Гривня поверне собі реальну вартість?

Валютний курс увійшов в період тимчасової стабілізації. Поки суд та діло, аналітики і політики всіх мастей роздумують і дають прогнози по подальшій поведінці валютних курсів на внутрішньому ринку. Проте ніхто з експертів не може сказати точно, що ж чекає гривну в найближчому майбутньому.

Починаючи з липня, реальний рівень знецінення української гривні досяг 46%. Міжнародні фахівці сходяться на думці, що різке падіння національної валюти викликане і умовами надання стабілізаційної позики від МВФ. Як відзначає ізраїльський фінансовий оглядач Німрод Гальперн, одним з найбільш серйозних ударів є вимога МВФ не допускати до кінця року зменшення більш ніж на 4% золотовалютних резервів України, які зараз складають майже $33 млрд.

Парадоксально, але гривня, що падала більше всього під час обвалу долара на глобальному валютному ринку, має шанси відновитися синхронно з доларом. Так вважають в інвестиційній компанії «Аструм інвест». «Поведінка національної валюти, яка за п'ятницю-понеділок виросла з 10 до 8,2 грн./$1, підтверджує припущення про велику спекулятивну складову девальвації національної валюти з рівня 7,4-7,5 грн./$1», – говорить керівник активами «Аструм інвест» Олег Неплях.

Масла у вогонь підливає і харизматична прем'єр-міністр Юля Тимошенко. Глава уряду на брифінгу в суботу в Києві повідомила, що

девальвація гривні до рівня 10-11 грн./$1 є результатом умисної спекуляції, до проведення якої причетні, зокрема, Президент України Віктор Ющенко, керівництво НБУ, глава Секретаріату Президента України Віктор Балога, а також відомий підприємець Дмитро Фірташ, власник банку «Надра».

На її думку, реалізації спеціальної програми на підставі корупційних схем по гривневому рефінансуванню банків і продажу іноземної валюти з резервів Національного банку по заниженому курсу і є основна причина різкого обвалу національної валюти. Одним з ключових елементів спекулятивної атаки на гривню став якраз банк «Надра». Цей банк отримав кредити рефінансування НБУ на суму 7,1 млрд. грн. (із загального об'єму рефінансування банків у розмірі 40,3 млрд. грн.) без належного забезпечення під 12% річних. Решту частини рефінансування НБУ отримали 96 банків.

За даними Юлії Тимошенко, з 7,1 млрд. грн. банк «Надра» направив лише 100 млн. грн. на погашення заборгованості перед фізичними особами: ще на 500 млн. грн. були здійснені кредити фізичних осіб, а решта коштів були направлені на купівлю валюти ($900 млн.), що і стало однією з причин обвалу гривні.

За оцінкою Тимошенко, це давало можливість банку за декілька днів заробити 4,55 млрд. грн. Коли б не махінації, то курс гривні по відношенню до долара не був би таким повальним.

Заяви влади про намір посилити контроль операцій на міжбанку не змогли б привести до такого різкого стрибка валюти, якби залишався великий попит на долар для реальних операцій. Теза про те, що основною причиною зростання гривні був вихід НБУ з інтервенцією, яка задовольнила всіх охочих купити долар по 8,7 грн. навряд чи може бути самостійною, – гривня відновилася набагато вище за поріг інтервенції. Явним тому підтвердженням є і той факт, що на цьому тижні гривня поволі, але упевнено зміцнювалася. В той же час, поки істотний об'єм валюти залишається виведеним з обороту, вірогідність рецидиву девальвації гривні залишається високою. Оскільки повернути валюту в обіг може тільки упевненість в тому, що НБУ більше не допустить різких валютних стрибків, ситуація на ринку залишається хисткою.

На думку глави уряду, економічно обгрунтованим курсом гривні на даний момент є 6,0-6,5 грн/$1. Але думка Асоціації українських банків (АУБ) кардинально протилежна. «Курс гривні на рівні 6,3 грн./$1 є критичним для банківської системи України», – вважає президент АУБ Олександр Сугоняко. Нижче за цю межу курс не повинен опускатися, тільки при такому курсі ще можна утримати ситуацію.

Крім того, Олександр Сугоняко побічно підтвердив натяки Юлії Тимошенко про превалювання спекулятивного чинника над загальними інтересами. «Дії уряду, НБУ, депутатів мають приватний характер, вони здійснюються не в загальних інтересах, а в локальних інтересах. Такими діями криза лише заглиблюватиметься», – вважає президент АУБ.

Тим часом на питання, яким буде курс гривні на найближчі місяці, банкірам важко відповісти. «Курс прогнозувати неможливо, тому що він управляється в ручному режимі і не оголошені економічні заходи, направлені на стабілізацію курсу», – сказав член наглядової ради «Енергобанку» В'ячеслав Юткін.

Деякі зв'язують подальше співвідношення гривні до валют, виходячи з платіжного балансу країни, тобто сукупні потоки капіталу і товарів через межі території. «Якщо ми говоримо про платіжний баланс, то тут є декілька елементів невизначеності. По-перше, це ціна на газ, що імпортується. Судячи з останніх заяв, інтервал ціни наступного року достатньо великий – від $200 до 300 за тисячу кубометрів», – говорить начальник відділу аналізу і досліджень «Райффайзен Банка Аваль» (Київ) Дмитро Сологуб.

У такому разі величина ефекту ціни на газ на платіжний баланс може бути теж достатньо різною.

Другий чинник – це експорт:

Поведінка цін на сировинні товари на світових ринках останнім часом відрізняється своєю непередбачуваністю, тому дуже складно зрозуміти, якою буде світова кон'юнктура на сталь і продукцію хімічної галузі, основний український експорт, наступного року.

І, нарешті, третій чинник – це динаміка імпорту. Зростання імпорту вже помітно сповільнилося, а наступного року це падіння істотно зменшиться за рахунок девальвації гривні, падіння реальних доходів населення і заморожування кредитної активності. «Проте, якою буде величина цього ефекту і коли це станеться, точно не відомо», – підсумував Дмитро Сологуб.

При цьому він відзначив, що

прогнозування курсу гривні також ускладнюється її можливими різкими коливаннями.

«Грудневі коливання, коли курс підскочив за лічені дні до 10 грн./$1, а потім так само різко повернувся назад, навряд чи можна пояснити економічними чинниками. Швидше за все, були якісь інші причини для таких різких стрибків курсу. Тому не можна виключати, що такі чинники можуть виявитися і наступного року», – сказав Дмитро Сологуб.

Разом з тим, за оцінкою глави правління «Укрсоцбанку» Бориса Тімонькина, до кінця першого кварталу майбутнього року курс може скласти 7-7,5 грн./$1. «При курсі 7 грн./$1 інтереси експорту і імпорту збалансовані. Зараз імпорт серйозно убитий, митниці порожні, населення скупило долари, але поступово почне їх продавати. До кінця першого кварталу майбутнього року курс може скласти 7-7,5 грн./$1», – говорить банкір.