Росія втратила одного з найбільших покупців вугілля в Азії

Один із двох найбільших імпортерів російського вугілля на Тайвані – Taiwan Cement Corporation (TCC) – оголосив про повне припинення співпраці з вугільниками з Росії. Про це йдеться в повідомленні компанії, передає The Moscow Times.

Компанія, яка купувала паливо в Росії для своєї електростанції “Хопінг”, ухвалила рішення відмовитися від нових контрактів із вересня поточного року. Остання партія вугілля прибуде до Тайваню в жовтні.

Як зазначається, Тайвань, що не приєднався до санкцій, увійшов до п’ятірки найбільших імпортерів російського вугілля, закупивши з весни 2023 року до весни 2024 року понад 10 млн тонн і забезпечивши за рахунок Росії майже п’яту частину всього вугільного імпорту.

За оцінками CREA, з початку війни Тайвань витратив $3,5 млрд на закупівлю російського вугілля, на його частку припало близько 5% всього вугільного експорту з РФ.

Поточного року поставки збільшилися на 30% порівняно з 2023 роком і в 1,5 раза – відносно 2022 року.

Втрата великого тайванського клієнта обіцяє новий “головний біль” російським вугільникам, які за підсумками січня-липня вже втратили майже 12% експорту. Головний покупець – Китай – знизив імпорт на 8%, і перспектив його зростання не передбачається, скаржився у вересні голова Міненерго РФ Сергєй Цивільов.

За підсумками першого півріччя вугільна промисловість Росії стала збитковою. За даними Росстату, її сальдований фінансовий результат склав мінус 7,1 млрд руб. Більше половини вугільних компаній стали збитковими, а сукупні втрати зросли в 3,4 раза, до 93,7 млрд руб.

На початку вересня повідомлялося, що російські вугільні компанії 2024 року зіткнулися з різким погіршенням фінансового стану.

За словами голови Міненерго РФ Сергєя Цивільова, в першому півріччі доподатковий прибуток вугільної галузі обвалився на 97%, тобто більш ніж у 33 рази.

“Прибуток вугільної галузі до податків за підсумками року може знизитися практично у 15-17 разів”, – попередив Цивільов.

Російська вугільна промисловість підходить до “важкої кризи”, попереджала у квітні комісія Держради Росії з енергетики. За її оцінками, галузь перебуває в стані касового розриву (коли платежі, що надходять менше, ніж відтоки з рахунків), а до кінця року її негативний грошовий потік досягне 450 млрд руб.

Раніше повідомлялося, що російсько-китайський проєкт із освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування через обмеження Китаєм транскордонних платежів із Росією.

У середині липня стало відомо, що російські експортери вугілля та металів продовжують відчувати проблеми з вивезенням своєї продукції за кордон. Так, за підсумками січня-липня цього року морський експорт вугілля з Росії впав на 11,4%, а чорних металів – на 15,7%.

Також повідомлялося, що частка збиткових вугільних підприємств у Росії перевищила 52%, експорт вугілля скоротився на 12%.

До того стало відомо, що обсяг індійського імпорту вугілля з Росії скоротився за три місяці по травень включно, тоді як поставки зі США зросли. Трейдери пояснювали це зниженням конкурентоспроможності російських поставок.