Запуск морського коридору відкрив нові ринки збуту – Нацбанк

Відкриття морського коридору у 2023 році справило відчутний вплив на географічну структуру експорту товарів. Він дав змогу відновити поставки на традиційні для України напрямки країни Азії та Африки, на які доставка іншими видами транспорту здебільшого була ускладнена або зовсім неможлива.

Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ.

При цьому українським експортерам вдалося опанувати й нові, вельми екзотичні ринки збуту. Так, у 2024 році був зафіксований експорт до Домініки (насоси), Лаосу (макуха та м’ясо птиці), Малаві (кукурудза та мішки пакувальні), Есватіні (лікарські засоби), Східного Тимору (мішки пакувальні) та інших.

Зазначається, що за результатами 2024 року фізичні обсяги імпорту товарів зросли на 7.8% завдяки суттєвому нарощуванню перевезень саме морським транспортом. Так, перевезення морем зросли в 1.6 раза за рахунок нарощування закупівель насамперед нафтопродуктів, добрив і вугілля.

Структура імпорту товарів морем із початком функціонування морського коридору залишалася майже незмінною: основу становила хімічна продукція (40% у 2024 році, зокрема добрива 20%), нафтопродукти (32%), та продукція металургії (8%). Обсяги перевезень залізницею збільшилися на 31.6%, що забезпечило 6.5 в.п. зростання імпорту, тоді як транспортування автомобільним транспортом скоротилося на 16%.

Підкреслюється, що у 2024 році виробники продукції ГМК отримали безперешкодний доступ до морських шляхів транспортування, що одразу позначилося на зростанні зовнішніх поставок.

Однак експорт цієї продукції обмежують втрати виробничих потужностей, дефіцит е/е та регулярні обстріли інфраструктури. У результаті зовнішні поставки ГМК залишаються значно нижчими, ніж до широкомасштабного вторгнення.

Крім того, ураховуючи повноцінне функціонування морського коридору, наявні транспортні потужності забезпечують необхідні для аграріїв обсяги транспортування. Так, обсяги перевезення зернових через морський коридор у 2024 році були близькими до рівня 2021 року.

Ураховуючи нижчі обсяги врожаїв, насамперед через скорочення посівних площ, поточних транспортних потужностей більш ніж достатньо для вивезення врожаїв, що підтверджується відновленням сезонності, яка була притаманна експорту агропродукції до широкомасштабного вторгнення. Відновлення повноцінних морських постачань вивільнило частину потужностей інших видів транспортування.

Завдяки вивільненню залізничних потужностей зросли перевезення мінеральних продуктів (галька, гравій, портландцемент) до Польщі, Румунії та Словаччини. Натомість транспортування автомобільним транспортом товарів скоротилося, що, зокрема, було спричинено блокадою польського кордону в перші місяці року. Зменшення відбулося за рахунок насамперед продовольчих товарів і продукції деревообробної промисловості до Польщі, Румунії та Угорщини.