Рятувальна шлюпка для «Титаніка»

Точка зору

«Сьогодні треба зробити модернізацію, серйозні зміни, починаючи з президії партії, ради партії і закінчуючи керівництвом партії в областях», – ці слова про Народний союз «Наша Україна» Віктор Ющенко сказав 19 березня 2009 року під час саміту Європейської народної партії у Брюсселі. Сто тисяч його колишніх партійців очікували подібне ще влітку 2005 року. Такі наміри були б органічно адресовані тим, кого президент попідбирав на «сміттярці».

Заклопотаність Ющенка майбутнім «Нашої України» нагадує сцени «порятунку мертвих» із кінофільму «Титанік»: шлюпка, яка спершу драпонула, нарешті повернулась, але запізно. Проте історію утилізації президентської партії варто розпочинати з її хворобливого народження.

У перші ж місяці свого президентства Ющенко активно почав опановувати роль батька нації («Я президент усієї країни»). Він помітно дистанціювався від «партійної розбудови», доручивши її «давнім любим друзям»: Порошенку, Мартиненку, Третьякову. Великі на той час повноваження президії партії (згодом, після статутних змін, ці повноваження відійшли голові ради партії) сфокусували партійну владу в кількох руках. Ця обставина завжди обурювала регіональні осередки «Нашої України», «голоси» яких ніхто й не збирався чути.

Як не намагалися політтехнологи НСНУ ідеологічно укріпити за президентом статус «партійного» – з цього нічого не вийшло. Батько не виявив любові до своєї дитини. Це простежується навіть із промови Ющенка на І з’їзді НСНУ, де він говорив про абстрактні «фундаментальні» та «загальнодержавні» речі, з яких партійні бонзи вигадували чи формували «президентські завдання».

Друга спроба «Нашої України» зробити Ющенка реально «партійним президентом» (а не лише весільним генералом – почесним головою), активізувалася під час парламентських виборів-2006. Президентові пропонували очолити виборчий список, щоб його – тоді ще вагомий – особистий рейтинг витягнув мультипартійну отару блоку. Проте Ющенко цілком справедливо запідозрив у цьому політтехнологічні махінації. Фронтальна критика БЮТ проти таких спроб повністю поховала ці наміри (втім, на київських виборах-2008 БЮТ реанімував цю призабуту тему нашоукраїнців: і список БЮТ очолив перший віце-прем’єр Турчинов, який не збирався працювати в Київраді).

«Корупційний скандал» осені 2005 року в поетапному озвученні Зінченка-Томенка-Тимошенко й «підмочені» здобутки на виборах-2006 (неповних 14% – від 20–25 очікуваних) повністю відвернули від партії як безперспективної головних фінансистів: Порошенка, який у ті часи, за визначенням прем’єрки, був «у сльозах і соплях», та частково інших. Машина «Нашої України» аж на чотири місяці потонула в безгрошів’ї та анархії: актив на місцях почав бунтувати, осередки розповзатися. Пасивність Ющенка та його аншлюс із антикризовою коаліцією плюс меморандуми з універсалами національної єдності ще більше відвернули від нього напіврозвалену партію.

Капремонт «Нашої України» восени 2006-го із залученням, як згадувалося в ЗМІ, коштів Ріната Ахметова, подарували партію, буквально на блюдечку, В’ячеславові Кириленку. Президент особисто був присутнім у Кончі-Озерній на брикливій партійній раді та наполягав на його кандидатурі.

До честі Ющенка, він нарешті почав посилено цікавитися «Нашою Україною» й працювати у виборчій кампанії Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» на позачергових парламентських виборах 2007 року, посилюючи агітаційні тури тандему «Кириленко – Луценко».

Все склалося б добре, якби в Цезаря не було Брута. Ще за місяць до дострокових виборів усі зрозуміли, що блок стартував уже розваленим. У кулуарах штабу блоку називали дві причини одного походження: політична обіцянка з боку Юлії Тимошенко посади спікера парламенту Кириленкові та київський стіл – Луценкові. Одразу після оголошення виборів президентська фракція реально списала Ющенка як свого вождя.

Подальша історія утилізації «Нашої України» малоцікава, бо головні битви за партію (і свій блок НУ – НС) президент уже програв протягом двох останніх парламентських кампаній.

Але цікавим у цій брюссельській турботі президента про «Нашу Україну» з її недобитими двома відсотками є інше: для кого відсилається рятувальна шлюпка? Навряд чи для Ющенка. Очевидно, партію планують злити «закарпатському» Секретаріату президента. В тому чи іншому випадку, по «Нашій Україні», на жаль, уже давно співає Селін Діон.

Новини

24 Квітня 2024

Інтерпайп пропонує скоригувати систему бронювання працівників

Канада збільшує видобуток залізної руди

Мініекономіки планує пришвидшити підписання промислового безвізу з ЄС

Канада дозволила компанії Airbus використовувати російський титан

Безпілотники атакували меткомбінат у Ліпецьку, якій постачає сталь для російської оборонки

Рада планує надати переваги працюючому “у білу” бізнесу

В енергосистемі зберігається дефіцит електроенергії

Пакистан у березні суттєво збільшив імпорт металобрухту

Сенат США схвалив пакет допомоги Україні на 61 млрд дол

Через недосконалість санкцій російські металурги стали багатшими на $50 млрд

Постачальник китайсьих труб Vorex зриває програму буріння Укргазвидобування

Для відновлення енергосистеми треба запровадити графік підвищення тарифів на електрику – експерт

У березні Україна імпортувала 8,44 тис тонн довгого прокату

Фонд підтримки енергетики України зібрав 410 млн євро

23 Квітня 2024

Уряд виділив додаткові 8 млрд грн на зведення фортифікаційних укріплень

Уряд США спрямував $7 млрд на встановлення сонячних панелей

ВСІ НОВИНИ ⇢