Україна вважає найперспективнішими напрямками для розвитку експортної інфраструктури Румунію та Молдову

Найперспективнішими напрямками для транзиту агропродукції, а отже, і для розвитку інфраструктури Україна бачить Румунію та Молдову, заявив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков на конференції “Майбутнє українського експорту”, організованої “Економічною правдою” в Києві, повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

Кубраков зазначив, що український уряд наразі працює над логістичними проєктами в напрямку Молдови та Румунії. Ці країни не розглядають Україну як конкурента і бачать хороші комерційні перспективи для отримання доходу від транзиту товарів з України.

“Молдова і Румунія відчули, що вони можуть заробляти на транзиті, для них це додатковий заробіток і ми їм не конкуренти”, – сказав міністр.

Кубраков нагадав, що Румунія очікує надходження коштів від Європейської комісії для модернізації та розвитку своєї транспортної інфраструктури. Хоча для України цей логістичний шлях дорожчий і маржинальний, але в таких проєктах є сенс, оскільки Румунія і Молдова демонструють зацікавленість у співпраці.

Він зазначив, що наразі Україна має багато ініціатив на Дунаї, заплановано розбудову пунктів пропуску та заплановано добудову залізничної інфраструктури в напрямку Молдови.

Коментуючи скорочення видатків на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури в проєкті держбюджету-2024, Кубраков зазначив, що це позначиться на темпах будівництва необхідної для експорту інфраструктури. Однак, за його словами, в уряду є рішення цієї проблеми. Зокрема готовність в облаштуванні пунктів пропусків продемонстрували ЮНІСЕФ, USAID. Світовий банк також обіцяв долучитися до запланованих для реалізації у 2023 році проєктів із будівництва інфраструктури та житла. Крім того, профінансувати будівництво та модернізацію доріг можна буде використовуючи кошти Дорожнього фонду та Європейського інвестиційного банку.

“Справді, це займе дещо більше часу. Але я прибрав би емоції, оскільки все це (активне будівництво пунктів пропуску – ІФ-У) триває понад півроку. Усе це буде (будівництво інфраструктури продовжиться – ІФ-У). Просто ми втратимо якийсь час”, – сказав він.

Кубраков зазначив, що польський напрямок також залишається важливим для українського експорту, але порівняно з минулим роком обсяги перевезень залізницею впали вдвічі. Від початку роботи коридорів солідарності вантажоперевезення ним, зокрема агропродукції, сягали 1,2 млн тонн щомісяця, у березні поточного року – 250 тис. тонн, влітку відновилися й сягнули 500 тис. тонн, нагадав він.

“Додатково розвивати залізничну інфраструктуру (у напрямку Польщі – ІФ-У) за такого рівня завантаження немає сенсу”, – резюмував віцепрем’єр.