Як зменшити вартість електроенергії?

Високі тарифи на електроенергію негативно впливають на вітчизняних суб’єктів господарювання — наголошують спеціалісти громадської організації «Інститут підтримки регуляторної реформи в Україні». Так, для підприємців тарифи на сьогоднішній день, за підрахунками громадської організації, сягають 64 копійок за 1 кіловат (кВт), і це при тому, що Україна є експортером електроенергії, яка за кордон постачається за вдвічі нижчою ціною…

Відповідно, висока ціна електрики спричиняє підвищення собівартості вітчизняних товарів та послуг. А як запевняє у відкритому листі до Президента та прем’єр-міністра України голова правління ГО «Інститут підтримки регуляторної реформи в Україні» Володимир Дорош, що має в своєму розпорядженні «День», сьогоднішні тарифи за умови впровадження низки заходів можна було б знизити на 25—50%! Громадська організація навіть оголосила «кампанію зі зниження тарифів для суб’єктів господарської діяльності».

«За підрахунками фахівців Інституту підтримки регуляторної реформи в Україні, собівартість 1 кВт електроенергії в середньому складає від 15 до 20 копійок. Проте вітчизняні суб’єкти господарювання отримують електроенергію по 64 копійки. До цієї суми також додається вартість реактивної електроенергії у розмірі близько 4 копійок за 1 кВА (кіловат-ампер. — Авт.)», — йдеться у відкритому листі.

Щоб позбутися такої дискримінації, Володимир Дорош пропонує:

— по-перше, викупити назад у державну власність приватизовані обленерго, що дало б змогу контролювати вартість електроенергії на рівні цих підприємств;

— по-друге, розробити логістику щодо зменшення залежності від зовнішніх факторів при забезпеченні паливом вітчизняних електростанцій, зокрема, налагодити виробництво уранових твелів в Україні замість закупівлі їх за кордоном. Це, на його думку, виведе вітчизняний енергоринок з-під залежності від зовнішніх поставок та дозволить знизити собівартість електроенергії;

— по-третє, створити моніторинговий комітет із вивчення затратної частини ланцюжка від виробника електроенергії до кінцевого споживача, що дозволить виявити надлишкову вартість на різних рівнях, яку необхідно виключити з тарифу;

— по-четверте, розглянути можливість збільшення виробничих потужностей вітчизняних електростанцій з метою зростання обсягів експорту електроенергії за кордон, що дозволить зменшити собівартість електроенергії, а відповідно й тарифи на внутрішньому ринку;

— і по-п’яте — розробити та впровадити державну програму розвитку альтернативних джерел електроенергії (вітрової, сонячної тощо).

«Переконані, що завдяки цим діям бізнес України зможе отримувати 1 кВт електроенергії на 25—50% дешевше, ніж сьогодні. Це дасть поштовх зростанню виробництва, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів і стане для України реальним засобом подолання наслідків світової економічної кризи», — вказується у відкритому листі до керівників держави.

Утім, у свою чергу, ведучий економіст відділу інвестиційного консалтингу інвестиційної компанії UPRAS-Capital Олексій Білязе критикує запропоновані спеціалістами інституту методи. За його словами, здешевлення електроенергії після таких реформ навряд чи буде можливе.

«Вони пропонують викупити назад у державну власність приватизовані обленерго для того, щоб контролювати вартість електроенергії на рівні цих підприємств. По-перше, обленерго є постачальниками по регульованому тарифу, тобто це означає, що відпускні тарифи абсолютно всіх обленерго встановлюються НКРЕ. І в даний час вони однакові по всій Україні. Тобто незалежно від того, у якій формі власності — приватній або державній перебувають обленерго, вони всі продають електроенергію по однаковому тарифу. Тарифи відрізняються лише по групах споживачів, тобто високовольтний споживач платить за енергію менше, ніж низьковольтний, ну й менше за всіх платить населення. По-друге, у приватизованих обленерго набагато кращий фінансовий результат, вони платять більше податків у бюджет, в них значно менші втрати під час передачі. Відповідно, вони заощаджують на державному рівні електроенергію, що необхідна для споживання. Зокрема, «Херсонобленерго» і «Кіровоградобленерго» протягом двох останніх років покривали прирости енергоспоживання в Херсонській і Кіровоградській областях відповідно тільки за рахунок зниження своїх втрат під час передачі», — розповідає він «Дню».

За словами Білязе, вольовим рішенням знизити собівартість електроенергії по всій країні — майже неможливо. «Адже за рахунок чого росте ціна на електроенергію? — запитує він і пояснює: — По-перше, росте ціна на паливо, по-друге, НКРЕ збільшило інвестиційну складову для нашої енергетичної галузі. З тієї причини, що машинобудівне устаткування подорожчало, будівельні послуги подорожчали… Відповідно, компаніям уже потрібно вкладати набагато більше інвестицій навіть для підтримки комплексу на старому рівні, не говорячи вже про модернізацію. Ну і для того, щоб експортувати електроенергію за кордон, потрібно будувати нові ЛЕП, а це 200 тисяч доларів за кілометр, плюс трансформатори».

Утім, одержувати 1 кВт електроенергії на 25—50% дешевше — це реально, все ж додає експерт. Проте для цього, за його словами, потрібно побудувати кілька нових атомних електростанцій. «Однак сучасна АЕС з належним екологічним захистом — це близько 2,5 мільярда доларів за один гігават потужності. У будь-якому випадку це мільярдні інвестиції, це гроші, яких у нас немає», — резюмує Білязе.

Але, незважаючи на це, і нинішні тарифи близькі до собівартості, говорить експерт. «Твердження, що в нас собівартість електроенергії від 15 до 20 копійок, незрозуміле», — вважає Білязе. За його розрахунками, у середньому відпускна ціна однієї мегават/години електроенергії на наш ринок буде копійок 28—29. Потім під час транспортування електроенергії є втрати, є витрати компанії, що її передає. Та й компанії потрібно платити зарплату співробітникам, потрібно лагодити свої трансформатори. У підсумку й випливають ті ж 65 копійок, що ми маємо нині…