Скорочення термінів повернення валютної виручки ставить під загрозу високотехнологічний експорт

Наміри уряду й Національного банку України зменшити удвічі термін повернення валютної виручки ставить під загрозу високотехнологічний експорт. Про це заявив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у своїй колонці для ЕП.

За інформацією нардепа, причиною намірів скоротити терміни повернення валютної виручки зі 180 до 90 днів стали “чорні” зернотрейдери, які уникали сплати податків при експорті. Водночас намір застосувати це рішення до всіх експортерів створює ризики для експорту високотехнологічних товарів, цикл доставки і продажу яких, на відміну від сировини, перевищує 90 днів.

“Термін доставки металопродукції від українського кордону з ЄС в порт і потім в США займає понад три місяці. Далі ще час на доставку до складу дистриб’ютора. І потім ще час, поки продукція продасться покупцеві. Зробити це за 90 днів було неможливо навіть до вторгнення, коли були відкриті українські порти”, – зазначив Кисилевський.

Він додав, що в порти країн Близького Сходу логістика від кордону з ЄС трохи швидша – приблизно два місяці. Але далі так само – доставити до клієнта, отримати постоплату. Часи, коли за українські товари іноземні покупці були готові платити предоплату, залишились позаду 24 лютого, сказав нардеп.

“І навіть в ЄС, який ближче, ніж Канада чи Саудівська Аравія, товари з високою доданою вартістю продати за 90 днів вийде далеко не завжди. Показовий приклад з агротехнікою, виробництво якої за відсутності достатнього попиту і заморожування програм підтримки, виживає за рахунок експорту. Така техніка продається через дилерські мережі – такі самі майданчики з технікою, які ми бачимо вздовж доріг в Україні. Цикл продажу – понад півроку”, – сказав Кисилевський.

За його словами, для держави є різниця між експортом сировини і експортом продукції переробки, а тим більше машинобудування. Якщо ще в 2007 році Україна мала частку товарів переробної промисловості в експорті біля 75%, то в 2021 році цей показник знизився до 36%.

Відтак, на думку Кисилевського, до сировинного та високотехнологічного експорту держава має застосовувати різних підхід: на сировину – зменшити терміни повернення валютної виручки, а на товари переробної промисловості – збільшити.