Сергій Лямець

Точка зору

Прем’єр-міністр та екс-президент Росії Владімір Путін не справляється з головним завданням професійного спецслужбіста – втиратися в довіру.

Опитування, проведене в 20 найбільших країнах світу, показало, що сьогодні Путін ділить сумнівну пальму першості з недовіри світової громадськості з іранським лідером Махмудом Ахмадінеджадом.

Щоправда, відповідні дані отримані ще до президентських виборів в Ірані, що вилились а масові заворушення, придушені тамтешньою владою. Тож, цілком можливо, сьогодні Ахмадінеджад пересунувся з передостаннього місця на останнє.

Втім, світовий рейтинг Путіна від цього покращився навряд чи.

І, можливо, цей рейтинг був би ще гіршим, якби його дивовижним чином не «врятували» українці.

Відповідне щорічне опитування, результати якого оприлюднені лише зараз, було проведено потужною організацією World Public Opinion з 4 квітня по 12 червня цього року. За цим опитуванням, лише троє світових лідерів можуть сьогодні похвалитися позитивним балансом довіри/недовіри – тобто тим, що їм довіряють більше людей, аніж не довіряють.

Абсолютну (і цілком прогнозовану) першість тут тримає новий президент США Барак Обама. В двадцятці найбільших країн йому довіряють аж 61 % відсоток опитаних, у той час як не довіряють лише 31 %. При цьому в самих США Обамі довіряють 70 %.

Як зазначає автор дослідження Стефан Вебер, це складає разючий контраст із рейтингами попереднього американського президента Джорджа Буша, котрий в останні роки свого правління стабільно пас задніх в рейтингах довіри по всьому світу.

Достатньою повагою людства користується генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Йому довіряють 40 % респонденті, тоді як не довіряють – 35 %. Майже на тих же позиціях знаходиться і німецький канцлер Ангела Меркель, чиї показники – 40 % та 38 % відповідно.

Цікаво, що рівень недовіри Меркель високий у мусульманських країнах – хоча нинішня канцлер, на відміну від своїх попередників, без надмірного ентузіазму ставиться до ідей «хрестового походу Заходу» проти радикального ісламу.

А от уже британський прем’єр Гордон Браун має негативний баланс довіри та недовіри. Довіряють цьому політикові лише 38 %, тоді як 41 % – ні.

Втім, це не дивно, враховуючи той факт, що британський уряд з кінця весни знаходиться на межі розпаду через економічну кризу та низку скандалів, а в червні Браун та його соратники вкрай непереконливо виступили на виборах до Європарламенту.

Не краща ситуація і у французького президента Ніколя Саркозі, до чиїх амбіцій з підозрою ставляться в першу чергу в інших країнах «Старої Європи», а також у США. Його баланс довіри/недовіри – 36 % та 45 % відповідно.

Лідер набираючого силу Китаю Ху Цзиньтао має досить високий рейтинг недовіри – 44 %. Водночас 32 % довіряють керівникові найбільшої в світі компартії, що контролює найнаселенішу на планеті державу.

Що ж до Путіна та Ахмадінеджада, то, згідно з опитуванням, ці двоє діячів по-своєму варті один одного.

Так, Путіну довіряють 34 % опитаних, а не довіряють – цілих 50 %. Ахмадінеджад при цьому має ще менший рейтинг довіри – 28 %, але й не довіряють йому лише 49 %.

Втім, знову нагадаємо, що це було до початку громадянського протистояння в Ірані.

Неабияку цікавість викликає той факт, що лідером Росії автори дослідження вважають не президента Дмітрія Мєдвєдєва, а саме Владіміра Путіна. Втім, це корелюється з даними численних опитувань в Росії, за якими з моменту президентських виборів (у березні минулого року) і до сьогодні Путін продовжує, хоча і незначно, випереджати Мєдвєдєва за рівнем довіри співгромадян.

Інакше кажучи, росіяни теж більшою мірою вважають своїм лідером не Мєдвєдєва, а саме Путіна. До речі, в даному опитуванні довіру Путіну висловили 82 % росіян.

Що викликає найбільший інтерес, то це – досить високий рівень довіри до Путіна в Україні: 57 %. Це, звичайно, менше, ніж в Індії (65 %) чи Китаї (64 %). Проте дуже багато, враховуючи те, що саме за влади Путіна в російському суспільстві вкорінилася ненависть до України, яку там тепер вважають найбільш ворожою країною після Грузії та США.

Очевидно, в цьому є не лише заслуга потужної російської пропаганди, але й «заслуга» української влади та персонально Президента Ющенка, які в масовій свідомості асоціюються з протистоянням Кремлю.

Адже коли ті чи інші персонажі мають низький рейтинг (в нашому випадку – через постійні чвари та нездатність боротися з економічною кризою), то це автоматично додає балів їхнім опонентам.

Що ж до світової недовіри Путіну, то найбільшою мірою він викликає її зовсім не в американців, як хтось міг би подумати. Хоча серед опитаних у США його антирейтинг складає серйозну цифру – 69 %.

Проте водночас російському прем’єрові не довіряють 78 % французів, 76 % поляків, 72 % німців і чомусь – по 63 % іракців та турків.

Найкраще ж – після Китаю, Індії та нас – до російського прем’єра ставляться в Мексиці та країнах Центральної Африки, де його рейтинг коливається від 40 до 45 %.

Ще один момент щодо українців: ми порівняно слабко довіряємо Обамі – 35 %. Це, втім, пояснюється не лише наявністю в Україні досить значної кількості громадян, які, слідом за росіянами, вбачають в США Абсолютне Зло та корінь усіх нещасть людства.

Але й тим, що нова американська адміністрація досі не виробила жодної політики стосовно України. Тобто навіть тим українцям, які не схильні по-пропагандистські ділити світ на «чорне» і «біле», все одно нічого сказати про Обаму та його курс.

Це підтверджується й тим, що антирейтинг Обами в Україні теж дуже низький – всього 27 %. Це навіть менше, ніж у того ж Путіна (30%).

Наостанок слід додати, що до точних цифр, наведених в опитуванні, не слід ставитись як до абсолюту. Як зазначають самі автори опитування, можлива похибка зведених даних становить 3 – 4 %.

Це цілком припустимо для соціологічних досліджень такого масштабу, та водночас це може означати, що, наприклад, Меркель «насправді» має негативний баланс довіри/недовіри, а Гордон Браун – навпаки.

Важливо наголосити також на тому, що автори опитування відбирали країни за двома ознаками: як «найнаселеніші» (Китай, Індія, Індонезія, Нігерія, США, Пакистан, Росія), так і просто великі або такі, чиє значення для світової політики видається автором важливим.

До останніх, зокрема, точно слід віднести Південну Корею та Палестину (цікаво, що в Ізраїлі опитування проводити не стали). А також – Гонконг, Макао та Тайвань, де дослідження проводилось частково.

Україна ж – найбільша, хоча й не найнаселеніша держава Європи – опинилась у компанії з Мексикою, Великобританією, Німеччиною, Туреччиною, Францією, Польщею, Азербайджаном, Кенією, Єгиптом та Іраком.

До речі, лідери більшості цих країн також були включені в анкету (в розділі регіональні лідери). Там опинився навіть президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Але, на жаль, українського президента в ній немає.

Василь Кнайпа

Новини

6 Лютого 2024

Україна у березні почне отримувати виплати з нового пакету допомоги ЄС

Через дію CBAM Китай скоротив імпорт алюмінію до ЄС

Зеленський анонсував розробку справедливого механізму бронювання працівників

У січні Україна збільшила транзит російського газу на 32% до 1,3 млрд куб. м

G7 має намір посилити санкції проти імпорту російської нафти

У січні Україна скоротила імпорт електроенергії та збільшила експорт

Канадський бізнес розглядає можливості для інвестицій в українську транспортну галузь

5 Лютого 2024

Велика Британія імпортувала російської нафти на 660 млн євро

ОЕСР прогнозує уповільнення темпів зростання світової економіки

Бум сонячної енергетики триватиме в Європі у 2024 році

ЄС зволікає з введенням заборони на імпорт російського алюмінію

З квітня вартість води в Києві може зрости на 34%

У січні Україна поставила рекорд експорту з початку війни

Перше самохідне судно УДП під модернізацію готують до спуску

Запоріжсталь збільшив випуск сталі на 3% 

НБУ може до кінця року знизити облікову ставку до 14%

ВСІ НОВИНИ ⇢