Українська труба «розшириться»?

Точка зору

Україна та Європейський Союз завізували спільну декларацію про участь міжнародних інвесторів у процесі модернізації вітчизняної газотранспортної системи. На думку української сторони, документ допоможе оновити транзитну систему, залишивши її при цьому у власності держави. Крім того, підписання газової декларації у Києві розцінили як свідчення довіри з боку ЄС та гарний шанс «припинити всі розмови щодо ненадійності газотранспортної системи України». Невже вітчизняну трубу й справді модернізують, зроблять «прозорою» і убезпечать її від зазіхання росіян? Про реальну значимість декларації та можливі практичні наслідки її реалізації «День» запитав експертів.

Володимир САПРИКІН, директор енергетичних програм Центру імені Разумкова:

— Якщо абстрагуватися від ЄС та Росії, то можна побачити, що українська влада заявила про існування політичної волі для реформування газового сектору. Цієї волі не було 17 років! І якщо сказане справдиться, то Україна розпочне імплементацію газових директив ЄС. Якщо їх ще й виконуватимуть, то в Україні з’явиться дійсно конкурентний, прозорий газовий ринок. Щодо проблемних моментів зустрічі, то всі помітили, як російська делегація грюкнула дверима. На мій погляд, у даному випадку існують певні недоречності. Не слід було готувати документи лише у форматі ЄС—Україна. Чому? Бо, наприклад, для збільшення транзитних можливостей України без діалогу з Росією не обійтися. Отже, потрібно шукати спільну мову у форматі трикутника Україна—ЄС—Росія.

Геннадій РЯБЦЕВ, заступник директора науково-технічного центру «Психея»:

— Підписання декларації — тільки перший крок на шляху реформування ГТС. Потрібно зачекати, коли ж буде зроблено конкретні кроки для цього, які конвертують добрі наміри у реальну модернізацію. Варто сказати, що до цих пір у нас такі декларації не приносили жодного практичного результату. Стосовно ролі у цьому процесі Росії, то, на мою думку, вона не буде заважати. Модернізація ж української ГТС не означає обов’язкове збільшення її транзитних потужностей. Існує проектна пропускна спроможність, яку можна збільшити, якщо збудувати біля основних газо- і нафтопроводів кілька нових труб. Або ж збільшити діаметр вже існуючого трубопроводу чи підвищити тиск перекачування газу в системі. Але ж для цього потрібна згода Росії у вигляді гарантій збільшення обсягів транзиту енергоресурсу українською територією, що можливо у випадку зростання газових апетитів Європи. А цього поки що не відбувається.

Сергій ЄРМІЛОВ, екс-міністр палива та енергетики:

— Сподіваюся, що тепер знайдуться кошти на модернізацію ГТС без додаткових умов, про які йшла мова при розгляді попередніх меморандумів (обов’язкова корпоратизація, приватизація чи передача комусь права власності). Стосовно технічного стану української ГТС, то, на мою думку, вона у кращому стані, ніж сусідня російська, яка теж потребує додаткових коштів на оновлення. І це випливає з того, що російська ГТС будувалася раніше, ніж наша. Однак модернізація тільки української ГТС без російської не приведе до підвищення надійності постачання газу до Європи. Тому Росія має модернізувати свою газотранспортну мережу до сучасного стану, а Європа має розглядати разом українську та російську ГТС.

Валерій БОРОВИК, голова правління альянсу «Нова Енергія України»:

— Я розцінюю підписану декларацію як загальні декларативні принципи. А давайте станемо на місце інвестора, який готовий сьогодні вкладати кошти у вітчизняну ГТС. Що він бачить? Він спостерігає нестабільну політичну ситуацію в країні, відсутність компромісу між різними гілками влади та нестабільну ситуацію на фінансових ринках світу. За таких умов великі кредити під різні проекти виділяються, тільки якщо існує можливість отримати великий прибуток. Через це я б боявся швидких результатів домовленостей з газотранспортної системи. Сьогодні ширяться чутки і розмови про те, що буде проведено великий тендер, у результаті якого виділять одну компанію-переможця на реконструкцію всієї ГТС і одного інвестора чи пул інвесторів. На мою думку, це неправильний підхід. У нас вже існує гіркий досвід проведення тендеру по величезній території чорноморського шельфу. Якщо це повториться, то країна віддасть найпривабливішу та найперспективнішу частину нафтогазового комплексу в одні руки.

Щоб цього не сталося, пропоную зробити максимально прозорий тендер, чітко виписати всі його умови. Оскільки ж проект дуже великий і затратний, то він складатиметься протягом року як мінімум. За цей період можна реконструювати 70% двох-трьохкомпресорних станцій, які нині в найгіршому стані, на умовах співпраці з інвесторами. Мова йде про те, що держава повинна дозволити різним компаніям (інвесторам) продемонструвати себе в процесі реалізації пілотних проектів.

Новини

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

Підприємства Ostchem збільшили виробництво міндобрив на 19,5% 

ВСІ НОВИНИ ⇢