Румунія перевірить глибини у дельті Дунаю

Румунія з 16 березня розпочала вимірювання глибин в Кілійському рукаві Дунаю, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Найближчими днями планується розпочати також вимірювання глибин у каналі гирла Бистре, розташованому на українській території. Міністерство транспорту Румунії проведе перевірки, щоб з’ясувати — Україна проводила днопоглиблювальні роботи чи роботи з експлуатаційного обслуговування, та чи може це нести ризик для біорізноманіття дельти Дунаю.

Процедура триватиме 10 днів, в зону буде дозволено доступ трьох вимірювальних суден румунської Річкової адміністрації Нижнього Дунаю.

У Румунії повідомляють, що на заміри глибин на каналі гирла Бистре українська сторона ще не надала письмової згоди та стверджують, що це було встановлено під час раундів переговорів, які відбулися, у тому числі за посередництва Єврокомісії.

“Письмова угода вкрай необхідна, оскільки канал повністю знаходиться на території України, країни, яка перебуває у стані війни, і потрібні гарантії безпеки та допомога для румунських спеціалістів, які будуть проводити вимірювання”, — наголошує румунська сторона.

Наразі судна чекають на якорі в Periprava, в повіті Тулча, щоб отримати «зелене світло» та розпочати дії, узгоджені під час переговорів.

Дані будуть оброблені через 30 днів, лише тоді стануть відомі результати, повідомили джерела в Мінтрансі Румунії.

Нещодавно міністр навколишнього середовища Румунії Танчос Барна заявив, що лише після цих вимірювань і аналізу стоку можна буде визначити, чи впливають днопоглиблювальні роботи на дельту Дунаю.

У лютому Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю. Румунія занепокоєна тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища. Тож, Бухарест просить роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються у гирлі Дунаю, а також вимагає припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не пов’язані із підтримкою судноплавства.

Раніше Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило про збыльшення прохідної осадки суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла до 6,5 метра, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла — до 7 метрів. Рік тому максимальна осадка становила тільки 3,9 метра.

Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.

Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду Росією українських портів. Гирло Бистре, яке з’єднує судноплавним каналом Кілійське гирло з Чорним морем, выдкрилося для торговельного флоту на початку липня, після звыльнення острова Зміїний та встановлення контролю над прибережною ділянкою акваторії у цій частині Чорного моря. Деблокада гирла Бистре суднового ходу Дунай—Чорне море заощаджує бізнесу щонайменше $500 тис.

Після відновлення паспортних глибин на українській ділянці річки Дунай і оголошеної осадки 6,5 метра Дунайські порти досягли рекордного значення в 12 суднозаходів та 90 тис. тонн на добу.