Фюле нагадав Києву про вікно можливостей, яке може зачинитися

Єврокомісар Штефан Фюле під час візиту до Києва попередив, що "вікно можливостей" для України закриється восени цього року. Проурядові та опозиційні сили в парламент пообіцяли прискорити українську євроінтеграцію.

Головним посланням, яке привіз до столиці України єврокомісар з розширення та політики сусідства ЄС Штефан Фюле, став заклик прискорити виконання Україною зобов'язань з підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Фюле назвав це "історичною можливістю", яка може бути реалізована в листопаді 2013 року на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. "Вікно можливостей відкрите тільки зараз. Якщо ми, Україна та ЄС, не встигнемо закінчити роботу до "кінцевого терміну" в листопаді, його не можна буде посунути на грудень чи січень 2014-го року ", – заявив на прес-конференції Фюле.

За його словами, є три головні проблеми: припинення вибіркового правосуддя, усунення "недоліків жовтневих парламентських виборів" та впровадження Києвом реформ. Серед них – реформа судової системи, верховенство закону та прав людини, боротьба з корупцією та посилення участі громадян в підготовці та ухваленні державних рішень. Фюле повідомив, що наразі в ЄС критично ставляться до подій, які сталися в Україні впродовж 2012 року. Зокрема, він згадав про засудження екс-прем'єра Юлії Тимошенко та про порушення демократичних стандартів під час парламентських виборів.

Євроінтеграція об'єднала владу й опозицію

У відповідь на це прем'єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв вже наступного тижня опрацювати план заходів щодо "повномасштабної євроінтеграції" держави 2013 року. Запевнення Азарова у незмінності курсу України на євроінтеграцію підтримало керівництво Верховної Ради та голови парламентських фракцій. Проти виступив лише лідер комуністів Петро Симоненко. Як сказала в інтерв'ю DW секретарка парламентського комітету в закордонних справах Леся Оробець, це сталося по тому, як Фюле однозначно заявив у своєму виступі перед депутатами про неможливість створення зони вільної торгівлі з ЄС та одночасного членства України в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану.
 
Оробець зазначила, що після зустрічі чільних депутатів з єврокомісаром в неї зміцніла надія на те, що депутати українського парламенту можуть зібрати близько 400 підписів під заявою на підтримку євроінтеграції до саміту Україна-ЄС у Брюсселі 25 лютого. Сам Фюле сказав, що така заява могла би стати "першим кроком України" у здійсненні реформ. "Сьогодні ухвалення такої заяви фактично ігнорується провладною Партією регіонів", – зазначив в інтерв'ю DW заступник гендиректора центру Разумкова Валерій Чалий. Він впевнений, що Брюссель чекає і на низку інших кроків та реформ, впровадження яких можливе лише за наявності політичної волі у можновладців, усвідомлення українським бізнесом перспектив, які відкриваються перед ним в країнах ЄС та тиску з боку громадянського суспільства.

Підтримка реформ в енергетиці

Говорячи про перспективи економічної співпраці України з ЄС, Штефан Фюле заявив, що модернізація транзитної системи та втілення реформ в енергетичній сфері є пріоритетом у співпраці України і ЄС. "Ми будемо і далі фінансово підтримувати Україну в питанні посилення енергонезалежності", – пообіцяв Фюле. Він запевнив, що Євросоюз високо оцінює перегляд Україною енергетичної політики, що "в перспективі зробить вас великим гравцем у сфері енергетики на міжнародній арені".

Експерт з питань енергетики Дмитро Марунич у розмові з DW припустив, що йдеться про оголошене напередодні виділення Європейським банком реконструкції та розвитку, а також Європейським інвестиційним банком 308 мільйонів євро на перший проект з реконструкції української газотранспортної системи. "Заява Фюле демонструє розуміння важливості змін, що відбуваються на українському ринку", – сказав Марунич.

Олександр Савицький