Суддя Євген Завгородній відхилив спробу рейдерського захоплення врожаю та майна ПП «Агрофірма Перспектива» правоохоронними органами. Баталії тривають.
Як передають наші колеги з Прес-центр, днями у Фортечному районному суді міста Кропивницького розгорталася справжня судова драма. У центрі подій – майно ПП «Агрофірма Перспектива», що належить відомим агробізнесменам Олександру та Сергію Тарасовим, на яких, як вказують ЗМІ, протягом кількох місяців чиниться системний тиск з боку правоохоронних органів з метою захоплення їхнього бізнесу.
Цього разу, як пишуть ЗМІ, “рейдери в погонах” знову дали про себе знати, подавши клопотання про арешт майна ПП “Агрофірма Перспектива”. Мова йде про спробу арештувати 41 земельну ділянку та врожай 2025 року – посіви на 82 гектарах, які підприємство обробляє понад 13 років на цілком законних підставах.
Абсурдні звинувачення та аргументи сторони захисту
Розгляд справи (№ 404/6443/25) випало судді Євгену Завгородньому, перед яким стояло непросте завдання: залишитися вірним букві закону чи “не образити” представників силових структур, які, як вбачається, мають надмірний інтерес до чужого врожаю. Як зазначається, 24 та 25 червня у суді тривали справжні юридичні баталії.
Клопотання про арешт майна, на думку сторони захисту, є абсурдним. Воно було подано старшим дізнавачем поліції Волошиним Віталієм та погоджене з прокурором Знам’янської окружної прокуратури Ігорем Бізовим.
Як наголошує адвокат Сергія Тарасова Анатолій Ларін, у слідчому клопотанні йдеться про спробу визнати незібраний урожай… речовим доказом. За його словами, пшениця, яка ще дозріває на полі, раптом отримала новий статус – речовий доказ, який потрібно терміново передати в АРМА, нібито для “збереження”.
“Вони хочуть заборонити нам збирати наш урожай. У прямому сенсі! І ще й передати його в АРМА”, – коментують ситуацію журналістам в агрофірмі. Адвокат Ларін підкреслює, що з документів клопотання навіть не ясно, що саме арештовується – зерно, поле чи “мрія прокурора про велику жатку”.
Відсутність доказів та неправомірні дії
Коментуючи для ЗМІ хід справи, Анатолій Ларін наголосив, що в матеріалах слідства немає жодного доказу, що земельні ділянки, які знаходяться у законній суборенді ПП “Агрофірма Перспектива”, є речовими доказами у справі про начебто завдану шкоду державі. Адже лише за такої умови можна ставити питання про можливий арешт майна.
Більше того, не наведено жодного розрахунку реальної шкоди, не проведено жодної експертизи, а основний аргумент дізнавача – лист від ГУ Держгеокадастру, не має жодної доказової сили в межах КПК. “Це – не кримінальна справа, це зрежисований акт з однією метою: відібрати майно, прикриваючись процесуальними фігурами”, – наголошує адвокат. Він також зауважує, що Держгеокадастр, згідно з чинним мораторієм, взагалі не має права проводити перевірки, тож про яку шкоду йдеться?.
Як зазначає А. Ларін, слідство просто взяло суму з листа Держгеокадастру – трохи більше 20 тисяч гривень за одну ділянку, помножили її на 41 і оголосили: шкода становить 862 тисячі гривень. “Що це за арифметика? Це навіть не абсурд – це юридичний шок”, – обурюється адвокат.
Також, Анатолій Ларін повідомив, що згідно з чинним законодавством, будь-яке нарахування збитків має здійснюватися відповідно до Методики розрахунку шкоди, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007. Ця методика чітко вказує на необхідність виїзду спеціального органу, акту перевірки, фотофіксації, встановлення факту самовільного зайняття та припису на усунення порушення. Без цього, як підкреслює захист, будь-які “розрахунки” не мають юридичної сили.
“Вони не робили жодної перевірки. Ніхто не виїжджав, не фіксував, не міряв. Просто вигадали суму й сказали – все, крадіжка!”, – наголошує Ларін. Він додає, що якби це було законно, спеціалісти з державного кадастру мали б виїхати на місце, зафіксувати факт самовільного використання земельної ділянки, скласти акт, здійснити розрахунок розміру шкоди та припис про добровільне поновлення прав. “Але нічого з цього не було забезпечено слідством”, – зазначає адвокат.
Пшениця як “знаряддя злочину”
На цьому, як вказують наші колеги, безглуздя не закінчується. Адвокат зазначає, що в якості речових доказів слідство чомусь вирішило арештувати… сам урожай. Обґрунтували це тим, що зерно, мовляв, є знаряддям вчинення злочину. “За логікою обвинувачення – пшениця стала співучасником кримінального правопорушення”, – іронізує з гіркотою Анатолій Ларін. “Ну так давайте тоді ще паркан визнаємо речовим доказом і арештуємо. А що – він же стоїть на землі! Це тотальний правовий сюрреалізм”, – додає він.
Захист підкреслює: немає експертизи, немає встановленого складу злочину, немає збитків. Є тільки клаптик паперу, що назвали “доказом”, і свавільна спроба вивезти урожай фермерів під виглядом забезпечення кримінального провадження.
Анатолій Ларін також нагадує про статтю 372 Кримінального кодексу України про притягнення невинної особи до кримінальної відповідальності. “Відповідальність по цій статті, зокрема і за крадіжку урожаю службовими особами з фабрикацією справи, ніхто не відміняв”, – зауважив адвокат. Він особливо акцентує, що це все відбувається в період дії військового стану, що є “чистим саботажем проти економіки країни та мародерством”.
Сторона захисту також вказує на те, що прокурор так і не зміг пояснити в суді, чому арештований врожай має зібрати якесь ДП “Елітне”. Відсутні будь-які відомості про те, чи взагалі це підприємство володіє необхідною технікою, людськими ресурсами, паливно-мастильними матеріалами та потужностями для збору вказаного врожаю, що, як наголошують, виглядає дуже підозріло.
Адвокат, між іншим, відзначив, що прокуратура не виконала важливої умови для накладення законного арешту – не подала цивільний позов. Прокуратура вказує, що цивільний позов вони не подавали, бо “ще не встигли” і не можуть вирахувати шкоду. Підозра нікому не пред’явлена, а стаття не передбачає конфіскації майна. Крім того, підприємство працює десятки років, справно сплачує податки та заробітні плати і має достатні потужності для того, щоб в законний спосіб обробляти будь-яку земельну ділянку.
До того ж, працівники Держгеокадастру надали стороні захисту довідку, що вони не можуть провести експертизу про можливу шкоду у зв’язку з дією мораторію на подібні перевірки. Все це, як наголошує сторона захисту, свідчить про незаконність підстав для арешту майна агрофірми.
“Диригенти” афери та роль обласної прокуратури
За даними ЗМІ, справжнім “диригентом” цієї афери, за завданням вищих корупціонерів, є заступник керівника обласної прокуратури Кіровоградщини Іса Муса огли Танривердієв (на фото).
Саме він, як повідомляється, особисто координує дії поліції щодо рейдерського захоплення майна агрофірми. Під його керівництвом формується “правова база” для подальшого вилучення врожаю, намагання передати його в підконтрольні структури та фактично – “поставити” підприємство під зовнішнє управління.
На тлі цього цілком природним виглядає риторичне запитання: а чи в курсі керівник обласної прокуратури Стрелюк Ян Васильович, що його заступник, як той бандит з великої дороги, фактично влаштовує рейдерське захоплення майна успішного агропідприємства?.
Судячи з усього, як зазначають наші колеги, мовчання означає всебічну підтримку та схвалення протиправних дій свого підлеглого. “Дуже прикро, що обласна прокуратура стає організатором та виконавцем рейдерських захоплень агропідприємств. Часи Януковича повернулись?”, – ставлять риторичне питання журналісти.
Перемога закону: Суддя Завгородній обирає совість
На лаві юридичної совісті – суддя Євген Завгородній, якому випало або стати гарантом прав людини і приватної власності, або увійти в історію як черговий суддя, що дозволив арештувати… колоски. Як зазначила сторона захисту фермерів, навіть він не зміг приховати здивування – чому подібні клопотання правоохоронці подають саме влітку і саме перед збором урожаю?. “Очевидно, щоб встигнути зібрати урожай власноруч”, – відповідають самі фермери. Ця практика, на жаль, не поодинока.
Показово, що у цій ганебній справі (№404/6443/25) слідча група, намагаючись підтасувати свої аргументи, цинічно ігнорує позицію Верховного Суду щодо суборенди, продовженої за принципом мовчазної згоди. Як встановлено документально, агрофірма користується землею цілком законно. Жодного рішення про припинення оренди, жодного судового оскарження – немає. Тож адвокати захисту задаються справедливим питанням: на якій підставі порушено справу за ст. 197-1 ККУ? Відповідь очевидна – підстава штучна, сфабрикована і створена виключно для рейдерського захоплення.
Подібні прецеденти вже ставали причиною дисциплінарних проваджень щодо слідчих суддів у інших регіонах. Справи суддів А. Шиша та А. Шабанова, які дозволили арешт ще незібраного врожаю, це пряме попередження іншим суддям: будь-яке незаконне рішення – це не лише пляма на мантії, а й юридичне самогубство.
До честі судді Євгена Завгороднього, як зазначають наші колеги, він не піддався на цинічні маніпуляції обласних силовиків та, уважно вивчивши всі докази і аргументи сторін, відхилив клопотання слідства про арешт майна ПП “Агрофірма Перспектива”. Цим рішенням суддя Є.В. Завгородній дає зрозуміти представникам корумпованих правоохоронних органів, що не збирається виконувати їхні забаганки. Ситуація в Україні змінюється, корумпованих силовиків можуть легко звільнити чи перевести, а суддя має піклуватися про дотримання законності все своє життя, якщо прагне жити в правовій державі, мати чисте сумління і здоровий сон.
Що далі? Слово за генеральним прокурором
Справу про арешт майна ПП “Агрофірма Перспектива” можна назвати лакмусовим тестом на здатність української Феміди відрізняти справжню законність від прокурорської самодіяльності. Історія переслідування та замовного тиску на Сергія Тарасова, а тепер вже і його брата, фермера Олександра Тарасова, – це історія про те, як у воюючій країні, де аграрії – це економічна опора, силовики намагаються відібрати останню надію на справедливість.
Перший раунд змагань на цьому фронті силовики програли. Проте, як зазначають ЗМІ, можна не сумніватися, що вони продовжать шукати можливості для виконання замовлення своїх кураторів. “Історія про врожай, що став «речовим доказом», – це ще один гвіздок у домовину довіри до правоохоронної системи”, – пишуть наші колеги.
Сторона захисту обіцяє всебічне залучення всіх можливих важелів та ресурсів, щоб викрити наміри рейдерів та довести всю безпідставність спроб прокуратури виконати замовлення на захоплення майна ПП “Агрофірма Перспектива”. Суспільний розголос, широке залучення ЗМІ, громадськості має завадити корумпованим правоохоронцям творити свої темні справи. Як зазначає сторона захисту, Верховний суд, ВРП, ВККСУ, ВКП, ДБР, Офіс Генерального Прокурора – всі згадані інстанції будуть повідомлені про обставини цієї справи, а відтак, чинити свавілля буде набагато складніше.
Захист також сподівається, що новий генеральний прокурор Руслан Кравченко, який, зокрема, декларує боротьбу з рейдерством і переслідуванням бізнесу, відреагує на кричущі обставини та дії своїх підлеглих з Кропивницького. А саме – вживе рішучих заходів та покладе край замовному переслідуванню фермерів на Кіровоградщині. Адже він не дарма позиціонує себе як борець зі прокурорським свавіллям та злочинами в погонах. І в цьому ракурсі, як зазначається, буде цікаво подивитись, як генпрокурор поведе себе із Стрилюком і його замом, які, за свідченням багатьох фермерів, розвели в області справжню здирницьку кампанію.
У свою чергу, редакція нагадує: кожен такий випадок – це ще один цвях у домовину довіри до держави. А довіра – то теж урожай, який точно не варто втрачати, адже можна втратити раз і назавжди.
