Для розвитку зеленої металургії Україні необхідні більші обсяги металобрухту

Майже 90 % усієї української сталі все ще виробляється в мартенах чи конверторах, які генерують в атмосферу величезну кількість забруднювачів. Євросоюз поступово відмовляється від цих технологій на користь більш сучасних, пише NV Бізнес.

Як зазначає видання, саме це є найбільш критичним для українських метпідприємств, оскільки вже з 1 жовтня цього року Єврокомісія в рамах механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Мechanism, CBAM) фактично запровадить так званий екологічний податок на імпорт продукції, яка вироблена без урахування сучасних екологічних норм. До 2025 року діятиме перехідний період, а після цього у європейців з’явиться реальний економічний важіль, а не лише теоретичні розмови про захист навколишнього середовища.

Тобто якби «вуглецевий» податок ЄС стягував уже сьогодні, 90 % української сталі не потрапили б на європейський ринок, як невідповідні екологічним вимогам за прямими парниковими викидами (т. з. Scope 1). Однак після цього неприємності для української, вже зеленої сталі не закінчуються, адже продукція перевіряється за вуглецевим слідом тих енергоресурсів, які було спожито під час виробництва сталі (т. з. Scope 2).

Найбільш проблемним моментом залишається наявність металобрухту, пише видання. За даними асоціації УАВтормет, у 2022 році заготівля брухту впала в 4 рази — із 4,1 млн т до майже 900 тис. т. «Така тенденція триває і цього року при збільшенні експорту брухту в рази. Вочевидь, аби металургійна галузь мала можливість переходити на зелені рейки, необхідно залишати сировину в країні та перезапускати оброблюючі виробництва, які збільшать обсяги заготівлі брухту як бази для зеленої сталі», — констатує голова аналітичного центру CMD-Ukraine, доктор економічних наук Ігор Гужва.