Видобуток копалин за угодою Україна-США стартує не раніше 2040 року

Проєкти, передбачені нещодавньою угодою між Україною та США щодо інвестицій у видобуток природних ресурсів, навряд чи запрацюють до 2040 року.

Про це повідомляє Financial Times.

У межах домовленостей планується створення спеціального інвестиційного фонду для відновлення, який формуватиметься за рахунок прибутків майбутніх гірничодобувних і енергетичних проєктів. Проте, як зазначають аналітики, реалізація таких ініціатив потребує значних інвестицій приватного капіталу та часу.

“Це перспектива щонайменше на 10-15 років”, – зауважив колишній керівник напряму природних ресурсів ЄБРР Ерік Расмуссен.

А на думку голови консалтингової компанії Clareo Пітера Браянта, запуск і розробка родовищ забере щонайменше десятиліття, тому угода не зможе змінити ситуацію на ринку ресурсів у короткостроковій перспективі.

Україна має багаті запаси корисних копалин – залізної руди, вугілля, літію, графіту, титану. Також вона входить до трійки провідних європейських виробників природного газу. Попри це, реалізація масштабних проєктів у нафтогазовому секторі також стикається з ризиками.

Експерти вказують на кілька основних викликів: війна, нестача точних геологічних даних, пошкоджена інфраструктура, корупційні загрози та брак фахівців. Усе це відсуває перші реальні результати щонайменше до 2040 року.

За словами міністерки економіки Юлії Свириденко, інвестиційний фонд має запрацювати вже найближчими тижнями. Водночас прибутків від нього очікувати не варто раніше ніж через 10 років, оскільки кошти планують реінвестовувати у нові проєкти та відбудову країни.

Угода не охоплює вже діючі об’єкти – наприклад, шахти Ferrexpo або родовище Шиманівське, яким опікується канадська Black Iron. Утім, генеральний директор компанії Метт Сімпсон переконаний: їхній проєкт залишиться ключовим для інвесторів після завершення війни.

Ще однією перешкодою є обмежений доступ до радянських геологічних карт – більшість даних нині засекречено через війну. Крім того, експерти не виключають, що частина найбільш перспективних родовищ уже частково виснажена.