Металурги Бразилії активно лобіюють підвищення імпортних сталевих мит

На панелі під час 33-го конгресу Бразильського інституту сталі IABr, який проходив у Сан-Паулу, генеральні директори Gerdau та ArcelorMittal, серед інших керівників сектору, попередили, що якщо 25% імпортний тариф на сталеву продукцію не буде схвалений у короткостроковій перспективі, то багато сталеливарних заводів припинять виробничу діяльність, і галузі доведеться розпочати масові звільнення. Про це пише портал Steel Orbis.

Густаво Вернек, генеральний директор Gerdau, зазначив, що група вже має два заводи, які зупинили роботу: один у штаті Сеара на північному сході, а інший у штаті Сан-Паулу на південному сході, додавши, що на даний момент компанія виплачує зарплату 600 співробітникам, які не працюють, але це неможливо підтримувати нескінченно.

Джефферсон де Паула, генеральний директор ArcelorMittal у Бразилії, заявив, що ще більше бразильських сталеливарних заводів призупинять діяльність до кінця року, якщо поточний середній тариф у 9,6% збережеться. Він додав, що, окрім звільнення робочої сили, компанії доведеться розглянути можливість відстрочення інвестицій у Бразилію, що оцінюються у 12,5 млрд. доларів, до 2027 року.

Сталеливарна промисловість Бразилії в даний час працює з 60% завантаженням потужностей, і більшість гравців звинувачують у проблемі імпорт сталевої продукції, обсяг якого в період з січня по серпень досяг 3,2 млн. тонн, що на 48,6% більше, ніж за той самий період 2022 року.

На думку аналітиків, влада неохоче погоджується на підвищення податку, про яке просить сталеливарний сектор, оскільки представники секторів-споживачів сталі, насамперед цивільного будівництва, попередили, що ціни на сталь на внутрішньому ринку зростуть незабаром після запровадження вищого податку.

Але виконавчий президент IABr Марко Поло Лопес заявив, що такі аргументи не мають сенсу, оскільки неможливо підвищувати ціни, коли попит низький, а в сталеливарному секторі 40% потужностей простоюють.

Внутрішня ціна на сталеву продукцію в Бразилії зазвичай ґрунтується на ціні аналогічної імпортної продукції після митного очищення.