Порушена дисципліна українського уряду

Уряд України має хронічну проблему – невиконанні завдання. Близько 100 доручень, даних міністерствам та центральним органам влади, не реалізовуються вчасно. Це – бюрократична кухня керівництва країною, яка не афішується. Про неї не повідомляють на прес-конференціях, бо з цього не зліпиш піар.

Ідеться про прострочені доручення міністрам, які визначені актами Кабміну, протоколами нарад у Тимошенко, зверненнями Ющенка, законами і постановами Верховної Ради.

Якщо одне міністерство покращує свою поведінку, то інше – погіршує.

Щотижня міністрам перед засіданням уряду роздаються довідки про порушені ними терміни виконання доручень. Ці документи готує управління контролю секретаріату Кабміну. Дана інформація не є публічною.

Так, протягом останнього часу міністерства-порушники за кількістю невиконаних вчасно завдань розподілилися так:

Орган влади	На 25.08	На 18.08	На 11.08
Міністерство аграрної політики	2	2	10
Міністерство внутрішніх справ	1	2
Міністерство вугільної промисловості	1	1	1
Міністерство економіки		2	1
Міністерство ЖКГ	6	6	5
Міністерство надзвичайних ситуацій
Міністерство закордонних справ		1
Міністерство культури і туризму
Міністерство оборони	9	14	23
Міністерство освіти і науки	3	5	7
Міністерство охорони здоров'я			1
Міністерство екології	3	5	5
Міністерство палива та енергетики	1	4	11
Міністерство праці та соціальної політики	2	2	2
Міністерство промислової політики	3	4	3
Міністерство регіонального розвитку та будівництва	1		1
Міністерство транспорту та зв'язку		1	3
Міністерство сім'ї, молоді та спорту		7	4
Міністерство фінансів	8	9	8
Міністерство юстиції	2	4	2
Інші органи виконавчої влади (додаються)	33	43	24
Всього	75	112	111

Серед іншого "Українська правда" знайшла завдання, виконання якого прострочено більш ніж на чотири місяці!

Так, на початку року набув сили закон "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі".

У прикінцевих положеннях закону стояла умова – за три місяці з дня набрання законом чинності прийняти акти, необхідні для його реалізації.

Зокрема, йшлося про запозичення, за допомогою яких Нацбанк та/або Державна іпотечна установа профінансували би комбанки, щоб ті надали громадянам кредити для завершення будівництва житла.

Закон набув чинності 14 січня.

30 січня перший віце-прем’єр Турчинов видав доручення уряду внести узгоджений проект рішення Кабміну. Строк виконання – 12 березня.

Мінфін відповів: "Законом про бюджет не передбачено цільових коштів. Враховуючи це, порядок не потребує розробки".

Разом з тим, Мінфін запропонував спрямувати кошти Стабілізаційного фонду на поповнення статутних капіталів державних банків, щоб ті надавали громадянам іпотечні кредити.

13 березня Турчинов погодився з цією пропозицією та доручив Мінфіну внести проект рішення уряду.

Через місяць Мінфін повідомив Кабмін, що вони зможуть підготувати постанову на уряд лише після згоди наглядових рад банків на збільшення статутних капіталів.

Нарешті, 21 травня Ощадбанк повідомив Кабмін про збільшення свого статутного капіталу.

26 травня Турчинов доручив Мінфіну внести проект рішення уряду. На цей момент строк виконання завдання було порушено на 43 дні.

Але після цього документ зависнув у департаменті розвитку фінансових ринків Мінфіну. Термін порушення досягнув 120 днів.

Таким чином, усталений в світі принцип іпотеки не діє. Замість видачі кредитів громадянам або забудовникам, Державна іпотечна установа просто викупає недобудовані квартири на ринку, щоб роздати їх пільговикам.

Міністр Кабміну Петро Крупко підтвердив інформацію про те, що міністри невчасно виконують завдання. "Доручень видається багато, і якщо вони не виконуються, то часто тому, що міністри не можуть домовитися".

Один з міністрів розповів "Українській правді", що урядовці часто отримують наперед нереальні доручення: "Велика частина стосується фінансування тих чи інших програм – а Мінфін зрештою відповідає, що на ці потреби немає грошей".

Бюрократичний апарат живе за своїми законами – адже у приватній корпорації неможливо уявити, щоб існувало 100 невиконаних вчасно доручень.

Водночас урядові старожили кажуть, що нинішня цифра – це ще нормальний показник, бо раніше існувало і по 200 завдань, термін реалізації яких було прострочено.

"Чого ви дивується, у нас з 1996 року не виконана Конституція, яка вимагала ухвалення спеціальних законів!" – резюмує керівник секретаріату Кабміну Петро Крупко.