В Україні прийнято рішення про розсекречення геологічної інформації щодо надр.
Про це заявила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук під час форуму “Держава та бізнес: від діалогу до партнерства”.
За словами посадовиці, практика обмеженого доступу до таких даних є застарілою та не відповідає європейським стандартам.
“У жодній цивілізованій країні такого підходу вже не існує. Україна теж зробила цей крок – гриф скасовано”, – наголосила Гринчук.
Наразі триває завершення усіх необхідних бюрократичних процедур, які дозволять інвесторам отримати вільний доступ до інформації про українські надра. Це, за словами міністерки, має посилити інвестиційну привабливість України в сфері природних ресурсів.
Гринчук зазначила, що значна частина геологічних матеріалів була зібрана ще у 1960–1970-х роках і досі зберігається в паперовому форматі, що ускладнює їхнє використання. Водночас Міндовкілля вже оцифрувало близько 6 тис. томів геологічних даних і розпочинає другий етап цифровізації – ще 60 тис. книг.
Проєкт цифровізації реалізується за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, а також планується його розширення у співпраці з американською фінансовою корпорацією DFC.
Також уряд разом із Мінекономіки сформував перелік стратегічно важливих і критичних мінералів з урахуванням потреб ЄС і США. Права на їхню розробку передаватимуться через відкриті аукціони або угоди про розподіл продукції. Відповідні документи очікують на затвердження найближчим часом.
Крім того, Україна розширює міжнародну співпрацю з геологічними службами інших країн, зокрема США, Канади, Великої Британії та Франції. У межах співпраці з Францією вже створено тривимірну модель Завалівського родовища.
Раніше, у лютому цього року, Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд скасувати обмеження на доступ до даних про поклади корисних копалин. У заяві йшлося про те, що чинні обмеження ускладнюють укладання міжнародних угод у сфері надрокористування та перешкоджають співпраці з міжнародними партнерами.
