Тимошенко не захотіла продавати ОПЗ Коломойському

Колишній керівник ФДМ Олександр Бондар уточнив: "Змови як такої не було, але "Сибур" приїхав з якоюсь незрозумілою установкою щодо ціни. Неясно, навіщо було їхати сюди з Росії з такою малою сумою". Представники "Азот-Сервісу" страшенно нервували під час торгів, консультуючись із своїм начальством, і це може свідчити про відсутність змови.

Прем'єра вистави за п'єсою "Приватизація Одеського припортового заводу" закінчилася провалом, незважаючи на те, що її репетиції тривали 16 років. І це попри те, що декорації, чи то пак умови приватизації заводу, за словами голови Фонду державного майна Дмитра Парфененка, були найкращими за весь цей період.

Компанія Ігоря Коломойського ТОВ "Нортіма", всупереч прогнозам аналітиків, запропонувала за 99,567% акцій ОПЗ найвищу ціну – 5 мільярдів гривень. Але конкурсна комісія Фонду державного майна не визнала результати торгів, посилаючись на змову між учасниками аукціону.

Напівлегальний конкурс

Відрізок вулиці Кутузова біля Фонду державного майна був оточений подвійним кордоном міліції, за межами якого зібралося кілька десятків одеських активістів, стурбованих екологічними наслідками продажу ОПЗ.

Всередині оточення, на ґанку ФДМ, юрмилися журналісти. Їх не пустили всередину, і вони слідкували за відеотрансляцією на невеличкому моніторі біля входу, закриваючи від дощу відеокамери та ноутбуки.

Дмитро Парфененко у вступному слові зазначив: "Опоненти цієї приватизації зробили все, щоб відлякати інвесторів".
На цих словах оператор крупним планом показав обличчя представників компаній-покупців. Жоден м'яз не затремтів на обличчі представника "Нортіми", афільованої з групою "Приват". Їй належить також ВАТ "Дніпроазот", яке оскаржувало у суді проведення конкурсу.

Парфененко наголосив, що конкурс він проводить законно: Конституційний суд відмовив у провадженні за позовом президента про неконституційність приватизації ОПЗ, а ухвалу окружного адмінсуду Києва, який призупинив проведення торгів за позовом ВАТ "Дніпроазот", вдалося скасувати через Міністерство юстиції.

Мовляв, виконавча служба Мінюсту видала довідку, що виконавчого провадження за цією судовою ухвалою не розпочато, а саме судове рішення ще нічого не означає.
Голова ФДМ явно передбачав результати торгів, тому що з самого початку наголосив: "Конкурсна комісія залишає за собою право скасувати результати конкурсу, якщо буде очевидним факт змови учасників, яка веде до мінімізації ціни продажу".

Він кілька разів закликав конкурсантів розпочати жорстку боротьбу, якої так і не вийшло. Найемоційнішими моментами вистави залишилися діалоги, розіграні противниками аукціону, коли було розкрито конкурсні пропозиції учасників, і настала пора запитань та відповідей.

Почав суперечку представник секретаріату президента Євген Капінос, який запитав в учасників аукціону: "Навіщо ви сюди прийшли, якщо президент заборонив проведення цього конкурсу, а ухвала Конституційного суду не є підставою для порушення президентських указів?".

Голова конкурсної комісії Ігор Білоцерковець поспішив вставити: "Це прозвучала окрема думка окремого члена комісії. Я думаю, що комісія прийме її до уваги".

Але представник "Нортіми" Роман Жуган підтримав слизьку тему, зазначивши, що його дуже цікавить законність аукціону.
Він детально розпитав представників Фонду, чи скасовано указ президента, чи є правочинною ухвала суду, яка забороняє брати участь у продажі ОПЗ російській компанії "Азот-сервіс", постаравшись, аби чиновники вголос визнали всі заборони.

Тимчасом члени конкурсної комісії вивчали концепції розвитку, запропоновані покупцями. Зрештою, вони лише символічно переглянули ці стоси паперів, і нічого у представників не уточнювали.

Одну з найважливіших епізодичних ролей у цій виставі мала акторка з амплуа держслужбовця. Вона відкривала скриньки з конкурсними пропозиціями, розрізала запечатані конверти і передавала їх у президію.

З'ясувалося, що російська компанія "Азот-сервіс", контрольована компанією "Сибур", яку пов'язують з ВАТ "Газпром", запропонувала мінімальну стартову ціну – 4 мільярди гривень. Компанія Костянтина Григоришина "Фрунзе-Флора" почала з 4,02 мільярда, а "Нортіма" – з 4,1 мільярда гривень.

Змагання без змагання

Ліцитатор зичним голосом привітався і розпочав торги. Сума швидко побігла вгору, підтримувана всіма учасниками. ТОВ "Фрунзе-флора" зійшла з дистанції на позначці 4,6 мільярда гривень, а "Азот-сервіс" замислилася тільки на цифрі 4,95 мільярда. Представник "Нортіми" запропонував 5 мільярдів гривень, і запанувала мовчанка.

Ведучий всіляко намагався розворушити росіян. "Нагадую, що зараз відбувається продаж 99,567% акцій Одеського припортового заводу", – не вгавав він, оголошуючи фінансові показники цього підприємства. Певно, сподівався, що "газпромівці" схаменуться і таки піднімуть ціну. Але марно.

"П'ять мільярдів від компанії "Нортіма" – три! Продано!" – констатував, зрештою, він.

Представники росіян та "Фрунзе-Флори" вибігли з приміщення фонду і зникли, не сказавши ані слова наполегливим репортерам, які дошкуляли питаннями: "Невже у вас не вистачило ще 50 мільйонів гривень?". А Євген Капінос, не вдаючись у подробиці, оголосив, що відбулася передача заводу наперед визначеному учаснику.

Журналісти обговорювали, що ж далі робитиме Ігор Коломойський: скористається перемогою чи пошкодує грошей і заблокує оплату покупки, просто залишивши ОПЗ у держвласності до кращих часів?

Заступник голови "Приватбанку" Тимур Новіков розповів, що після закінчення торгів, але до засідання конкурсної комісії, окремі її члени вітали його з перемогою, і навіть не підозрювали, яке рішення вона прийме за кілька хвилин.
У свою чергу, представники Фонду держмайна оголосили, що ціна продажу заводу є заниженою.

"Конкурсна комісія вирішила не визнавати результати торгів. У неї є таке право. На мою думку, мала місце змова гравців", – наголосив Дмитро Парфененко. Але хто з ким домовився, він уточнювати не став. "Ви самі все бачили. От і робіть висновки", – кинув він журналістам, уточнивши, що він чекав підняття ціни до 8-9 мільярдів гривень.

Колишній керівник ФДМ, депутат Верховної Ради від НУНС Олександр Бондар уточнив: "Змови як такої не було, але "Сибур" приїхав з якоюсь незрозумілою установкою щодо ціни. Незрозуміло, навіщо було їхати сюди з Росії з такою малою сумою".

Тимур Новіков запевнив, що представники "Азот-Сервісу" страшенно нервували під час торгів, консультуючись із своїм начальством, і це, на його думку, свідчить про відсутність змови.

Державне – значить моє?

Інвесткомпанії оцінюють запропоновану "Нортімою" ціну в 630 мільйонів доларів по-різному. Так, за оцінками ІК "Тройка-діалог", ця сума є максимальною економічно виправданою ціною, з огляду на нинішні низькі ціни на азотні добрива і високу внутрішню ціну на газ.

Водночас, старший аналітик ІК Astrum Олександр Кава вважає ціну суттєво заниженою.

"Боролися лише два реальні претенденти, тому не слід було очікувати суттєвого підвищення ціни. А вартість підприємства не можна оцінювати лише за нинішньою ситуацією. Треба враховувати перспективи підприємства", – зазначив експерт.

Він припускає, що "Азот-сервіс" мав якусь інсайдерську інформацію про те, що результати конкурсу у разі його перемоги будуть визнані недійсними за рішенням українських судів, тому і не пропонував надто великих сум.

У будь-якому разі, Ігор Коломойський, схоже, і не розраховував отримати ОПЗ у власність. Для нього було достатньо зберегти статус-кво разом з можливою перспективою отримати вплив на це підприємство.

Експерти хімічного ринку сумніваються у можливій причетності групи "Приват" до трейдерів, які збувають продукцію ОПЗ, однак не виключають, що поки завод перебуває у держвласності, імовірність такої співпраці є.

Інша точка зору

Існує також інша точка зору на події, що розгорнулися навколо приватизації ОПЗ.

Експерти припускають, що продаж ОПЗ росіянам був складовою певних домовленостей між прем'єр-міністром та керівництвом РФ. Саме тому у такі стислі строки було організовано конкурс, та не зверталася увага на вето президента і судові позови.

Можливо, в останній момент російська компанія передумала купувати завод, і Тимошенко довелося визнавати конкурс недійсним, а ціну – низькою.

Цю думку підкреслив Ігор Коломойський у коментарі "Українській правді". На його переконання, якби аукціон виграв російський "Сибур", то такий результат конкурсна комісія визнала б.

"Продали б росіянам навіть за стартовою ціною – сказали б, що гарна ціна, усе чесно: чесний конкурс, чесна компанія. А перемогла компанія українських інвесторів – треба було обов'язково оголосити, що змови та клани! Країна це вже не їсть. Народ цьому вже не вірить", – заявив Коломойський.
Він також пообіцяв на здаватися без бою і відзначив, що запропонована ціна була цілком пристойною.

"Ми звернемося в суди з вимогою визнати "Нортіму" переможцем і віддати їй завод за тією ціною, за якою вона виграла конкурс. І ми від цього не відступимося. Завод був, є і буде українським", – сказав Коломойський.

Все спочатку

Міліціонери, розбившись на пари, несли металеві огорожі, якими обмежувався прохід до будівлі Фонду. Можливо, через рік їх знову доведеться використати, коли буде призначено новий конкурс з продажу ОПЗ. Якщо тільки група "Приват" не доведе в українських судах своєї перемоги.

Знаючи специфіку української феміди, можна навіть припустити, що за її допомогою Коломойському вдасться поставити на ОПЗ свій менеджмент, а потім розіграти сценарій, випробуваний на "Укртатнафті".

Між тим, завод давно звик працювати у режимі постійної передприватизаційної підготовки. Працівники ОПЗ розповіли, що на підприємстві від метушні у ФДМ нічого не змінюється, і люди працюють тут незмінно по 20-30 років.

Навіть постійне оприлюднення інформації про діяльність заводу, яку отримують потенційні покупці і конкуренти, ніяк не шкодить його роботі.

Тобто, завод і далі працюватиме у старому, звичному ще з радянських часів режимі, і тільки уві сні ветерани виробництва будуть бачити зміни, які могли б початися після приватизації.
Так само інвестори можуть оминути і більшість інших українських підприємств, винесених на приватизацію 2009 року. Так триватиме аж до того часу, поки не заспокояться відлякані непрозорою приватизацією потенційні покупці.

Без сумніву, у такій непрозорості винні обидві сторони: і уряд, і група "Приват".

Артем Захарченко