союзу. Тут нема чого під’єднувати. Будь-яка інша трансформація, тобто

участь якихось західних компаній в роботі української транспортної системи неможлива, оскільки закон про трубопровідний транспорт забороняє приватизацію, оренду чи передачу на невідомих умовах у користування тощо.

Отже, сьогодні газотранспортна система під’єднана й ми співпрацюємо із західними країнами.

Що стосується електроенергетичних систем, то тут дещо гірше, однак перспективи є. На сьогодні ми з’єднані за рахунок експорту електроенергії з деякими країнами Центральної та Східної Європи. Однак це з’єднання здійснюється лише через так званий «Бурштинський острів» (Бурштинська електростанція (Івано-Франківська обл.) разом із прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської і частково Івано-Франківської та Львівської областей – ). Головним чином це викликано тим, що

повномасштабне з’єднання на сьогодні неможливе через суто технічні проблеми – через низьку якість українського струму тощо.

Тут потрібно робити «вставки» постійного струму, щоб можна було забезпечити технічні вимоги Європейського Союзу. Також потрібно підписати деякі юридичні документи, щодо об’єднання енергосистем.

І найбільш складний момент – проведення реформ і адаптація законодавства ЄС, законодавства України. Однак це можливо за кілька років.

– Чи можливе безпосереднє укладання угод між Україною та країнами Євросоюзу щодо транзиту?

– Це було б дуже вигідно Україні. Однак сьогодні ще діють правила Радянського Союзу, тобто фактично України начебто немає на мапі, а Росія підписує контракти з країнами Центральної й Східної Європи напряму, оминаючи Україну. І контракти, які підписав «Газпром» з країнам-членами Європейського Союзу на п’ятнадцять, двадцять, двадцять п’ять і більше років, передбачають саме такий варіант співпраці. Отже,

це було б корисним для України, якби Євросоюз підписував з нею транзитні угоди, однак це на сьогодні поки що малореально.

Учора міністри закордонних справ країн ЄС прийняли рішення про створення спеціального фонду, який фінансуватиме великі інфраструктурні проекти, зокрема, енергетичні в країнах-сусідах ЄС на півдні та сході. Що Україна здатна запропонувати з таких проектів і чи може наша країна розрахувати на отримання коштів від новоствореного фонду?

Безумовно, цей фонд створений для того, щоб фінансувати такі країни, як Україна.

Україна може запропонувати десь кілька десятків проектів співпраці з європейськими структурами, які будуть корисні не тільки Україні, але ще й і Європейському Союзу.

Один із таких напрямів – це модернізація газотранспортної системи.

– А чи не більше Європа зараз зацікавлена у створенні газопроводів в обхід України, для диверсифікації постачань? Чи не будуть саме такі проекти пріоритетнішими при виділенні коштів зі згаданого фонду?

Це питання інших фондів, які фінансують проекти членів Євросоюзу.

– Ющенко в Брюсселі заявляв, що Україна дотримуватиметься газового договору, укладеного між «Нафтогазом» і «Газпромом». А в Києві заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак учора відзначив, що відповідний договір може бути розірвано, якщо підтвердиться факт чинення тиску на керівника «Нафтогазу» Олега Дубину. То все-таки – чи може бути розірваний газовий контракт?

– Я вважаю, що перегляду угод не буде.

– Тому що це неможливо чи тому що чинити так неправильно?

– Це неможливо і неправильно – якщо Україна підписала, потрібно виконувати.