Союз Тимошенко і Януковича: останній шанс

Тривалий час Юлія Тимошенко у публічних виступах не згадувала прізвища Віктора Януковича в негативному контексті.

Це минулого літа прем’єр розповіла про те, що Янукович крав зі швидкістю 60 доларів на секунду. Але після цього вона довго не радувала метафорами. І от минулої середи, під час вступного слова на засіданні уряду, Тимошенко виконала місячну норму.

"В період перебування при владі Януковича йшло масштабне розграбування всіх галузей України", "гроші під покровом і патроном Януковича виводилися в тіньову сферу", "уряду по кожній галузі доводиться долати кризу, яка залишилася після правління Януковича" і так далі…

Це – неповний перелік претензій, які прем’єр раптом висловила на адресу свого попередника. Така зміна настроїв у Тимошенко має своє пояснення – переговори про ухвалення змін до Конституції, напрацьованих лідерами БЮТ і Партією регіонів, знову близькі до зупинки.

За інформацією "Української правди", нещодавно, у першій декаді квітня Юлія Тимошенко провела закриту зустріч з послами США, Франції, Німеччини та Великобританії. Прем’єр намагалася прозондувати грунт в колі представників прогресивного Заходу.

Вона повідомила дипломатам, що вагається між двома сценаріями: "Або включатися у виборчу кампанію і пустити процеси в економіці на відкуп стихії" – "або зосередитися на змінах до Конституції".

Прем’єр щиро визнала падіння власного рейтингу. А, намагаючись підкреслити своє демократичне єство, додала, що при напрацюванні конституційних змін збирається врахувати інтереси не лише Януковича, але Литвина і Яценюка.

Вона не почула якоїсь чіткої рекомендації від послів. Дипломати сказали, що все це – внутрішня справа України.

З аналогічним питанням Тимошенко приходила до представників "демократичної" частини своєї фракції. Зустріч відбулася на нульовому поверсі будинку Кабміну, в спеціально сконструйованій кімнаті, захищеній від прослуховування.

Був там і Микола Томенко, якого на декілька місяців усунули від вироблення політики БЮТ. Власне, після цієї наради риторика віце-спікера змінилася, і він став менше говорити про одночасні вибори президента і парламенту, а більше – про об'єднання всіх фракцій "в ім'я порятунку України".

У ході довірливої розмови Тимошенко знову попередила сестер і побратимів, що є два сценарії – один гірший за інший, однак не почула від них однозначної підтримки переговорів з Януковичем. Натомість було домовлено – за будь-якого розвитку подій Тимошенко має боротися за своє електоральне ядро на Заході України.

"Андрій Шевченко підготував спеціальну презентацію – на Заході живе кожен третій її виборець. І прем’єр помінялася в обличчі, коли побачила на екрані фотокопії статей західноукраїнських газет, заголовки яких були на кшталт "Тимошенко змовилася з Кремлем" або "Юля об’єднується в ширку", – розповів очевидець.

На зустрічі було домовлено зробити спеціальний план заходів для Західної України.

Ударною силою має стати тур Тимошенко – по два обласних центри на тиждень. Але поки 29 квітня вона збирається встигнути до двох столиць – до Москви на зустріч з Путіним, та до Варшави на Конгрес Європейської народної партії.

Ключ до ухвалення конституційних змін в редакції Тимошенко-Януковича лежить у Росії. Саме Москва взяли на себе роль гаранта у домовленостях двох найбільших політичних сил, делегувавши модератором Віктора Медведчука.

Росія, що має вплив як на Тимошенко, так і на Януковича, запропонувала прогнозований для себе формат стосунків: вона – прем’єр, він – обраний у парламенті президент. Безпосередньо тему української Конституції веде Владислав Сурков – перший заступник глави адміністрації президента Росії.

І нещодавнє пожвавлення переговорів відбулося з ініціативи Москви. Знову активізуватися в цьому напрямку росіян змусило стрімке зростання рейтингу Арсенія Яценюка.

Поява Яценюка в числі фаворитів не входила в плани Кремля через відсутність з ним налагоджених каналів зв’язку і непередбачуваність його поведінки.

Найближчі переговори Тимошенко і Путіна будуть вирішальним моментом для 14-місячного процесу узгодження проекту змін до Конституції між БЮТ і Партією регіонів.

Історія хвороби

Переговори Тимошенко і Януковича почалися ще наприкінці зими 2008 року і відбувалися в глибоко засекреченому режимі.

У перших числах лютого радником прем’єр-міністра став Олександр Задорожній, який зосередився на цих питаннях. Останній представник президента Кучми у Верховній Раді на той момент працював з Віктором Медведчуком у аналітичному центрі "Правова держава".

Свідченням того, що переговори просуваються успішно, стало оголошення Тимошенко на трибуні ПАРЄ в Страсбургу про бажання перетворити Україну на парламентську республіку. Сталося це в квітні 2008 року.

Як стверджують джерела, з самого початку учасники від Партії регіонів озвучили три основних умови – не чіпати "Дніпроенерго" і "Венко" Ріната Ахметова, а також резиденцію "Межигір’я", в якій проживає Віктор Янукович.

Після нещодавнього проведення зборів акціонерів "Дніпроенерго" видно, що цю умову Тимошенко виконала. "Межигір’я" за рішенням суду також залишилося у нинішніх формальних власників.

Додатковою умовою, яку час від часу озвучував Янукович, було прохання передати йому мисливське господарство "Сухолуччя" у Вишгородському районі Київської області – улюбленому місці дозвілля регіонального лідера.

Основна логіка нової Конституції полягала в тому, щоб опозиція навіть після програшу на виборах залишалася потужною силою, оскільки за нею закріплювалася посада спікера та контрольні функції. Прем’єр-міністр та коаліція отримували би майже всю вертикаль влади, включно з місцевими адміністраціями. Президент обирався б у парламенті.

За великим рахунком, БЮТ і Партія регіонів ділили політичне поле на двох учасників, що гарантувало спокій для них обох і утворювало санітарний кордон для всіх інших, дрібніших політичних утворень.

У квітні 2008, на момент квітневого виступу Тимошенко в ПАРЄ, добігав кінця перший етап переговорів. Вони відбувалися в надзвичайному темпі. Всі весняні свята минулого року, починаючи з Великодня і закінчуючи 9 травня, переговорна група не виїжджала з Києва і готувала проект змін до Конституції.

Напряму до написання конституції були залучені Віктор Медведчук, який виконував функції посередника, а також Олександр Задорожній, Андрій Портнов, Олександр Лавринович і Андрій Клюєв.

12 травня, коли Янукович повернувся з канікул, йому показали на 98% готовий текст. Однак ці переговори закінчилися нічим через неучасть у процесі групи Ріната Ахметова і Бориса Колеснікова.

Другий етап зближення Тимошенко і Януковича відбувався у серпні минулого року, в тому числі під час загадкової відпустки прем’єр-міністра. Плани проявилися 2 вересня, у перший сесійний день, коли БЮТ і ПР сепаратно проголосували декілька законів в розвиток проекту змін до Конституції.

"Переговори навесні і восени 2008 року мали ідеологічну відмінність. В квітні основний мотив реформи був спрямований проти Ющенка, а в серпні – на закріплення і розподіл повноважень між Тимошенко і Януковичем у разі ухвалення змін до Конституції", – зазначив один з учасників консультацій.

Напередодні цих подій Янукович майже дев'ять годин переговорів присвятив переписуванню 106 статті Конституції, де перераховані права президента – що засвідчувало його намір посісти цю посаду через вибори в парламенті.

В першому проекті змін до Конституції повноваження президента були мінімальними, але під впливом творчості Януковича вони стали посилювалися.

Наділення президента, обраного в парламенті, додатковими повноваженнями виглядало нелогічно – оскільки не може людина, рівень легітимності якої визначається не всенародним голосуванням, а лише 300 депутатами, контролювати силові структури.

Набір президентських прав став однієї з проблемних точок. Зрештою, в проекті змін до Конституції у майбутнього глави держави забирали обласні адміністрації, Міноборони і МЗС, але він отримував право без парламенту призначати голову СБУ, а також Служби зовнішньої розвідки і Державної прикордонної адміністрації.

Крім того, Янукович дописав до переліку президентських занять право одноосібно здійснювати роздачу всіх державних нагород.

Принциповою вимогою Партії регіонів було закріплення статусу російської мови, на що категорично не погоджувалася Тимошенко. Тому було домовлено ухвалити базовий закон "Про мови", і першим кроком стали зміни до закону "Про державну службу" в авторстві Януковича, які БЮТ спочатку підтримав, а за декілька днів скасував.

Коли всі ознаки переговорів Тимошенко і Януковича сплили на поверхню, у БЮТ було навіть вигадано термін – "технічна коаліція", яким мав би пояснити їх неприродній союз з регіоналами.

У ніч на 3 вересня 2008 року був готовий кінцевий текст змін до Конституції. Але знову останній крок зроблено не було. Коли переговорники узгоджували коми і крапки в проекті Тимошенко-Януковича, "Наша Україна" зібралася на екстрене засідання та оголосила про вихід з коаліції.

Так почався відлік 30 днів, протягом яких Тимошенко могла втрати все. Демарш стався раніше, ніж вона планувала – рядові солдати фракції БЮТ поки були не готові до об'єднання з регіонами. Тихе збурення оволоділо членами партії "Реформи і порядок", яка була третім блокоутворюючим суб’єктом в Тимошенко.

Аналогічна ситуація була і в Партії регіонів. "Голова проффесора Доуеля" відірвалася від тіла фракції, яка не зрозуміла пояснень про необхідність злитися в політичному екстазі з вчорашнім ворогом.

Щоб остаточно зламати плани двох мега-фракцій, Ющенко розпустив парламент, але так і не зміг реалізувати свій указ. Ситуація з гострої фази перейшла в переговорну.

У листопаді відбувся третій етап зближення Тимошенко і регіоналів. Цього разу головною новиною стала підтримка з боку Ахметова. Текст змін до Конституції узгоджувався з Борисом Колесніковим.

Ахметов так і не дочекався проведення оголошених Ющенком дострокових парламентських виборів, а тому відмовився ламати гру Януковичу, щоб потім бути не крайнім і не чути звинувачення в зриві домовленостей.

"Віктор Федорович, я прийму будь-яке ваше рішення", – казав Ахметов. Переговори дійшли до того, Янукович погодився піти на всенародні вибори президента під гарантії Тимошенко не брати в них участь. Іншого конкурента в особі Яценюка в нього тоді не було…

Однак з-під вінця Януковича цього разу висмикнув Дмитро Фірташ та… Сергій Ківалов, який переконав лідера, що за новою Конституцією він все втрачає.

Ківалов написав нові зміни до тексту Конституції, до того мільйон разів узгодженого і переузгодженого. А Янукович відправився з ними на чергові переговори, що викликало в учасників з блоку Тимошенко легкий шок.

У ті ж дні Петро Порошенко з Давидом Жванією переагітували Тимошенко не входити в домовленості з регіонами, а утворити "коаліцію трьох". Литвина обрали спікером, потім всіх накрила глобальна фінансова криза, і стало не до конституційних змін.

Останні новини з кімнати переговорів

Четвертий етап, якщо його можна так назвати, розпочався навесні 2009, і знову сторони застигли в одному кроці від обійм.

У п’ятницю Андрій Кожемякін навіть виступив зі спростуванням переговорів між блоком Тимошенко і Партією регіонів. Враховуючи особливість становища розвідника Кожемякіна у БЮТ, який покликаний приховувати від громадськості реальний стан справ, ці його слова є ще одним доказом зближення Тимошенко і Януковича.

За даними "Української правди", останні два тижні прем’єр принаймні двічі проводила переговори з Партією регіонів про ухвалення нової Конституції.

Для того, щоб лідер Партії регіонів мав гарантії, Тимошенко погодилася з обранням президента у парламенті. Рік тому, навесні 2008, вона була категоричним противником цього – боялася наслідків гніву народу, в якого забирали право всенародних виборів. Однак зараз, в умовах стрімкого зниження рейтингу, прем'єр готова і не на такі поступки.

І все одно, будучи обраним у Верховній Раді, Янукович не погоджувався на вузькі повноваження президента, оскільки в цьому разі комбінація втрачала для нього сенс.

Зокрема, Янукович наполягав, що він як "парламентський президент" повинен мати право вносити кандидатури глави Нацбанку та Генерального прокурора – тобто, по-суті, контролювати не просто дві ключових установи в державі, а всю фінансову та правоохоронну владу.

Тимошенко, яка за часів прем’єрства неодноразово нарікала на відсутність у неї впливу на НБУ та прокуратуру, не погоджувалася на цей варіант.

За словами джерел "Української правди", на останніх переговорах було знайдено компромісне формулювання: президент, обраний у парламенті, зберігав право вносити кандидатури глави НБУ і Генпрокурора "протягом терміну повноважень Верховної Ради 6-го і 7-го скликання". А з 8-го скликання ці посади мали би відійти до коаліції.

Таким чином, у Януковича в разі обрання президентом зникала би спокуса для розпуску парламенту, оскільки автоматично зменшувався би період його впливу на прокуратуру та Центробанк.

Крім того, було знайдено компроміс щодо формування суддівського корпусу. Під час попередніх раундів переговорів передбачалося це робити на всенародних виборах. Однак на останньому етапі було узгоджено іншу редакцію – судді з визначеного кваліфікаційною комісією переліку не обирались би, а визначалися методом жеребкування.

Це мало би унезалежити майбутніх суддів, бо тоді їм непотрібно залучати спонсорів для проведення виборчої агітації. Суддя, обраний на жеребкуванні, за логікою авторів ідеї, не був би нікому нічим зобов’язаним.

Крім того, за наполяганням БЮТ переговорщики погодилися на парламентські вибори в два тури, за якими остаточний переможець отримував "чисті" 226 голосів.

Чим закінчиться нинішня серія зближення опонентів, стане відомо після травневих свят. Співрозмовник "Української правди", наближений до переговорів, вирішальним вважає наступний сесійний тиждень, з 12 по 15 число.

"Якщо в ці дні проект змін до Конституції не буде направлено до Конституційного суду на експертизу, то ламається весь графік", – зазначило джерело.

Для отримання вердикту КС депутати спочатку мають зібрати 150 підписів під проектом змін, а потім проголосувати 226-ма голосами за направлення проекту до Конституційного суду для отримання висновку.

За логікою, щоб політреформа відбулася, судді мають оприлюднити свій вердикт до 17 липня, коли закінчується нинішня сесія, щоб на цій же сесії парламент попередньо схвалив проект змін до Конституції. Ну а остаточне голосування – у вересні 300 голосами.

Однак насправді такий жорсткий графік – не догма. Конституція не містить прямої вимоги, щоб схвалення в першому читанні відбулося на черговій сесії. Тобто теоретично для попереднього схвалення може бути зібрана позачергова сесія – наприклад, у серпні, а голосування в цілому 300-ми голосами "за" – на наступній сесії, яка почнеться 1 вересня.

Інша справа, що чим ближче до виборів президента, тим сильніше проект внесення змін до Конституції виглядатиме маніпуляцією заради збереження при владі.

Також очевидно, що це неможливо реалізувати без голови Верховної Ради – надто часто йому треба ставити свій підпис в процесі змін до Конституції. А Володимир Литвин відверто боїться створення мега-коаліції. Коли там буде 300 голосів, "золота акція" спікера девальвується до вартості ваучера МММ.

Литвин тоді фактично вибуває з гри, і навіть якщо йому прогарантують збереження на посаді, реалізувати це неможливо. Після того, як минулої осені Тимошенко відмовилася виконувати коаліційну угоду з НУНС в частині одночасної відставки прем’єра і спікера, її підпис втратив будь-яку вагу.

Головне ж, що стримує внесення змін до Конституції – це не лише взаємна недовіра, а втрата мотиву для Януковича.

Рік тому він боявся стрімкого зростання рейтингу Тимошенко і шукав компромісу. Сьогодні аналогічна ситуація сталася з нею. Але тепер президентські вибори на 365 днів ближче. Тобто зміни до Конституції дедалі більше потрібні БЮТ, а дедалі менше – Партії регіонів.

І навіть якщо дві мега-фракції проголосують перше читання, у Януковича завжди залишається спокуса "кинути" Тимошенко перед схваленням в 300 голосів.

Почавши гру з Партією регіонів, у нинішньої прем’єр-міністра не буде шляху назад. Її західноукраїнський виборець не пробачить цього союзу. І тим суттєвішим буде удар для Тимошенко, якщо вона не доведе політреформу до кінця – тоді їй у розпал президентської кампанії доведеться виправдовуватися за самовбивчий крок.

А головне, що розуміє Тимошенко: якби вона була на місці Януковича – то без коливань зробила би так.