Суха перемога Тимошенко

Юлія Тимошенко не просто вийшла сухою з води вотуму недовіри – вона спровокувала цунамі у Партії регіонів, пандемію песимізму в секретаріаті президента і черговий шторм самопіару на телеканалах.
Більшість членів фракції Януковича цього ранку долали сумніви. Вони оголосили Тимошенко виклик, ув'язалися у гру, але коли стала наближатися розв'язка, у них уже не було шансів на перемогу.

Партія регіонів виявилася заручником ініційованого ними питання про відставку уряду.

– Зачем это все надо было?! Дали же Юле сто дней, чего было торопиться? – питався у однопартійців Борис Колесніков, який зневірився у можливість консолідувати під звільнення Тимошенко 226 голосів. – Надо было дождаться марта, весной все было бы легче. Ситуация в стране только ухудшается. Сняли бы ее и все, без проблем!

Головна проблема – у регіоналів не було партнерів під відставку Тимошенко. Вони наперед називали комуністів винуватцями провалу.

– Вспомните, летом эти дети Карла Маркса не проголосовали за ее отставку. И теперь – то же самое: те же мальчиши-кибальчиши взяли деньги и не хотят ее снимать! – запевнював Колесніков. – Все упирается в этих краснопузых друзей Ленина!

Самі комуністи зранку зібралися на президію для обговорення теми відставки уряду. І, як запевняв один з учасників зібрання, керівництво прийняло рішення не знімати Тимошенко.

– З 19 членів президії були присутні лише 16. Трьох не було. Симоненко голосував по телефону. З перевагою в один голос ухвалили не підтримувати відставку уряду.

Але через півдня, перед голосуванням за вотум недовіри Кабміну депутат Петро Цибенко оприлюднив прямо протилежне рішення фракції, яка нібито з перевагою в той же один голос вирішила зняти Тимошенко.

Правда, можливе пояснення шукати довго не треба – на той момент вже було відомо, що відставка уряду приречена на провал. Вона була неможлива без підтримки з боку групи В'ячеслава Кириленка "За Україну!"

За словами джерел, колишній лідер фракції зустрічався з Ющенком, але сказав йому, що не впливає на своїх одногрупників. Секретаріат спробував самостійно пообробляти депутатів, але це нічого не дало.

– Ми в цій боротьбі жаб і мишей участі брати не збираємось! Наші думки не з Тимошенко і не з Януковичем, а з тими людьми, які на вулиці протестують… – пафосно оголосив В'ячеслав Кириленко про відмову голосувати за вотум недовіри уряду.

Причина такої принциповості може бути зрозумілою згодом. Так, найближчим часом заплановано масштабні ротації в Кабінеті міністрів, де Кириленко на других позиціях має кількох довірених осіб. Якщо збереже свої посади Василь Шевченко – перший заступник міністра транспорту, або Юрій Зубко – заступник міністра культури – то Кириленко справді мав підстави не підтримувати відставку Кабміну.

Виступ прем'єра з трибуни парламенту не відрізнявся від тез, які вона традиційно виголошує на брифінгах і в телезверненнях: бюджет січня перевиконано, Україна має найнижчу після Білорусії ціну газу, РосУкрЕнерго є корупційним ярмом, а всім депутатам треба об'єднатися для підтримки уряду.

– Потрібно припинити весь розбрат! – закликала Тимошенко і навела аналогію, підготовлену її спіч-райтером Віталіком Чепіногою. – Треба як у відомій казці "Мауглі" оголосити водяне перемир'я під час засухи. Ніхто нікого не їсть, шановні друзі!..

Тимошенко засміялася. БЮТівській частині залу сподобалося – вони відповіли оплесками.

– …А всі намагаються напоїти один одного живою водою! – продовжила прем'єр.

Вона повідомила, що не вірить у справжність акцій протесту, які організовуються під будинком уряду:

– Акція "Дістали!" – це десять машин, які з усіх сил тиснуть на сигнал. А деякі канали, які обслуговують такі акції, показують крупним планом десять машин і створюють уявлення, що це повстала вся країна.

Коли Тимошенко перейшла до відповідей на запитання, то вперше вона не втрималася, коли слово взяла Ганна Герман.

– Шановна Юліє Володимирівно, шкода, що ви завжди говорите неправду, – заявила Герман в залі, де почали наростати вигуки обурення з боку БЮТівців. – Я згадую, у жовтні ви переконували народ, що "я закрию перед кризою двері, і вона ніколи не торкнеться України". То це була звичайна жіноча легковажність чи стратегічна помилка прем'єра?

Тимошенко у відповідь "пропісочила" авторку репліки на її адресу.

– Ви знаєте, пані Герман, у чому є проблематика… У дуже низькому рівні культури частини депутатів, які можуть говорити грубі принизливі слова, не достойні звання "жінка". Я вам раджу завжди залишатися жінкою! – сказала Тимошенко

Головними подразниками Тимошенко цього дня була умовна "група Фірташа" в Партії регіонів, до якої відноситься і Ганна Герман, і Сергій Льовочкін.

– Шкода, що ви сьогодні звітуєте самі, що в залі немає президента. А тепер питання: як ви оцінюєте поточні ставки на українські кредитно-дефолтні свопи і відповідно перспективи їх котувань? – адресував Льовочкін запитання прем'єру.

– Ви, пан Льовочкін, Бойко і Фірташ – команда президента, так приведіть його ж в парламент! – зірвала оплески своїх однопартійців Тимошенко. – А про свопи ми з вами в кулуарах поговоримо, я все вам розповім, на пальцях поясню.

– Президент – це ваш політичний партнер, який зробив вас рейтинговим політиком і прем'єром, – відповів Льовочкін. – І, якщо ви не знаєте, Юлія Володимирівно, українські кредитно-дефолтні свопи зараз котуються за ставкою 32 відсотки. Це найвища ставка в світі, яка значить, що країна прямо крокує до дефолту.

Після цього Льовочкін вийшов у кулуари і не залишав їх протягом трьох годин. Непублічний, досі він спілкується з пресою переважно мовою прес-релізів. Але зараз, зрозумівши, що вотум недовіри буде провалено, весь цей час Льовочкін рятував обличчя й особисто переконував парламентських репортерів, що це – тільки початок війни.

Група Фірташа має в резерві ще дві ідеї – одна більш нереальна за іншу. Перша – це складення 150 мандатів, яка, за аналогією з 2007 роком, має зробити парламент нелегітимним. Друга – це організувати рішення Конституційного суду, який визнає незаконною нинішню коаліцію, куди входить 217 депутатів замість 226.

Очевидно, що наслідки й того, й іншого БЮТ легко заблокує в судах, а провести вибори не дозволить на рівні Центрвиборчкому. Хоча напередодні справді відбулися збори політради Партії регіонів – і там була проголосована ініціатива зречення 150 мандатів.

– А ще ми придбаємо каністри з бензином для самоспалення! – прокоментував намір один із скептичних регіоналів, орієнтованих на Андрія Клюєва. Групи впливу не задоволені, що вони змушені обслуговувати інтереси Фірташа, тому пропонують залишити Тимошенко на посаді, а Януковичу – балотуватися в президенти з опозиційного трампліну.

Льовочкін тим часом продовжував кружляти парламентськими коридорами, шукаючи все нових людей, яких можна було переконати в геніальності планів з повалення Тимошенко. Одним з них виявився Арсеній Яценюк.

– Сергій Володимирович, я сьогодні дивився твій виступ по телебаченню – дуже цікаво, – зізнався екс-спікер, якого Тимошенко віднедавна називає "проектом Фірташа".

– Я в кінці не встигнув сказати фразу: "Україна потребує змін!" – відповів Льовочкін Яценюку.

– Ти підходь поговорити, я тут зараз покручусь… – запросив його Яценюк.

Колишній голова парламенту попрямував далі по коридору, але він не встигав зробити п'яти метрів, як до нього підходили якісь люди, давали в руку візитки, просили про зустріч, заявляли готовність співпрацювати "в ім'я України" – одним словом, Яценюк міг на практиці відчути збільшення свого рейтингу.

– Я особисто не буду голосувати за відставку уряду Тимошенко. А це значить, що відставки не відбудеться, – спрогнозував Яценюк. – Бо, згадайте, при її призначенні мій голос був 226-ий, вирішальний.

Питання про відставку уряду розкололо навіть представників "Єдиного центру", які зібрались в кулуарах.

– Я буду голосовать за отставку Тимошенко, – голосно попередив Віктор Тополов, – Однозначно, в любом случае! Даже если вы передумаете!

– Вітя, чого кричати? – звернувся до нього пошепки формальний лідер партії Ігор Кріль.

– Потому что я не хочу выглядеть непоследовательно! Я не могу сегодня выступать против нее, а завтра – не голосовать за отставку, понимаете?

– Але ж все одно не вистачає голосів! Навіщо підставлятися? – знову звернувся до нього Ігор Кріль. – Розумієш, нічого не зміниться – знімемо її чи ні.

– Какая разница, хватит голосов или нет?! – гарячкував Тополов. – Я – депутат, я должен высказать свою позицию. Это важнее! Как вы не понимаете?

***

У сесійній залі тим часом перейшли до обговорення звіту уряду. Коли оголосили про виступ Януковича, він зірвав оплески, ще не дійшовши на мікрофона.

Перед цим лідер регіоналів сидів у своєму кріслі у сесійній залі, де читав і перечитував підготовлений для нього текст. "Сьогодні я уповноважений заявити з цієї високої трибуни: Партія регіонів як виразник інтересів мільйонів громадян висловлює недовіру діючому Кабінету міністрів, недовіру усій помаранчевій владі", – починалася промова, надрукована для Януковича, як не дивно, без знаків наголосу.

Однак він спочатку просто викреслив цей абзац – надто абсурдно він виглядав в умовах, коли немає більшості за відставку уряду – а потім взагалі відмовився виступати за написаним.

– Я готував сьогодні виступ, але я не буду їм користуватися, – пообіцяв Янукович з трибуни та закрив зелену папку, яка лежала перед ним.

– Що ми весь час бачили від уряду? Спектакль, поцілунки, обійми, танці, відвідування інших країн і розповіді про те, як ми перемогли і захопили владу. А що обіцяли виборцям з Майдану?

– Бандитам – тюрми! – крикнув хтось із сектору БЮТ.

– Обіцяли кращого життя, – відповів Янукович, який зробив вигляд, що не почув цього вигуку. – Вихід із ситуації один – треба міняти і президента, і уряд, і парламент. Повинні бути дострокові вибори – і парламентські, і президентські.

– Ура! – відповіли в рядах Партії регіонів.

Голосування за вотум недовіри уряду почалося з того, що спікер Литвин зачитав перелік депутатів, які офіційно перебувають у відрядженні або на лікарняному, і картки яких не повинні бути зараховані.

Литвин стає таким принциповим, коли хоче, щоб для ухвалення рішення не виявилося достатньої кількості голосів – єдиний раз до цього він робив перекличку 8 квітня 2004 року, коли не вистачило шести депутатів для ухвалення політичної реформи імені Медведчука.

Так і зараз – Литвин, для якого ціною збереження Тимошенко є його крісло спікера, повідомив про депутатів-прогульщиків.

– А де Ахметов? Ахметов де?! – вискочив на трибуну Юрій Кармазін, коли не почув прізвища найбагатшого регіонала серед відсутніх.

– Юра, іди на місце! – потягнув його назад з трибуни Андрій Кожем'якін з БЮТ.

Тимошенко, що сиділа в ложі, незворушно дивилася, як чоловіки змагаються за збереження її посади. Вона знала, що достатньо голосів за її звільнення не набереться, тому є Ахметов чи немає, але на результат це не впливає.

Віктор Тополов востаннє підійшов до Яценюка – той знову замахав руками. Зрештою картка екс-спікера за відставку не проголосувала.

Постанова про відповідальність Кабінету міністрів набрала 203 голоси "за" – і Тимошенко вдруге за півроку успішно пережила вотум недовіри.

– Юля! Юля! Юля! – почав скандувати БЮТівський сектор.

Тимошенко, якій через події в парламенті довелося перенести вечерю з інвесторами в Мюнхені, вийшла з неприємностей ще сильнішою.

Григорій Немиря, який поспішав вискочити з парламенту для організації заходів прем'єра у Німеччині, "вдарив струмом" гардеробницю, що подавала йому пальто.

– Ви бачите, яка була напруга в залі! – сказав Немиря, щасливо усміхаючись.

***

Програш опозиції кувався не вчора. Переможний для Тимошенко результат – це наслідок повної неузгодженості дій всередині опозиції, насамперед Партії регіонів.

Питання про недовіру уряду піднімалось ще у грудні. Тоді Тимошенко його проігнорувала, просто відповідаючи гострими репліками з Грушевського. Коли під час газового конфлікту "регіонали" посилили наступ, прем'єр продовжувала мовчати. 12 січня вони зареєстрували постанову про відставку. Це і стало їх стратегічною помилкою, бо час уже грав на користь прем'єра.

За законом про Кабмін, питання недовіри потрібно розглянути протягом 10 днів. А поки вони сплили, парламент пішов на канікули. І замість того, щоб проголосувати вотум недовіри наприкінці минулої сесії, регіонали змушені були робити це на початку нової. Така помилка означає, що Янукович більше не має права порушувати дане питання аж до вересня.

– Коли зайшла мова про втрату 11 мільярдів кубометрів газу "РосУкрЕнерго", почалася гра, зупинити яку було вже неможливо, – розповів один з регіоналів нетерплячку, яка інколи суперечила здоровому глузду – бо голоси за відставку зібрати були майже неможливо.

– Ті, хто думав про газ, погано знали регламент, – скаржився Нестор Шуфрич.

У відповідь представники Фірташа у фракції Партії регіонів закидають своїм внутрішнім опонентам, що саме вони почали піднімати питання вотуму недовіри.

– Отставку Юли инициировали те же, кто сейчас хочет лечь под нее! – обурювався Льовочкін. – Если бы мы сейчас отозвали этот вопрос, то выглядели бы непоследовательно. Мы стали бы такими же коньюктурщиками, как и БЮТовцы – сегодня одно, завтра – другое…