Повномасштабна війна в Україні давно впливає не лише на фронт. Вона зачіпає енергетику, поля, воду, ліси, повітря і продовольчі ринки. Тепер вчені змоделювали ще один сценарій, який звучить тривожно навіть як припущення. Йдеться про можливий ядерний конфлікт біля кордону України та РФ.
Науковці не прогнозують, що це обов’язково станеться. Вони перевірили, якими можуть бути наслідки, якщо після ядерних вибухів почнуться масштабні пожежі, а в атмосферу потрапить величезна кількість сажі.
За розрахунками, у стратосферу може піднятися приблизно 5 мільйонів тонн чорного вуглецю. Це не просто дим, який розсіюється за кілька днів. Така сажа здатна довго триматися високо в атмосфері, закривати частину сонячного світла і запускати похолодання.
Що саме змоделювали вчені
У центрі дослідження був не глобальний обмін ядерними ударами, а обмежений ядерний конфлікт у Східній Європі. Тобто сценарій, який починається локально, але швидко зачіпає клімат далеко за межами регіону.
Після ядерних вибухів найбільшу проблему створюють пожежі. Горять міста, промислові об’єкти, склади, транспортна інфраструктура. Саме ці пожежі можуть дати стільки чорного вуглецю, що атмосфера почне поводитися інакше.
Наскільки може похолодати
У перший рік після такого сценарію середня температура в Північній півкулі може знизитися приблизно на 1 градус. Це звучить не дуже драматично, але для клімату один градус — велика різниця.
В окремих країнах похолодання буде значно сильнішим. У Росії температура може впасти приблизно на 5 градусів нижче звичних показників. У США — приблизно на 4 градуси. Це вже означає коротший сезон для вирощування культур, більше ризиків для енергосистем і складніші умови для транспорту.
Чому проблема не залишиться біля кордону
Дим, сажа і дрібні частинки не зупиняються на кордоні. Якщо вони потрапляють високо в атмосферу, їх розносить вітрами на тисячі кілометрів. Тому навіть локальний ядерний конфлікт може стати кліматичною проблемою для багатьох країн.
За моделлю, наслідки можуть тривати близько 6 років. Найважчими будуть перші роки, коли сажа ще перебуватиме в атмосфері, сонячного світла буде менше, а опади випадатимуть нерівномірно.
Найболючіший удар припаде по врожаях
Для людей це швидко перетворюється не на абстрактну кліматичну історію, а на питання їжі й цін. Якщо стає холодніше, сонця менше, а дощі йдуть не там і не тоді, де треба, врожаї падають.
У частині важливих аграрних регіонів кількість опадів може зменшитися до 40 відсотків. Це може вдарити по пшениці, кукурудзі, рису, сої та іншим базовим культурам.
Найбільші ризики виглядають так:
- середнє похолодання Північної півкулі приблизно на 1 градус у перший рік
- падіння температури в окремих регіонах на 4 або 5 градусів
- скорочення опадів у частині аграрних зон до 40 відсотків
- проблеми з урожаєм і зростання цін на продукти
- кліматичні порушення протягом близько 6 років
Радіація теж може переноситися далеко
Окрема частина ризику — радіоактивне забруднення. У дослідженні згадуються довгоживучі радіонукліди, зокрема цезій 137 і стронцій 90. Вони можуть приєднуватися до частинок сажі й переноситися разом із ними.
Найнебезпечніша зона буде біля місць вибухів. Але частина забруднення може осідати значно далі. Тобто наслідки не обмежуються лише територією, де стався удар.
Ядерна зима не обов’язково виглядає як у фільмах
Коли говорять про ядерну зиму, багато хто уявляє темне небо і миттєву катастрофу. Насправді модель показує інший сценарій. Він повільніший, але дуже небезпечний.
Спочатку відбуваються вибухи й пожежі. Потім сажа піднімається у стратосферу. Далі стає менше сонця, холоднішає, змінюються дощі. Після цього починаються проблеми з урожаєм, продовольством, експортом і цінами.
Чому це важливо саме для України
Україна вже живе поруч із ядерними ризиками. Це окупація Запорізької АЕС, удари по енергетичній інфраструктурі, постійні погрози з боку Росії і загальна нестабільність у регіоні.
Є ще один важливий момент. Україна — аграрна країна, яка впливає на світовий ринок зерна. Якщо кліматичний удар зачепить поля, постраждає не тільки внутрішній ринок. Це може відчути й багато країн, які залежать від постачання української пшениці, кукурудзи та олійних культур.
Тому моделювання ядерної війни біля кордону України та РФ — це не просто страшний науковий сценарій. Це спроба показати, наскільки далеко можуть зайти наслідки навіть обмеженого ядерного конфлікту.
У матеріалі використані ключові фрази ядерна війна на кордоні України з РФ, кліматичні наслідки ядерної війни, ядерний конфлікт у Східній Європі, моделювання ядерної війни, ядерна зима, чорний вуглець у стратосфері, радіоактивне забруднення, продовольча безпека, похолодання Північної півкулі, наслідки ядерних вибухів.
