Україні треба приєднуватись до світового тренду захисту від імпорту китайської сталі

Останнім часом одразу кілька країн Південної Америки запровадили заходи торговельного захисту на сталь з Китаю, який є найбільшим імпортером сталевої продукції на континент.

Наприкінці квітня Чилі ввела мита у розмірі 34% на сталеві кулі та 25% на прутки з КНР. До схожого кроку вдалися у Мексиці, яка запровадила низку захисних мит у розмірі 5%-50% на більш як 500 видів товарів, головним постачальником яких є Китай. До списку увійшли сталева продукція, алюміній, текстиль, хімікати, тощо.

Крім того, в Бразилії запрацювала система квот на 11 видів продукції із легованої сталі, що імпортуються переважно з Китаю. Обсяги постачань понад встановлену квоту оподатковуватимуть митом у 25%. А у випадку істотного зростання імпорту зростатиме і ставка.

“Уряди країн латиноамериканського регіону розуміють, що наплив китайського імпорту становить загрозу їх економікам. Саме про це вони говорять, запроваджуючи обмеження”, – зазначив у коментарі UAprom Володимир Головко, керівник Центру політичного аналізу, автор монографії “Україна та Китай: еволюція відносин (2021 – травень 2022)”.

До прикладу Чилі зіштовхнулася із загрозою зупинки місцевого металургійного виробництва через засилля дешевого металу з Китаю. А керівництво Мексики заявило про спотворення конкуренції, оскільки китайські товари, що потрапили під обмеження, продаються за цінами нижче собівартості, а їх виробництво часто субсидується.

“Тобто до захисних заходів вдаються, щоб зберегти власне виробництво та робочі місця, оскільки саме працюючі підприємства забезпечують надходження податків та зайнятість місцевого населення, тоді як у випадку імпорту податки та уся додана вартість залишається у країні виробництва”, – зауважив Головко.

Він вважає, що уряду України варто взяти до уваги світовий тренд на обмеження доступу на ринки китайської продукції, враховуючи той факт, що китайські виробники вдаються до неконкурентних практик і в Україні. Експерт також звернув увагу на суттєвий дисбаланс у торгівельно-економічних відносинах Китаю та України, який характеризується значним переважанням імпорту КНР над українським експортом до цієї країни.

“Ця ситуація несе потенційні ризики для економіки та безпеки країни, тож варто врахувати досвід країн світу та задуматися над унормуванням певних категорій імпорту та розглянути можливість для запровадження тарифних і нетарифних обмежень, якщо імпорт перевищить критичні показники. Зокрема, у таких важливих секторах як енергетика, металургія, телекомунікації”, – сказав він.

У цьому контексті можна згадати й дії уряду США, який звинуватив КНР у впливі на світові ціни через надмірне виробництво товарів та їх постачання на світові ринки на умовах демпінгу. А також обіцянки президента США Джо Байдена діяти, потроївши тарифи на експорт китайської сталі та алюмінію.