Незважаючи на суворі cанкції Росія продовжує імпортувати компоненти для війни в Україні

Економічні санкції ризикують втратити свою роль як політична зброя США. Натомість потрібні більш ефективне правозастосування та посилене дотримання вимог з боку приватного сектору.

Про це йдетьтся у статті позаштатної старшої наукової співробітниці Інституту міжнародної економіки Петерсона, віце-президента із зовнішньої політики Київської школи економіки Еліни Рибакової. Матеріал публікує британське видання Financial Times.

Авторка зазначає, що в останні десятиліття США дедалі частіше використовують фінансові санкції як інструмент зовнішньої політики, використовуючи свою позицію лідера глобальної фінансової системи для посилення впливу у світі.

“З війною Росії в Україні та більш конкурентними відносинами з Китаєм США експериментує з новою зброєю економічної політики, такою як обмеження цін на продаж російської нафти та контроль над експортом технологій до Росії та Китаю. Але поки що ці заходи дали неоднозначні результати”, – пише Рибакова.

За її словами, Вашингтон залишається центральним вузлом у глобальній фінансовій архітектурі, що надає йому можливість погрожувати обмежити країнам, які не співпрацюють, доступ до долара США та міжнародних платіжних систем.

“Наприклад, коли США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди з Іраном у 2018 році, загроза американських санкцій зруйнувала всі європейські зусилля продовжувати співпрацю з Тегераном”, – нагадує експерт.

При цьому, продовжує авторка статті, успіх фінансових санкцій США не прийшов одразу.

“Це вимагало інвестицій у національну інституційну інфраструктуру, узгодження цілей (включно з зусиллями по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму) та накладення багатомільярдних штрафів для очищення міжнародної банківської системи після 11 вересня. США знадобилися роки, якщо не десятиліття, щоб завоювати довіру”, – пише Рибакова.

Вона також зазначає, що сучасні виклики поширюються не тільки на фінанси, але й на ринки, де США не мають абсолютної конкурентної переваги, наприклад, технології.

“Ліміт ціни на нафту не був беззаперечним успіхом, оскільки є докази того, що Росія продавала енергоносій за цінами вище цього ліміту, використовуючи послуги доставки та страхування G7. Навіть коли Росія, наприклад, Індії продає нафту нижче ліміту, завищені транспортні витрати дозволяють афілійованим з Росією компаніям, у тому числі нафтотрейдерам, захопити частину ринкового арбітражу. Крім того, Росія зменшує свою залежність від компаній G7. Перенесення більшої частини експорту у тінь поставить її поза досяжністю США та їхніх союзників”, – прогнозує експерт.

Рибакова також підкреслює, що попри суворі експортні обмеження США, ЄС і Великобританії, Росія продовжує імпортувати ключові компоненти для своєї війни проти України. Так, Китай, зокрема, допомагає у виробництві товарів подвійного призначення для російської армії.

“Кілька сотень урядовців, відповідальних за експортний контроль у Міністерстві торгівлі США, не можуть контролювати весь світ. Отже, щойно посередники потрапляють до санкційного списку, невдовзі вони знову з’являться під новою назвою за тією ж адресою. Незважаючи на беззаперечне глобальне поширення долара США, немає інфраструктури, яка б “стежила за грошима” та використовувала дані фінансового сектора для переслідування тих, хто порушує експортний контроль і обмеження цін на нафту”, – вважає експерт.

На її думку, за кроками, які зараз роблять США, уважно спостерігають інші країни, зокрема Китай, і ця ситуація може бути або прелюдією до майбутньої конфронтації, або позитивною демонстрацією могутності США.

“Вийшовши за рамки фінансових санкцій, США ризикують втратити довіру. Америці потрібна доктрина економічного державного керування, що підтримується оновленою та зміцненою інституційною інфраструктурою та співпрацею з приватним сектором. … За відсутності посиленого правозастосування та покращення зусиль приватного сектора щодо дотримання законодавства, ефективність санкцій неминуче буде підірвана, а разом з нею й довіра до економічного державного управління США”, – резюмує Рибакова.