Подробнее Запомнить город


Believing or belonging?

размер текста:

Cвіт давно чекав на економічну кризу. Причина банальна: економічна криза потрібна була для того, щоб побачити іншу – набагато більш небезпечну в онтологічному та глобальному плані – кризу гуманності та моралі.

Європейців і зокрема, українців, це стосується чи не в першу чергу. Висловлюючись зворотами нинішнього президента, "зараз маємо унікальний шанс" відійти від загостреного сприйняття проблем типу "політик А сказав про політика В", а "політик В відіслав політика А до політика С у відповідь".

У проекції, без перебільшення, виживання світські турботи рано чи пізно відходять на другий, а то й третій план, і людина у пошуках трансцендентного намагається прийти до Бога. За посередництвом церкви. І от власне тут стає очевидною криза інституцій, які у принципі повинні бути апологетами моралі.

Ви не задумувались у причині шаленої популярності "Коду да Вінчі"? Апокрифічна версія Дена Брауна для будь-якого мислячого християнського адепта видасться сміхотворною. Одначе перше-ліпше зерно сумніву в церковних інституціях лягає на благодатний ґрунт у суспільстві.

Як точно в цьому контексті звучить заголовок книги Бегбеде ді Фалько "Я вірую. Я теж ні"!..

Процес секуляризації релігії в сучасному світі визнає навіть консервативна православна церква.

У промові на нещодавньому соборі РПЦ митрополит Київський Володимир зазначив: "Прагнучи визволити людину від уявного "диктату релігії", секуляризм розриває живий зв’язок особистості з Богом та церквою.

В результаті церква перетворюється в конфесійну групу, віра – в систему поглядів, які носять релятивістський характер, молитовний досвід – в приватні психологічні переживання індивіда".

При цьому глава УПЦ посилався на дослідження відомого сучасного релігієзнавця, викладача соціології релігії в Сорбонні Жана-Поля Віллема.

Ми, українці, маємо велику переконаність в унікальності своєї ситуації, приміром, у сфері корупції, владних міжусобиць чи релігійних чвар. Мушу розчарувати (чи заспокоїти): подібні проблеми тією чи іншою мірою присутні в усьому світі, у ситій та задоволеній Європі теж.

Зокрема, щодо релігійного досвіду, то в Європі і, зокрема, Європейському Союзі він відіграє роль яблука розбрату, а не люльки миру. Ризикну навіть припустити, що релігія поступово перетворюється на міну уповільненої дії, яка вибухне в той момент, коли, здавалося б, ніщо більше не стоятиме на перешкоді створення квазідержави ЄС.

За соціологічними даними початку третього тисячоліття, 77,4% європейців заявили, що вірують в Бога, причому найвищий показник дали три країни – Португалія (96,4%), Ірландія (95,5%) та Греція (93,8%), а найнижчий – Швеція (53,4%), Нідерланди (61,1%) та Франція (61,4%).

Зауважте: саме дві країни з аутсайдерів цього дослідження – Франція та Нідерланди – заблокували прийняття Європейської Конституції кілька років тому. Немалою мірою – через наявність у тексті Жіскара д’Естена маленького натяку на спільну для Європи християнську спадщину.

Кілька років тому (ще перед вище вказаним референдумом) автор ознайомлювався з діяльністю органів державної влади у Франції. Однією з найбільш крамольних тем у розмові з французькими держслужбовцями є питання релігії.

Політика лаїцизму (від грецького слова "мирянин" – прийнятий більше століття тому у Франції принцип абсолютного розділення церкви та влади) часом доходить до абсурду. І в той же час – становить величезну загрозу європейській тотожності.

Поки французи майже боролися з власною релігійною спадщиною, теокультурний простір країни фактично окупували інші, більш напористі релігійні практики – той же самий іслам.

Звісно, в Україні принцип розділеності влади і церкви, по-перше, не є досить актуальним а, по-друге, останні сімнадцять років і не дотримується. Одначе і до досвіду Греції, де православ’я є, по суті, державною релігією, Україні теж далеко.

Проте є одна надзвичайно вагома проблема християнства, яка є транс’європейською – від Лісабона до Уралу. Число тих, які визнають власну віру в Бога, не є однорідним. Британська дослідниця Грейс Деві, а за нею і Віллем виділяють два великі пласти європейських адептів християнства, які прямо засвідчують кризу церкви.

Більшість "віруючих" належать до двох груп – "believing without belonging" та "belonging without believing", у довільному перекладі – "вірити, але не належати [до певної християнської общини]" та "належати, але не вірити".

Саме з цього принципу походить бажання багатьох не визнавати церкву за попередника, а "просто вірити", а з іншого боку – приходити в церкву двічі на рік, "як усі" чи "бо так прийнято".

Так, церква – особливо православна – консервуючись у власних проблемах і не бажаючи змінюватись, втрачає свою паству. Але правда і в тому, що тим гірше для нас. У цей складний час такий стан речей стає до болю очевидним.

Кожен з нас, задумуючись над дієсловами believing – belonging найчастіше зупиняється на сполучнику "or", а не "and". І це, множачись на потік еміграції з інокультурних (та інорелігійних) середовищ, може стати найбільшою загрозою європейській ідентичності.

Внаслідок власної маргінальності Україна та її пересварені церкви ще мало задумуються над цим викликом, діючи за принципом: "не турбуй проблему, поки проблема не турбує тебе". Натомість це той випадок, коли діяти треба превентивно. І простих рецептів тут, на жаль, немає.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Россия закрыла до октября проход через Керченский пролив военным и государственным судам Украины. Перекрытие коммерческого судоходства грозит убытками для промышленности региона.
19.04.21
На початку квітня Україна нарешті спромоглася презентувати проєкт другого Національного визначеного внеску (НВВ2), тобто свої зобов'язання щодо зменшення викидів СО2 до 2030 року, відповідно до Паризької угоди.
16.04.21
В інтерв'ю Бізнес Цензор заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про причини подовження мита на експорт металобрухту, майбутнє заготівлі і проблеми української металургії через Green Deal у Євросоюзі.
Парламент принял закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов. Выгоду получат обеспеченные украинцы, а проиграют — бизнес, клиенты банков и вся страна в целом.
15.04.21
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
Против членов рейдерской группы Вадима Нестеренко правоохранители также ведут уголовные расследования по фактам гибели 4 человек.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
13.04.21
12.04.21
09.04.21
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!