Кредитори "Нафтогаза" блефують?

Дефолт "Нафтогазу України" не потрібний зараз нікому з інвесторів. Тому спроби заблокувати реструктурування єврооблігацій компанії експерти пояснюють або політичними причинами, або намаганнями вибити ліпші умови ймовірного реструктурування.

Кіпрський оффшор Squire Capital Limited, який виступає радником "Нафтогазу України", уже уклав відповідний договір з НАКом і почав роботу над пропозиціями до кредиторів по реструктуруванню єврооблігацій, які треба було би погасити 30 вересня цього року.

Про це "Економічній правді" розповіло джерело, наближене до "Нафтогазу". Згодом цю інформацію підтвердив представник президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Він знову розкритикував залучення сторонніх консультантів і запевнив, що можна було б обмежитися власними спеціалістами.

Водночас, джерело підкреслило, що жодних конкретних пропозицій про умови реструктурування з боку представників "Нафтогазу" поки що не звучало, тому інформаційна кампанія щодо того, мовляв власники п'ятої частини облігацій вимагають їх негайного погашення і погрожують дефолтом, розпочато на голому місці.

Як свідчать джерела ЕП, зареєстрована в Белізі компанія Corlblow, що ініціювала кампанію проти реструктурування, володіє всього близько 2% єврооблігацій НАКу, і її контролює Олексій Ольшанський – колишній керівник страхової компанії "Согаз", що входить до групи "Газпрому".

Однак учасники ринку не вбачають в цих діях руки російської монополії, оскільки сумніваються, що та володіє значною кількістю облігацій.

"Ви ж розумієте, що "Газпрому" не вигідний дефолт такого партнера, як "Нафтогаз". А Ольшанський просто бігає по ринку і мобілізує людей на щось, на кшталт заперечення проти умов реструктурування, які ще не були оприлюднені. Їх можна очікувати тільки наступного тижня, і я впевнений, що вони будуть дружніми для інвестора", – запевнив анонімний експерт.

Таким чином, тему дефолту розкручує тримач невеликої частини облігацій, який діє, імовірно, в чиїхось інтересах. Насправді, можливі 3 причини для таких дій.

Перша. Розмови про дефолт можуть бути фактором політичного тиску російської сторони на український уряд. Зокрема, заступник директора центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає їх у першу чергу політичними закидами, активність яких залежить від перебігу передвиборчої кампанії.

На користь такої версії свідчить "газпромівське" коріння Олексія Ольшанського. Проте в такому випадку тиск був би дуже слабким, адже Росія не зацікавлена в дефолті "Нафтогазу", і українська сторона чудово це розуміє.

"В середньостроковій перспективі російські інвестори зацікавлені в Україні найбільше з можливих партнерів у світі. Зрозуміло, що будь-який інвестор буде зацікавлений і в покращенні фінансового становища об'єкту інвестування. Ніхто зараз не буде забирати останні кошти з тих організацій, які потім можуть просто розвалитися", – визнає Рябцев.

Друга. Частина власників облігацій дійсно може прагнути отримання коштів.

"У випадку, якщо кількість супротивників реструктуризації досягне 25%, провести добровільну реструктуризацію стане неможливо, і уряд змушений буде піти на погашення боргу, щоб уникнути публічного дефолту квазісуверенного позичальника", – запевняє аналітик інвесткомпанії Astrum Сергій Фурса.

За припущенням Богдана Соколовського, кредитори в умовах фінансової кризи можуть віддавати перевагу отриманню грошей, а не чеканню якихось відсотків.

"В даному випадку інвестори, очевидно, виходять з того, що українська сторона має можливість ті облігації погасити, нелегко, але худо-бідно можливість є. Адже був третій транш кредиту МВФ, і є готовність міжнародних фінансових інституцій надати кредити на закачування газу. Це автоматично поліпшує фінансовий стан НАКу", – запевняє чиновник.

Дійсно, близько 1,9 мільярда доларів із третього траншу МВФ призначені для погашення зовнішньої заборгованості, в тому числі єврооблігацій "Нафтогазу".

Соколовський шкодує, що уряд змушений реструктурувати облігації, адже, за його словами, це негативно вплине на міжнародний імідж України. Він знову обвинуватив прем'єр-міністра Юлію Тимошенко в тому, що вона затягує переговори з міжнародними фінансовими інституціями щодо кредиту, узгодженого з Єврокомісією.

За словами представника президента, тепер Україна справді не зможе отримати кредитні кошти до 30 вересня – строку виплати по облігаціях.

"Дійсно, є процедура, яка триває до 2 місяців, розгляду і видачі кредиту. А українська сторона, нажаль, досі не вийшла з кредитною ініціативою, тобто, не зробила заявки на початок переговорів і підписання угоди. Вчорашню заяву Уманського можна розглядати як своєрідну підготовку громадської думки до невідворотності отримання кредитів не в Європі, а в офшорних компаній", – запевнив Богдан Соколовський.

Можливо, історія таки закінчиться виплатою по облігаціях. Принаймні, у цьому впевнений аналітик Dragon Capital Денис Саква.

"Нафтогаз", скоріше за все, заплатить по облігаціях, оскільки в іншому випадку це може призвести до кросс-дефолту по інших зобов'язаннях компанії и дасть можливість кредиторам вимагати негайного погашения боргу", – зазначає експерт.

Третя. Компанія Corlblow може діяти в інтересах великих кредиторів, таких, як Credit Swisse, або англійських інвестиційних фондів, які не бажають псувати стосунків з НАКом, проте прагнуть отримати для себе найліпші умови реструктурування. Щонайменше – відмовитися від списання частини боргу.

"В умовах активізації супротивників реструктуризації, уряд може запропонувати ринку максимально привабливі умови – обмін єврооблігацій "Нафтогазу" на нові державні папери з погашенням 2014 року, оскільки суверенний випуск із погашенням 2014 року відсутній", – зазначає Сергій Фурса.

Тобто, від уряду України можуть очікувати добровільного переведення квазісуверенного боргу у суверенний.

Можливість реструктурування боргу "Нафтогазу" під державні гарантії припускають і самі кредитори, пов'язані з Ольшанським. Адже результат у цьому випадку буде той самий, що й при оголошенні дефолту НАКу, оскільки держава, згідно з законодавством, мусить відповідати за зобов'язаннями своїх компаній.

Таким чином, існує кілька можливих причин для кампанії проти реструктуруванню облігацій "Нафтогазу", але жодна в кінцевому результаті не передбачає його реального банкрутства, і є свого роду блефом. Що ж до деталей – то вони наразі точно не відомі.

"Зараз можна розмовляти лише про імовірність того чи іншого сценарію, навряд чи можна здогадатися, хто стоїть за тими тримачами облігацій. Тому що всі нюанси відомі тільки обраним людям, і їх можна перерахувати на пальцях однієї руки", – запевняє Генадій Рябцев.

Артем Захарченко