Тимчасове обмеження експорту брухту з України не загрожує польській металургії – аналітики

Тимчасове обмеження експортних поставок металобрухту з України не впливає та не загрожує забезпеченню польських металургійних підприємств сировиною. Зміна полягає лише в тому, що Польща перестає бути хабом для реекспорту брухту до Туреччини. Про це йдеться у аналітичному дослідженні порталу GMK-Center.

За останні роки Польща перетворилася на ключовий транзитний хаб українського брухту на шляху до Туреччини. Водночас частка української сировини у загальному споживанні польських металургів ніколи за цей час не перевищувала 5%. Основні потреби у металобрухті забезпечується за рахунок внутрішньої заготівлі та імпорту з сусідніх Німеччини та Чехії.

За даними GMK-Center, у 2024–2025 роках заготівля брухту в Польщі становила 6,5–6,8 млн тонн, тоді як споживання місцевими меткомбінатами — 4,4–4,5 млн тонн. Найбільші гравці ринку — ArcelorMittal Poland, CMC Poland та Złomrex (Cognor Holding) — мають власні мережі пунктів прийому брухту, що дозволяє повністю забезпечувати сталеплавильні потужності країни без імпорту з України.

Причина, через яку польські трейдери раніше закуповували український брухт, була економічною: завдяки різниці цін між польськими меткомбінатами та турецьким ринком виникала вигідна маржа на реекспорт. З 2022 до 2025 року це призвело до рекордного експорту польського брухту — 2,95 млн тонн у 2025 році, переважно до Туреччини.

У 2021–2025 роках українська заготівля брухту впала більш ніж у 2,5 раза, тоді як відвантаження на експорт зростали рекордними темпами. Рішення Києва тимчасово призупинити експорт дозволить покращити забезпечення місцевих металургійних підприємств, збільшити податкові надходження та зберегти додану вартість у країні.

Для польських меткомбінатів це не створює проблем: надлишок внутрішньої заготівлі, скорочення виплавки сталі та можливість імпорту брухту з Німеччини і Чехії гарантують стабільне постачання.

Деякі польські лобісти закликали Єврокомісію втрутитися, заявляючи про потенційні втрати для польської промисловості. Експерти GMK-Center вказують, що ці заяви не відповідають ринковій реальності і можуть бути зумовлені політичними мотивами або комерційними інтересами трейдерів, які раніше заробляли на реекспорті брухту до Туреччини.

Таким чином, тимчасове обмеження українського експорту брухту змінює статус Польщі як хабу для реекспорту брухту, проте не створює дефіциту ресурсу для місцевих меткомбінатів. Польська металургія залишається самодостатньою завдяки внутрішній заготівлі та можливостям імпорту з країн ЄС, констатують аналітики GMK-Center.