Київ збудує сім міні-ТЕЦ для живлення критичної інфраструктури

Київ готується до ускладнення енергетичної ситуації. До кінця 2025 року місто планує запустити сім нових міні-ТЕЦ для забезпечення теплом та електроенергією критичної інфраструктури.Численні експерти прогнозують різноманітні апокаліптичні картинки — від темноти та холоду в будинках до можливої евакуації жителів.

Міська влада погоджується: майбутня зима буде непростою, і все залежатиме від частоти та потужності російських атак. Однак Київ активно готується до викликів. Опалювальний сезон розпочався у жовтні: спочатку для медичних закладів та шкіл (з 3 числа), а згодом і для житлових будинків (з 29 числа).
Одночасно місто відпрацьовує алгоритми реагування на надзвичайні ситуації:

«Паралельно з підключенням тепла місто не припиняє виконувати заходи для зміцнення енергорезерву та реагування на можливі надзвичайні ситуації. З початку осені столиця провела кілька тренувань підрозділів цивільного захисту спільно з енергетиками та іншими службами щодо алгоритмів реагування у випадку ворожих атак на енергообʼєкти», — розповідає ТСН.ua Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА.

Він додав, що з середини жовтня ці алгоритми довелось застосовувати на практиці через відновлення масованих обстрілів енергосистеми Росією.
Міні-ТЕЦ (теплоелектроцентраль) — це невеликі, автономні установки, які одночасно виробляють електричну та теплову енергію. Вони призначені для забезпечення потреб окремих об’єктів, що робить їх стійкішими до масованих атак.

7 міні-ТЕЦ: будівництво та фінансування
За словами Петра Пантелеєва, програма з резервного енергозабезпечення та захисту об’єктів 2-го рівня включає будівництво 7 міні-ТЕЦ. Вартість програми становить 10,5 мільярда гривень.

«Будівництво міні-ТЕЦ розпочалося зі зведення захисної споруди другого рівня, а вже потім відбувався процес встановлення обладнання. Власне будівництво захисної споруди обумовлює терміни будівництва усієї міні-ТЕЦ. Адже обладнання вартістю десятки мільйонів доларів без захисних споруд ставити за наших умов просто нерозумно. Йдеться про унікальне обладнання — це сучасні імпортні турбіни, які зазвичай не передбачені для розміщення у захисних спорудах. Захисні конструкції вимагають спеціальних систем вентиляції та додаткового повітрообміну. Все це ускладнювало процес проєктування цих об’єктів та монтаж. Обладнання достатньо вразливе та крихке, а побічна дія від вибухів можуть його пошкодити та вивести з ладу назавжди», — розповідає Петро Пантелеєв.

Ми поцікавилися у посадовця, що саме передбачає другий рівень захисту — це бетон чи підземні споруди:

«З того, що можна зараз озвучити, можу лише сказати, що це спеціальні залізобетонні конструкції, які були розроблені згідно методології та затвердженими ЗСУ для захисту об’єктів критичної інфраструктури», — зауважує заступник голови КМДА.