Новий план для МВФ: більш високі тарифи і реформа Податкової

Уряд збирається відновити співпрацю з МВФ.

Приїзд місії очікується найближчим часом. Наступний транш в 1,7 млрд грн Україна розраховує отримати у червні.

Останній раз Україна отримала транш від фонду у серпні минулого року. З того часу з переглядом програми не складалося – МВФ чекав на закінчення політичної кризи в країні та новий Кабінет міністрів.

Після зміни уряду про готовність продовжити співпрацю заявили усі: і Фонд, і Україна.

"Завдання уряду – сумлінно виконати ті зобов'язання, які взяла на себе Україна в рамках угоди з МВФ. Крапка. План взаємодії з МВФ – це не план МВФ. Це український план і реформи, які нам потрібно робити, і він, на жаль, є болючими. Є багато рішень, які нам потрібно приймати, зокрема щодо економічно обґрунтованої ціни на газ. Ці зобов'язання ми взяли на себе", – заявив Володимир Гройсман у перші дні свого прем'єрства.

Новий міністр фінансів Олександр Данилюк також наголосив на поновленні співпраці з Фондом. За його словами, "відмова від співпраці з МВФ спровокує в країні новий етап економічної кризи".

Тарифний сюрприз

Від заяв посадовці дуже швидко перейшли до справ. На своєму ж першому засіданні уряд розглянув законопроекти на виконання вимог фонду.

Один із законопроектів стосується реалізації рекомендацій МВФ у питаннях реформування фіскальної служби. Інший – про внесення змін до Податкового кодексу щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету.

В середу уряд може виконати одну з найголовніших вимог Фонду – підвищити тарифи на газ для населення до 100% паритету імпорту.

Паритет імпорту – це ціна імпортного палива плюс ПДВ і плюс вартість транспортування газу. Наразі імпортне паливо коштує 210 доларів, а доставка – близько 900 грн.

Підвищення планувалось з 1 квітня цього року до 75% паритету, однак уряд Арсенія Яценюка відклав його на місяць. "У розпал політичної кризи залишив це непопулярне рішення для наступників. Така собі невеличка помста",  – саркастично пояснив співрозмовник ЕП в Мінфіні.

По суті, підвищуючи тарифи до 100% Кабмін зробить навіть більше, ніж від нього вимагає МВФ. Чому? Причин декілька.

"Щоб пройти весь негатив одразу, і не розтягувати на два роки. Але люди ще не пристосувалися до нинішніх цін. Плюс у цьому році була тепла зима. Я боюсь, що ми увійдемо в кризу неплатежів", – пояснив у розмові з ЕП один з членів уряду.

За його словами, суперечка щодо підвищення "паритету" – до 75% чи 100% – обговорювалась до останнього. Це, по-перше.

По-друге, ціна імпортованого газу знизилася більше і швидше, ніж очікувалося. Тому зараз якраз можливо підвищити внутрішню ціну і при цьому вийти на нульовий фінансовий баланс НАК.

Ще один момент з тарифами напряму стосується субсидій для населення на оплату комунальних послуг. З одного боку підвищення тарифів означає збільшення видатків держбюджету на виплату субсидій. З іншого, підвищення ціни призводить до підвищення рівня енергоеффективності.

Є очікування, що цього року населення масово відреагує на підвищення тарифів у 2014-2016 роках, і почне заощаджувати. Прорахувати цей ефект складно, але в кінцевому результаті зниження споживання може частково нівелювати необхідність збільшення субсидій.

Підвищення тарифів – це "зелене світло" на шляху домовленостей з Фондом. Однак це не єдине, що потрібно зробити для повного виконання програми.

Парламентський фактор

Для виконання всіх вимог Фонду потрібно прийняти 24 законопроекти. З повним їхнім списком можна ознайомитись тут.

"МВФ буде чемним, але він не зацікавлений у тому, щоб роздавати аванси, або  підігравати нам. Коаліція і уряд мають продемонструвати єдність та готовність проводити зміни. Законопроекти мають бути прийняті", – каже співрозмовник ЕП з Кабміну.

Одна з останніх версій проекту меморандуму передбачає реформу ДФС з метою подальшого її перетворення на "сервісну службу" із скороченням персоналу із 50 тис до 41 тис осіб.

У тому числі пропонується розробити законопроект про критерії ідентифікації заможних людей, ввести для них спеціальну програму аудиту та надати ДФС право доступу до інформації про їхні банківські рахунки на вимогу правоохоронних органів. Влада зобов'язується ввести захисні заходи для недопущення розповсюдження банківської інформації персоналом ДФС.

Законопроект також скасовує мораторій на проведення податкових перевірок платників з прибутком до 20 млн грн за попередній календарний рік.

Окрім того, проект меморандуму передбачає призначення керівника митного напрямку в ДФС і запуск інституту економічних операторів відповідно до європейського законодавства.

Змінились також плани Кабміну щодо приватизації двох системних державних банків – "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Якщо раніше уряд планував продати частку не менше 25%, то тепер –  не менше 20%. Термін продажу – до середини 2018 року.

За інформацією ЕП підвищення пенсійного віку не планується – є ідея його максимально затягнути. Серед можливих нових пунктів у меморандумі – відмова від оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів.

Остання версія проекту виглядає так. Наразі вона доопрацьовується.

Заковика в тому, що усі нові "маяки" також потрібно буде приймати через парламент. Наскільки це вдасться – покаже час. Якщо Україна отримає транш у червні, наступний перегляд програми має відбутися у вересні.

Початок осені – традиційний старт активної фази бюджетного процесу. До 15 вересня уряд повинен внести проект бюджету в парламент.

Співрозмовники ЕП в уряді не виключають повторення минулорічної ситуації – Фонд прив’яже третій перегляд програми до появи збалансованого бюджету та чекатиме на максимальне виконання усіх "маяків".

Резерви чекають на поповнення

Як відомо, транш МВФ буде спрямовано на поповнення золотовалютних резервів.

"Отримання третього траншу є важливим для нас, що дозволить збільшити золотовалютні резерви  та довести їх до орієнтовно 15 млрд доларів. У випадку неотримання траншу, це може створити додатковий тиск на гривню й відповідно – на фінансову стабільність", – сказав ЕП заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків.

У січні-лютому резерви зберігалися на рівні 13,4 млрд дол. У тому числі завдяки тому що уряд активно залучав валюту на внутрішньому ринку.

"В останні місяці досить активно проходять аукціони з розміщення державних облігацій (як у гривнях, так і в доларах)", – каже начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко. Держава доволі довго не використовувала ці інструменти, і тепер, за його словами, ринок радісно зустрів валютні облігації.

За офіційними даними Нацбанку найбільший ефект від розміщення валютних облігацій був у січні-лютому.

"За перші два місяці року обсяг резервів збільшився на 1,8% або на 238 млн дол. Розміщення облігацій внутрішньої державної позики, деномінованих в доларах забезпечило надходження на користь уряду коштів у сумі 431,3 млн дол", – йдеться у офіційному повідомленні Національного банку.

Зростання резервів відбулося, незважаючи на необхідність регулятора здійснювати валютні аукціони для згладжування надмірних коливань курсу гривні.

У березні об’єм ЗВР скоротився до 12,7 млрд доларів. "І ця сума робить Україну досить ризикованою державою з точки зору фінансової стабільності.  Кредитори це усвідомлюють", – відзначив виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко. Як уточнив Юрій Товстенко, сьогодні  золотовалютні резерви ледь покривають три місяці імпорту.

Окрім поповнення золотовалютних резервів, співпраця з МВФ відкриє двері до інших джерел кредитування. Підписання меморандуму з Фондом дасть можливість отримати 1 млрд дол гарантій США та 600 млн євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.

Галина Калачова, Саміра Аббасова