Ескалація на Близькому Сході загрожує світовому ринку сталі

Глобальний ринок сталі готується до масштабних потрясінь після ескалації на Близькому Сході та подальшої загрози судноплавству через Ормузьку протоку. Зокрема це порушує експорт сталі з Китаю в регіон, повідомляє Reuters.

Деякі китайські експортери сталі припинили робити пропозиції клієнтам на Близькому Сході на тлі перешкод судноплавству через Ормузьку протоку, повідомили агентству аналітики та два трейдери. Тарифи на фрахт стрімко зростають, а страховики скасовують покриття.

Ормузька протока є основним маршрутом для експорту сталі з Китаю до Перської затоки. Регіон став другим за величиною ринком КНР – торік на його частку припадало приблизно 16% закордонних постачань металопродукції з країни на тлі торговельних бар’єрів.

Перебої із судноплавством призвели до того, що деякі китайські металурги припинили пропонувати нові вантажі до регіону, оскільки судна на ринки поблизу Перської затоки наразі не доступні для завантаження, згідно з даними трейдера сталі та звітами, опублікованими чотирма китайськими консалтинговими компаніями.

Поворот на Близький Схід частково відповідав за стійкість китайського експорту сталі протягом останніх трьох років. У короткостроковій перспективі постачання металопродукції з Китаю до країн Близького Сходу, ймовірно, різко скоротяться, що посилить тиск на внутрішні пропозиції та знизить ціни на сталь, вважають аналітики Shanghai Metals Market.

Ескалація конфлікту, як очікується, спровокує скорочення постачань сталі з Близького Сходу, порушення логістики, зростання ставок фрахту, страхових премій за регіональний транзит і виробничих витрат, зазначає Argus Media.

Серед іншого потенційна відсутність Ірану на ринку вплине на постачання сталевих напівфабрикатів. У 2024 році іранський експорт заготовок і слябів у середньому становив приблизно 250 тис. т на місяць.

За останні місяці регіон у ширшому сенсі набув ваги у світовому сталеливарному ландшафті завдяки нарощуванню потужностей у країнах Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC) завдяки відносній відсутності регіональних обмежень на імпорт, а також звільненню від ключових торговельних заходів, таких як захисні заходи ЄС. Зокрема він став основним ринком збуту не тільки для китайських, але й інших азійських постачальників.

Трейдери з країн GCC зазначають, що закриття Ормузької протоки може призвести до претензій щодо форс-мажору стосовно вже заброньованих вантажів. Кілька покупців з ОАЕ заявили: відправлення, заплановані на цей тиждень, були призупинені. Інші ж повідомили, що нових угод щодо сталі не укладають, оскільки постачальники переоцінюють ризики.

Ці перебої також загрожують торговельному потоку до ЄС, який тільки зароджується. З 2025 року саудівський гарячекатаний прокат (HRC) і гарячеоцинкований прокат (HDG) з ОАЕ все частіше потрапляють на європейський ринок, користуючись винятками із захисних механізмів блоку.

До ЄС у другій половині 2025 року було імпортовано приблизно 165 тис. т саудівського гарячекатаного прокату, ОАЕ за той самий період поставили до блоку орієнтовно 130 тис. т гарячеоцинкованого прокату. Останні партії матеріалу, який не підпадає під дію захисних заходів, із країн GCC мають прибути у першій половині 2026 року, проте наразі ці постачання поставлені під загрозу.

Деякі трейдери також стурбовані, чи може ширша ескалація вплинути на перевезення матеріалів через Червоне море.

BigMint зазначає, що у Євросоюзі можуть зрости ціни не тільки на сталь, а й на залізо прямого відновлення. Виробники DRI на основі газу теж зіткнуться з наслідками. Природний газ становить приблизно 60–70% витрат на таких підприємствах, тож стійке зростання цін на СПГ і регіональний газ безпосередньо призведе до вищих виробничих витрат.

Європейські виробники DRI зіткнуться з подальшим зниженням маржі, якщо збережеться обмеженість постачань скрапленого природного газу. Виробники Близького Сходу, попри внутрішні переваги, можуть відчути зростання альтернативних витрат або волатильності, якщо регіональна енергетична інфраструктура залишатиметься порушеною.

Вартість фрахту та переоцінка страхування також впливають на потік брухту чорних металів і марганцевої руди до Індії. Вищі витрати на логістику сприятимуть підвищенню цін на вантажі, навіть якщо фізичні постачання залишаться доступними.