Давос: день другий

Всесвітній економічний форум у Давосі набирає обертів. Сьогодні світові лідери й передові бізнесмени обговорювали проблеми китайської економіки, перспективи розвитку об’єднаної Європи та глобальні фінансові пріоритети на 2016 рік. Найгострішими на язик ньюсмейкерами прогнозовано стали глава МВФ Крістін Лагард, яка урезонила китайських фінансистів, і прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, котрий фактично висунув ультиматум керівництву ЄС.
Схід vs Захід.

Ранок у Давосі почався з китайської теми. Перша сесія під назвою «Куди рухається китайська економіка?» розпочалася не дуже приємно для Піднебесної. На тлі падіння показників азіатської фондової біржі китайську делегацію в Давосі чекав мітинг пакистанських активістів, які протестують проти економічної експансії Пекіна в Белуджистані.

Такий старт китайської сесії виявився трендовим – учасники Форуму стали свідками справжнього пінг-понгу у виконанні китайської й західної сторін, які по черзі обмінювалися якщо не прямими звинуваченнями, то вже точно ущипливими докорами.

Так, голова ради директорів Промислового та комерційного банку Китаю Цзян Цзяньцін заявив, що Китай не можна звинувачувати у потрясіннях на фондових ринках.

Падіння, на його думку, викликане, зокрема, і повільними темпами відновлення світової економіки, непродуманою кредитною політикою США, економічними проблемами в ЄС, а також падінням цін на сировину. «У всьому світі стикаються з волатильністю. Деякі причини – нормальні, деякі – ненормальні. Є певна паніка на ринку», – сказав китайський фінансист, м’яко переклавши відповідальність на західних лідерів.

Першими китайський натяк зрозуміли американці, і за словом у кишеню не полізли. Американський мільярдер Рей Даліо вирішив поставити китайських колег на місце всього чотирма чіткими меседжами: виплата боргів, реструктуризація, вихід на нові ринки та оптимізація платіжного балансу. Американський рецепт порятунку китайської економіки навряд чи сподобався представникам Піднебесної.

Роль третейського судді в суперечці взяла на себе глава МВФ Крістін Лагард, яка заявила, що Пекін має покращити свій стиль роботи на різних ринках, прозоро натякнувши на агресивну і протекціоністську політику Китаю.

«Проблема комунікації – це те, що не подобається багатьом гравцям у поведінці Китаю на ринку», – розрізала дискусію однією фразою глава МВФ. Дестабілізацією китайських фінансів можна «прекрасно керувати», якщо проводити грамотну політику, вважає Лагард.

Європейська акуратність

Незважаючи на падіння на азіатській фондовій біржі, європейці прийшли на свою тематичну сесію «Майбутнє Європи» в куди кращому гуморі – котирування європейських банків зросли в середньому на 0,5%. Додав і французький CAC 40, й італійський FTSE MIB, і Deutsche Bank, хоча загальні тенденції на ринку все ще здаються песимістичними.

Головною темою, як і очікувалося, став майбутній референдум у Великобританії про можливий вихід Сполученого Королівства з ЄС. Тут, на відміну від дебатів із китайцями, західні лідери демонстрували максимальну політкоректність і толерантність, розсипаючись компліментами на адресу Британії.

Голландський прем’єр-міністр Марк Рютте сказав, що Європа потребує того, щоб Сполучене Королівство залишилося в межах Європейського Союзу.

Він також закликав бізнесменів і громадських лідерів у Давосі агітувати за збереження членства Британії в ЄС на майбутньому референдумі. «Великобританія – країна, орієнтована на зовнішню торгівлю, орієнтована на зростання. І саме цієї традиції, цієї культури нам бракує в межах Європейського Союзу», – упевнений Рютте.

ЄС, на його думку, може вижити, тільки якщо буде шанобливо ставитися до свого народу, що можливо в умовах економічного зростання і збільшення кількості робочих місць. Не менш комплементарним був і прем’єр-міністр Франції Мануель Вальс, який назвав можливий вихід Британії з ЄС «трагедією для Європи». «Ми маємо знайти компроміс, і кожен повинен зробити свій внесок у нього», – вважає Вальс.

І Нідерланди, і Франція, очевидно, розуміють, що в разі виходу Великобританії з ЄС тягар загальноєвропейських проблем ляже саме на їхні плечі, а месіанська позиція Німеччини їм навряд чи до душі.

Не обійшлося й без обговорення фінансових проблем. Італійці висловили надію на те, що таки отримають європейську допомогу для розв’язання проблем своєї фінансової системи – зараз на Апеннінах банки готові продавати проблемні кредити за 20–30% від позики, і така політика може стати початком масштабної фінансової кризи.

Не могла не спливти також тема біженців. Цікаво, що міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле відмовився говорити про те, чи зможе Німеччина впоратися з мільйоном біженців цьогоріч. А отже, проблеми німецької економіки та соціальні ризики, прогнозовані експертами – не така вже й вигадка, як це бажає підносити офіційний Берлін.

Водночас Шойбле підкреслив, що ЄС має витрачати мільярди на розв’язання проблем біженців й інвестувати в регіони з найбільшим числом переселенців, ніби натякаючи на пріоритетні позиції Німеччини в розподілі інвестицій цього року.

Цікаво було спостерігати за тим, як німецьку сторону підтримав прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, котрий заявив, що Європа має допомагати, зокрема, і транзитним країнам, що зіткнулися з проблеми з біженцями. Шойбле відповів Ципрасу взаємністю, сказавши, що Ангела Меркель, як виявилося у підсумку, мала рацію, пролобіювавши кредитну допомогу Греції від МВФ.

Невтішні прогнози

Другий день Давосу ознаменувався також цікавими одкровеннями, які складно було уявити на теплій економічній тусовці ще навіть кілька років тому.

Міністр фінансів США Джек Лью під час дискусії на тему перспектив розвитку американської та світової економіки облив учасників Форуму холодним душем. Головний меседж – світова економіка недостатньо сильна, і наразі не може адекватно реагувати на дедалі більші виклики. «Ми бачили сильне падіння попиту упродовж кількох років, і це призвело до істотного послаблення глобальної економіки», – сказав міністр.

Ще більш песимістичним, але відвертим виявився директор банку HSBC Стюарт Гуллівер, заявивши, що поточний стан фінансових ринків не сприяє підвищенню залучення приватних коштів для розв’язання проблем глобального потепління. «Ринки проявляють ознаки вельми значного падіння, і створення «зеленого фонду» не є пріоритетом для інвесторів», – констатував Гуллівер.

Принцип Кемерона

Найочікуванішою подією другого дня Давосу-2016 став виступ прем’єра Великобританії Девіда Кемерона. У кулуарах вже зранку говорили про те, що головне завдання британського політика на Форумі – заручитися підтримкою світового істеблішменту перед референдумом, у такий спосіб нав’язавши світовій громадськості свій порядок денний.

Скажемо прямо, Кемерону це вдалося. Його аргументи були чіткими і зрозумілими, деякі – досить різкими, практично на грані фолу. Британський дипломатичний шантаж постав у всій своїй красі, і це змушує лише захоплюватися рівнем політики Сполученого Королівства.

Почав Кемерон з економічних успіхів Британії, підкресливши, що економіка за останні два роки стабільно зростає (по 2% у 2014 і 2015 роках). Щодо договору з ЄС про реформу відносин із Великобританією, який планують підписати в лютому, Кемерон заявив, що не має наміру поспішати. До керівництва ЄС у нього цілком конкретний перелік претензій, і він вважає, що Британія має право ставити питання руба.

Перше – Європа повинна стати більш конкурентоспроможною.

Друге – правила гри на зовнішніх ринках для країн, які не входять до єврозони, мають бути такими ж, як і для решти членів ЄС.

Третє – Великобританія не хоче брати участь у форматі «ще тіснішого союзу». А отже, будь-які ініціативи щодо юридичного зближення в межах ЄС (а-ля єдина європейська конституція) виносяться за дужки.

Четверте – розв’язання проблем міграції. За рік до Великобританії прибули 330 000 біженців. Водночас Кемерон відсік можливі інсинуації на тему расизму: «Справа зовсім не в расі, кольорі шкіри і віросповіданні».

Що ж, залишилося тільки подивитися, як відреагують на претензії Кемерона інші європейські лідери – поживи для роздумів від британського політика було отримано достатньо. Референдум має пройти до кінця 2017 року. Час ще є.