Чому не вдався кавалерійський наскок Ради на бюджет-2009

Точка зору

Жодного разу в історії незалежної України прийняття державного бюджету не становило такої проблеми, як цього року. Навіть у 2007-ому, коли парламент під час вирішення відповідного питання опинився в цейтноті не лише з властивих йому суб’єктивних причин, але й причин об’єктивних (через дострокові вибори), все владналося з меншим напруженням. Зараз же до становища, в якому перебуває влада (за винятком хіба що Президента, шанс якого внести чи, навпаки, сьорбнути свою ложку дьогтю ще попереду), краще підходить уже інший шаховий термін – цухцванг: здається, що не роби – все одно погано.

У четвер парламентарі не змогли взятися за бюджетний законопроект уряду, як планувалося – з початком вечірнього засідання, о 16.00. Володимир Литвин повідомив, що бюджетний комітет доводить «до логічного завершення» висновки й пропозиції й через 40 хвилин вони будуть роздані депутатам. Аби не гаяти часу, спікер запропонував розглядати інші питання, що фігурують у розкладі засідань парламенту.

Пропозиція викликала невдоволення в опозиційній частині залу. Один із речників фракції Партії регіонів Олександр Єфремов спробував домогтися негайного початку розгляду проекту бюджету, висловивши підозру щодо свідомого затягування прийняття головного фінансового документу країни, «аби в ніч на Новий рік прийняти невідомо що».

Утім, до випаду «регіонала» поставилися без співчуття, й парламент занурився у мляве обговорення й голосування з питань, що бюджету не стосувалися. Анонсовані спікером 40 хвилин затримки перетворилися майже на півтори години – розгляд головного законопроекту почався лише о 17.20.

До цього часу зберігалася певна інтрига щодо того, «врятують» голосування комуністи чи ні, точніше, чи вмовили їх, як це вже траплялось раніше, змінити позицію «тимошенківці», (у вівторок фракція КПУ голосувала за відхилення урядового законопроекту повним складом. Адже НУНС єдності в підтримці урядового законопроекту аж ніяк не демонстрував. Соратники ж Петра Симоненка зібралися на засідання фракції з метою визначення позиції щодо відповідного питання ще о 14-ій й відтоді публічних заяв про результат зборів не робилося.

Бюджетний цухцванг постав в усій красі відразу. Навіть голова фракції БЮТ Іван Кириленко змушений був визнати:

«Ми розуміємо, що це не мед, розуміємо, що бюджет не найкращий, це бюджет приблизно рівня 97-го року»

(за два дні до цього визнання недосконалості головного фінансового законопроекту пролунало й з уст прем’єра). Утім, бютівець висловив і контртезу: краще поганий бюджет, ніж його відсутність.

Це був головний аргумент прихильників прийняття урядового законопроекту. Подібна логіка звучала в тому числі й у словах голови бюджетного комітету, «литвинівця» Миколи Деркача. Він пояснив, що в представленому Кабміном проекті бюджету закладено чимало ризиків (зокрема, недофінансуванням виконання органами місцевої влади їхніх повноважень), наголосив, що комітет рекомендуватиме уряду за результати першого півріччя 2009 року підготувати зміни й доповнення до документу, але – запропонував прийняти у першому читанні й у цілому.

Якби процедурне ноу-хау спрацювало, бюджет-2009 міг стати рекордним за швидкістю прийняття (внесено 23 грудня – прийнято 25-ого).

Зрозуміло, що представник уряду також закликав парламентарів закон ухвалити. Впадало лишень в око те, що виступити в парламенті прийшов не міністр фінансів, а його заступник – Анатолій Мярковський. Це можна зрозуміти, оскільки інформація про те, що Віктор Пинзеник розійшовся в поглядах із прем’єром щодо фінансових прогнозів з’явилась уже давно. Противники бюджету Тимошенко не відмовили собі в задоволенні наголосити на цьому факті.

«Скажіть, будь ласка, чому міністр фінансів не доповідає це питання? – звернувся до Мярковського «регіонал» Олександр Пеклушенко й сам же відповів. – А якщо ви думаєте, що зал чи країна не знают, то я вам скажу, що всі знають: у міністра вистачило совісті не підписати цей бюджет, у якому нема жодної правдивої цифри».

І персонально заступника голови Мінфіну Олександр Миколайович добив фразою, якій могли б позаздрити визнані парламентські майстри слова Іван Плющ та Микола Азаров і яку перекладати українською – просто гріх.

«У какого Сирка вы очи позычали, чтобы выходить и докладывать то, что нельзя доложить?», – гнівно хлюпнув риторикою на Мярковського Пеклушенко.

У пафосі промови з «регіоналом» міг зрівнятись хіба що лідер комуністів. Після промови Петра Симоненка стало остаточно зрозуміло, що КПУ з Тимошенко у бюджетному питанні не по дорозі (виступ, скажімо, Адама Мартинюка на початку розгляду законопроекту був більш толерантним). Лідер «червоної» фракції повідомив, що українським солдатам проектом бюджету виділено коштів на харчування лише на 4,5 місяця, наголосив, що в якості донорів бюджетних надходжень розглядаються лише Київ та Дніпропетровська область, закликав «не фінансувати політичні витребеньки Президента» й шукати доходи в націоналізації спиртових, лікеро-горілчаних і тютюнових фабрик.

Решта тих, хто отримав слово й виступав проти бюджету від Тимошенко, говорили менш яскраво, але, зрештою, питання занадто серйозне й тут не до словесної еквілібристики.

Екс-міністр праці й соцполітики, «регіонал» Михайло Папієв критикував положення про пенсійне забезпечення, його фракційний колега, колишній міністр фінансів Микола Азаров – статтю 18, якою, за його словами, передбачалася для уряду можливість випускати цінні папери в необмеженій кількості, а для Нацбанку – зобов’язання їх скупати. Підсумкова фраза Азарова «Цей бюджет не може бути антикризовим» зірвала аплодисменти в залі.

Член бюджетного комітету Павло Жебрівський запропонував відкласти прийняття головного фінансового закону до січня й прийняти бюджет, який буде «справді реалістичним».

Натомість, перший заступник голови бюджетного комітету, бютівець Євген Кирильчук і «литвинівець» Олег Зарубінський закликали проект прийняти.

Парламентарі так захопились обговоренням, що сповнене втоми оголошення Литвина про початок, власне, голосування дещо контрастувало із загальною емоційною картиною засідання. Нічого, крім втоми, не було в очах Литвина й тоді, коли на табло висвітилися результати – 223 «за». Рішення не прийнято.

Найдициплінованішими виявилися дрібні фракції – «литвинівці» повним складом підтримали бюджет, а комуністи повним складом у підтримці йому відмовили. Бютівці проголосували «за», крім одного депутата. Партія регіонів дала 4 голоси (щоправда, самі «біло-блакитні» стверджують, що незрозумілим чином спрацювали картки Василя Горбаля й Сергія Головатого, яких узагалі не було в залі). Трьох голосів, яких не вистачило для ухвалення позитивного рішення, не додала «Наша Україна – Народна Самооборона».

«Видатки на оборону, безпеку, гуманітарну сферу, охорону здоров’я, що також є питанням безпеки вже давно, на установи національної пам’яті й деякі інші соціальні програми треба збільшувати», – пояснив у кулуарах парламенту після закриття засідання екс-голова фракції НУНС, а нині – лідер новоствореної групи «За Україну» В’ячеслав Кириленко відмову його соратників голосувати за проект бюджету.

Втім, однофамілець В’ячеслава Анатолійовича, лідер фракції БЮТ ще вчора висловив сподівання, що

за ніч необхідну додаткову кількість «нашоукраїнців» вдасться залучити.

«Ви бачите, що не просто фракції, а і окремі депутати голосують. Якщо Партія регіонів попросила мільярд на окремі програми направити і голосів (ПР) немає, …тоді дійсно потрібно перекинути цей мільярд на потреби армії, на «Мистецький арсенал», на те, що просять «нашоукраїнці». На потреби культури перекинемо – може, там голоси. …Це все предмет домовленостей», – сказав Іван Кириленко.

У четвер же Литвин спробував повернутися до голосування. 221 «за» (без двох «випадкових» «регіоналів»?) – рішення не прийняте. Останньою спробою спікера зачепитися за нинішній проект бюджету була спроба прийняти його лише у першому читанні. Результат ще гірший – 219 «за» (на одного «регіонала» й одного нунсівця менше в порівнянні з попереднім голосуванням). Це вже був відчай – хоча сам Володимир Михайлович і пояснив третє голосування тим, що «потрібно прийняти якесь рішення».

Пленарне засідання оголошується закритим. Бюджетний процес триватиме…

Новини

6 Лютого 2025

США оголосили про скасування зборів у Панамському каналі

Мита Китаю на нафту можуть вдарити по американському експорту

На продаж виставлено гранітний карʼєр і щебеневий завод у Житомирській області

Європа може сильно програти від торговельної війни між США та Китаєм

Укренерго запровадило аварійні відключення у 8 областях

Китай і США мають 60 днів, щоб врегулювати без суду суперечку щодо мит – СОТ

5 Лютого 2025

Імпорт значно перевищує експорт: Зеленський повідомив про велику проблему в Україні

Voestalpine завершила продаж німецької компанії Buderus Edelstahl

Корисні копалини України для США: Сибіга пояснив, як можна досягти миру

Україна збереже контроль над титановою галуззю навіть після приватизації ОГХК

Українці вивезли $35 млрд за перший рік повномасштабної війни, що обвалило економіку – Зеленський 

Ціни на нафту відреагували на торгову війну між США та Китаєм

Український підрозділ Ferrexpo звинуватили у незаконному видобутку копалин

Відключень світла в Україні через морози бути не може – міністр Галущенко 

4 Лютого 2025

У 2024 році глобальні інвестиції у чисту енергетику вперше перевищили $2 трлн

Трамп має намір отримати рідкоземельні метали з України як умову подальшої підтримки США

ВСІ НОВИНИ ⇢