Європейські інвестиції у сталь продовжують зростати

У Європі продовжує зростати кількість запланованих або реалізовних проєктів із виробництва сталі в електродугових печах (EAF). Часто вони отримують підтримку національних урядів та фінансування ЄС. Очікується, що попит на брухт за таких умов буде збільшуватися. Про це пише Recycling Today.

Найчастіше такі проєкти опираються на плани із декарбонізації виробництва. Інвестиції поєднуються з іншими проєктами, що передбачають використання базових киснево-конверторних печей, проте із заміною вугілля на іншу сировину або водень.

Перелік компаній, які оголосили про європейські проєкти або запустили їх протягом останніх 18 місяців, включають ArcelorMittal, британську Liberty Steel Group, австрійську Voestalpine, німецьку Saarstahl, а також скандинавські стартапи Blastr Green Steel і H2 Green Steel. British Steel висунула ідею перетворення конвертерного виробництва в EAF, проте держфінансування для реалізації цього плану ще не організоване.

Активні інвестиції спричинили стабільний потік оголошень про продажі та встановлення протягом останніх двох років обладнання від постачальників технологій плавильних цехів, таких як Danieli, SMS Group і Primetals Technologies.

Компанія ArcelorMittal, найбільший виробник сталі в Європі, здійснює постійні інвестиції, щоб замінити значний відсоток своїх доменних та киснево-конверторних потужностей на EAF або конвертерні потужності без використання вугілля. Зусилля компанії вийшли за межі Європи та включають великий проєкт щодо конверсії EAF на сталеливарному комплексі в Канаді.

На тлі цих процесів очікується зростання попиту на брухт чорних металів, окрім того, свою роль гратимуть залізо прямого відновлення (DRI) та водень. Зокрема, представники Федеральної асоціації німецьких компаній з переробки та утилізації сталі (BDSV) лобіювали брухт як важливу для світової торгівлі та енергетичної безпеки сировину. Ту ж ідею просуває і виробник в EAF Swiss Steel Holding.

Технологія EAF міцно пов’язана із металобрухтом, і це, імовірно, означає, що навіть виробники сталі, що інвестують в виробництво DRI, стануть частиною загального, більшого ринку брухту в Європі та за її межами.