Економіка Росії дедалі відчутніше втрачає темпи розвитку під впливом затяжної війни та регулярних українських ударів по стратегічних об’єктах. На цьому тлі президент РФ Володимир Путін відкриває черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, розраховуючи знайти нові шляхи для стимулювання економічного зростання. Про це пише Reuters.
Економіка РФ, обсяг якої становить близько 3 трлн доларів і яка залежить від сировинного експорту, різко сповільнилася: приблизно до 1% зростання торік порівняно з 4,9% у 2024 році.
У першому кварталі 2026-го вона скоротилася на 0,2%, що влада пояснює високими процентними ставками, західними санкціями та “сильним” рублем. Наразі прогноз зростання на цей рік є помірним – близько 0,4%.
Українські атаки дронами по нафтопереробних заводах, підприємствах з виробництва добрив і портах вивели з ладу значну частину економіки, зачепивши близько чверті нафтопереробних потужностей і створивши ризик дефіциту пального в сезон підвищеного попиту.
Путін, який прагне відновлення економічного зростання, вже доручив своїм чиновникам знайти способи для цього. Бізнес вважає, що найкращим шляхом є завершення війни.
Водночас Кремль заявив, що мирні переговори, які з великою помпою розпочалися в лютому минулого року, наразі призупинені, оскільки США зайняті війною на Близькому Сході.
Мільярди доларів потенційних інвестицій США в російську економіку, а також певне пом’якшення західних санкцій, які обговорювалися під час переговорів, також залишаються на паузі, що посилює песимізм у бізнес-середовищі.
Деякі впливові представники російської еліти намагалися попередити Путіна про економічні наслідки війни, тоді як Кирило Дмитрієв, який відповідає за контакти Кремля з адміністрацією президента США Дональда Трампа, просуває потенційні економічні вигоди мирної угоди.
Один із російських банкірів, який побажав залишитися анонімним, повідомив Reuters, що Путін уже втратив хорошу можливість торік укласти угоду, і зараз економіка демонструє ознаки нестабільності.
Тема зростання є головною на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, який триватиме з 3 по 6 червня. Делегати, ймовірно, обговорюватимуть стратегії, зокрема перерозподіл робочої сили у швидкозростаючі сектори та просування цифрових платформ на базі штучного інтелекту в електронній комерції та банківській сфері. Офіційні особи також сподіваються на зростання споживчого попиту.
Олег В’югін, колишній заступник голови центрального банку, повідомив Reuters, що за умов високої ключової процентної ставки, підвищення податків для фінансування війни та зниження інвестицій досягти зростання буде складно.
“Уряду фактично нічого запропонувати для відновлення зростання”, – сказав він.
Фактори, які забезпечували стабільність протягом більшої частини правління Путіна (іноземні інвестиції, доходи від енергоресурсів тощо) або більше не діють, або вичерпали свій потенціал.
“Питання в тому, що стане рушієм зростання, якщо споживачі навряд чи збільшать свої витрати, інвестиції скорочуються вже другий рік поспіль, а фіскальна політика є, у кращому випадку, нестимулювальною?” – каже економіст рейтингового агентства “Експерт РА” Антон Табах.
Стрибок цін на нафту – головний експортний товар Росії – через війну на Близькому Сході забезпечив уряду РФ тимчасове полегшення. Водночас, як очікується, воно буде короткочасним.
На думку фахівців, російська економіка продемонструвала несподівану стійкість до санкцій під час конфлікту, всупереч поширеним прогнозам про її крах, частково завдяки військовому виробництву.
У той же час депутат із Сибіру Ренат Сулейменов вважає, що економіка не витримає тривалого продовження війни.
“Про який розвиток, інвестиції та капітальні витрати може йти мова? Ні танки, ні снаряди не мають споживчої цінності: економіка їх виробляє, але населення не може їх споживати”, – сказав депутат від Комуністичної партії РФ.
Експерти вважають, що виснажена війною Росія не може спиратися на внутрішні драйвери зростання (як це робить Індія чи Китай) і приречена на стагнацію до появи значного каталізатора, наприклад послаблення санкцій.
“Економіці потрібен зовнішній поштовх. Його не буде ні з боку держбюджету, ні з боку банківської системи”, – кажеь представник “Сбербанку” Михайло Матвійніков.
