«Тінь» перемогла

За всю історію спорту «тінь» ще жодного разу не вигравала поєдинок у боксера. Інша річ — економіка України. Вона постійно тіні програє. Останньої поразки наша країна зазнала від неї у вівторок, коли Верховна Рада не підтримала у першому читанні проект закону «Про легалізацію прибутків юридичних і фізичних осіб», внесений депутатом від фракції Партії регіонів Григорієм Смітюхом. Законопроект підтримали лише 182 народні депутати.

Тим часом чергова спроба повернути тіньовий сектор у лоно офіційної, так званої білої, економіки сьогодні, в умовах світової фінансово-економічної кризи, більш ніж актуальна. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що, за різними оцінками, тіньовий сектор в Україні дає 30—50 відсотків валового внутрішнього продукту. Якщо отримати з відповідних сум податки, то це була б істотна надбавка до нинішнього мізерного держбюджету. І ще одне якщо… Умови легалізації повинні задовольнити тіньовий бізнес, адже тут кожен вирішує сам: лишатися в тіні й ризикувати цінностями, які сьогодні державою не визнаються за законні, або заплатити певну суму й поставити таким чином свою власність під захист закону.

Згідно з названим законопроектом, об’єктами легалізації могли стати прибутки, з яких не було сплачено встановлені законодавством України податки, збори (обов’язкові платежі) до бюджетів і державних цільових фондів. Легалізації також підлягали прибутки, задля отримання яких було порушене законодавство, за винятком випадків, визначених цим законопроектом. До них належать тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров’я, волі якоїсь фізичної особи, проти миру, безпеки людства й міжнародного правопорядку, а також злочину у сфері обігу наркотичних засобів. Словом, у тіньових грошей не має бути кримінального присмаку.

Тим, хто зважувався на легалізацію, слід було заповнити відповідну декларацію. Після цього закон, зокрема, обіцяв не примушувати їх надавати інформацію про джерела надходження легалізованих прибутків, звільнити від оподаткування за період до проведення і в рік проведення легалізації. «Вихідцям» із тіні гарантувалася також конфіденційність інформації, отриманої відповідними державними органами та їхніми посадовими особами під час легалізації.

Саму процедуру передбачалося провести протягом одного року. При цьому передбачалося внести зміни до Кримінального кодексу для введення відповідальності за розголошення інформації, пов’язаної з легалізацією. Крім того, передбачалося посилити надалі відповідальність за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків тощо. Таким чином тіньову діяльність передбачалося зробити менш безпечною.

Чому ж законопроект був відхилений і ледве набрав голосів, аби потрапити на повторне перше читання? Не виключено, в ньому були певні недоробки або навіть умовчання, які автори, скоріше за все, мали намір озвучити й обговорити під час читання, враховуючи також думку інших народних обранців (проблемою таких законопроектів завжди був рівень оподаткування легалізованої власності).

Та, схоже, цього разу зовсім не це стало каменем спотикання. Достатньо проаналізувати підсумки голосування. Перше, що кидається в очі, це те, що законопроект, внесений регіоналом, був підтриманий не всією фракцією. Не взяли участі в голосуванні 19 осіб, серед них — лідер партії та фракції Віктор Янукович і такі відомі функціонери, як Азаров, Клюєв, Яцуба, Рибак.

Стара регіональна гвардія, як то кажуть, проголосувала ногами, хоч і залишилася в явній меншості. Але при цьому вона пішла в ногу з БЮТом, який не віддав за закон жодного голосу. Натомість його майже цілком підтримали комуністи (не голосував лише один), які ніколи не були схильні прощати тих, хто уникає оподаткування. А ось «литвинівці» вчинили точнісінько навпаки. Вони всі були «за», не беручи до уваги одного народного депутата, а саме — спікера парламенту Володимира Литвина. Виходить, законопроект про легалізацію прибутків викликав бунт проти керівництва відразу в двох фракціях.

Про що це може свідчити? Не виключено, що цей економічний закон став жертвою незавершених політичних домовленостей між регіоналами та бютівцями. При цьому «верхівка» перших усе ж вирішила видати своїм візаві невеликий вексель: мовляв, ми вже з вами. А от НС-НУ (в ньому «за» проголосував один тільки Микола Катеринчук) і блок Литвина такі домовленості зовсім не влаштовують, оскільки єднання — нехай навіть ситуативне — двох парламентських гігантів ставить під питання існування коаліції. А чому ж у такому випадку законопроект про легалізацію не підтримав лідер Володимир Литвин? Та він же, як відомо, вищий за боротьбу за місця і, до того ж, готується взяти участь у президентській гонці, й виступати проти легалізації тіньового сектора йому просто непристойно.

Втім, є й інша точка зору. Як вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, «рівень корупції в нашій країні настільки високий, а рівень довіри до держави настільки низький, що нововведення такого штибу, тобто прямі дії з легалізації тіньового бізнесу, в нас просто не матимуть успіху». Пасхавер не виключає, що у законопроекті можуть бути і якісь технологічні недоліки. І все ж, на його думку, «такі спроби просто безплідні. Щоб цей закон працював у країні, повинен бути певний рівень довіри громадян до держави, а нашу державу не можна визначити інакше, як малодієздатну», — сказав експерт «Дню». На його думку, «одна з функцій дієздатної держави — примус усіх її суб’єктів до виконання законів, але в нас вона практично не працює». Тому, впевнений Пасхавер, «у людей, зайнятих у тіньовій економіці, немає підстав вірити обіцянкам держави».