НБУ покращив прогноз зростання української економіки

Національний банк України покращив свій прогноз стосовно очікуваної динаміки економічного розвитку України протягом 2023 року. Як зазначається в Інфляційному звіті за квітень, регулятор очікує зростання ВВП цьогоріч на 2%, тоді як у попередньому звіті зростання прогнозувалося на рівні 0,3%. 

Основним припущенням цього макропрогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків з початку 2024 року завдяки успішним діям української армії.

«З огляду на швидке відновлення енергетичної системи та зростання обсягів очікуваної міжнародної допомоги (яка через бюджет надходитиме в економіку і підтримуватиме приватне споживання та інвестиційну активність) Національний банк поліпшив прогноз зростання ВВП у 2023 році – з маржинальних 0,3% до 2,0%», – зазначили в НБУ.  

Падіння реального ВВП України в першому кварталі року уповільнилось до 13,5% із 31,4% в четвертому кварталі 2022 року. Нацбанк вважає, що із другого кварталу 2023 року економіка розпочне відновлення – воно становитиме 15,9%, враховуючи низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 36,9%. Нацбанк також очікує, що в ІІІ та ІV кварталах цього року зростання уповільниться, відповідно, до 3,9% та 3,7%. Загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 2,0% після падіння на 29,1% торік.

Водночас більш стрімке відновлення стримуватимуть високі безпекові ризики, що пригнічують інвестиційні та споживчі настрої, логістичні обмеження для експорту та слабкі темпи повернення вимушених мігрантів з-за кордону. 

У 2024 та 2025 роках очікується прискорення темпів економічного зростання до 4,3% та 6,4% відповідно насамперед завдяки закладеному в прогноз зниженню безпекових ризиків та все ще м’якій фіскальній політиці, попри певну її консолідацію. 

Нацбанк також очікує відновлення ринку праці протягом 2023-2025 роківз на тлі зростання економіки та досить м’якої фіскальної політики за умови відсутності нових значних шоків.

Рівень безробіття у 2023 році прогнозується на рівні 18,3%, у 2024 році – 16,5%, а у 2025 році –  14,7%. Однак він перевищуватиме довоєнний рівень, зокрема з огляду на ймовірне збереження значних кваліфікаційних та регіональних диспропорцій на ринку праці.