Дефіцит кадрів в Україні може призвести до падіння виробництва та втрати економіки

Дефіцит кадрів в Україні може мати ефект доміно – спочатку підприємства скоротять виробництво, а далі втрати відчує вся економіка України. Про це повідомляє Bloomberg.

Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, ця проблема посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.

“Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення у лютому 2022 року. Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу”, – пише видання.

За прогнозом Bloomberg, ця проблема лише загострюватиметься, адже російське вторгнення триває вже третій рік. І Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою.

“Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів. За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов’язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 мільйонів людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації”, – вказує видання.

Своєю чергою, у групі “Метінвест”, що налічує майже 60 000 працівників й прагне закрити 4 000 вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованому на південному сході країни, зазначила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи. За її словами, пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи – в той час, як до війни це займало втричі менше часу.

Процес працевлаштування ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.

Ситуація з дефіцитом кадрів матиме ефект доміно: спершу бізнес буде змушений скоротити виробництво. А відповідно, зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям.

“Якщо призов триватиме таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично не вистачатиме працівників”, – каже Петрук.

Нагадаємо, раніше в КП “Київський метрополітен” заявили, що незабаром кількість поїздів скоротиться, оскільки міграція та призов до війська спричинили “значний дефіцит” працівників.