Дунайське пароплавство може відмовитися від пасажирського флоту

Державна судноплавна компанія «Українське дунайське пароплавство» може продати свої пасажирські судна, оскільки цей актив є збитковим. Про це компанія повідомила на своєму сайті.

«Судна «Молдавія» та «Україна» – у Лінці в очікуванні рішення щодо постановки на ремонт на завод ÖSWAG. Утримання суден на час стоянки становить близько 10 000 євро на місяць на судно. Більш старі судна: «Дніпро» та «Волга», які взагалі не мають попиту фрахтувальників, знаходяться в Ізмаїлі та використовуються як житло для наших приїжджих працівників, – розповів заступник генерального директора з експлуатації флоту Руслан Скрябін.

За його словами, зараз у відстої перебувають усі теплоходи.

Фінансовий показник судноплавної компанії торік становив 25 млн грн. Зараз пасажирські перевезення продовжують завдавати пароплавству збитків.

Останні роки постійним фрахтувальником флоту УДП виступала компанія BigXtra Touristik, яка входить до FTI Group, чия основна діяльність – туристичний і готельний бізнес. Але торік у BigXtra змінилося керівництво, і рішення про навігацію на 2023 рік не приймалося аж до 30 листопада. Лише на початку зими, посилаючись на погану кон’юнктуру ринку, компанія запропонувала зафрахтувати на 2023 рік лише одне судно. Це при тому, що в круїзному бізнесі контракти на наступний рік зазвичай укладаються ще в червні.

«Ситуацію погіршує те, що «Україна» та «Молдавія» потребують капітального ремонту для отримання класу регістру на наступні п’ять років. За нашими оцінками, це обійдеться УДП в суму не менше 800 000 євро. Адже за останні п’ять років у ремонт пасфлоту майже нічого не вкладалося. Вочевидь, співвідношення витрат і доходів, які може принести пасфлот, не є рівноцінним. Тому сьогодні активно розглядаємо різні варіанти подальшої долі пасажирського флоту», – говорить Скрябін.

УДП розглядає варіант відкритого конкурсу серед фрахтувальників на 2024 рік. Якщо його результати виявляться незадовільними – будуть ставити питання про можливий продаж суден.

Також один із варіантів – запропонувати Німеччині, Австрії, Угорщині, Словаччині використовувати теплоходи під житло в рамках програми підтримки українських біженців. За сумою дохід може бути рівноцінним фрахту за круїз за низькою фрахтовою ставкою.

«Але знову ж таки виникає питання – наскільки тривалими можуть бути ці програми, адже ми продовжуємо нести витрати, навіть коли теплоходи знаходяться у відстої. Що ми робитимемо з теплоходами за декілька років, коли нам їх повернуть у стані, який не дозволяє подальшу експлуатацію», – розмірковує Скрябін.

За його словами, окупити інвестиції у 800 000 євро при наявних ставках фрахту неможливо. У найкращому разі, за умови роботи як мінімум трьох суден, флот зможе вийти на беззбиткову роботу. Але за деякий час у ремонти та оновлення потрібно буде знову вкладати чималі кошти.

«Для підприємства набагато вигідніше отримати декілька мільйонів євро та посилити вантажний флот, який працює з великим прибутком, позбувшись активу, що генерує та буде генерувати лише збитки», – йдеться в повідомленні.