Страх та ненависть до гривні: чому дешевшає нацвалюта

Точка зору

Чому майбутні перспективи гривні викликають серйозне занепокоєння?

Вже традиційно початок нового бюджетного періоду в Україні супроводжується курсовою нестабільністю.

Гривня знову дешевшає. Ще декілька днів тому деякі банки просили за долар 29 гривень. Продати їм валюту можна було по 28.

В середу почався зворотній тренд і українська національна валюта уже почала відігравати свої позиції. Готівковий ринок почав наближатись до міжбанківського валютного. Так, міжбанк закрився на рівні 27,5 гривень за долар.

Загалом ситуація на валютному ринку дуже нагадує минулорічну, тож у найближчі місяці варто очікувати стабілізації курсу в коридорі 27-28 грн за долар.

А от майбутні перспективи гривні викликають серйозне занепокоєння.

В новий рік з новим курсом

Останні коливання на валютному ринку стали новим приводом для нищівної критики дій НБУ та уряду. Як не намагались високопосадовці Національного банку привчити українців не дивитись на курс національної валюти, коливання національної валюти — традиційно одна з найбільш обговорюваних тем у населення, ділових колах та ЗМІ.

І загалом для суспільства курс національної валюти уже став таким собі "маяком", за яким оцінюється економічна ситуація в країні.

Незважаючи на те, що начебто НБУ декларує, що не відповідає за курс гривні, за останні тижні регулятор декілька разів виступав не тільки з вербальними інтервенціями, а й неодноразово виходив на ринок з продажем валюти, щоб згладити надмірні коливання. В результаті курс поступово почав стабілізовуватись.

Частково цьогорічна ситуація нагадує минулорічну. Мінфін в кінці року наповнює ринок надлишковою ліквідністю, що потім відображається на валютному ринку. Лише експортерам в кінці року відшкодували 16 млрд грн, що не могло не вплинути на валютний ринок.

Окрім цього, як пояснює заступник голови НБУ Олег Чурій, переважання попиту на іноземну валюту над її пропозицією було зумовлено також сезонним спадом ділової активності у агросекторі, що відображається у скороченні надходжень валютної виручки від експорту продовольчих товарів.

Як вербальні, так і реальні інтервенції НБУ цього разу частково заспокоїли ринок. Гривня наблизилась до того значення, яке закладено в цьогорічний бюджет — 27,2 грн за долар.

Загалом майже кожне знецінення гривні Національний банк намагається пояснювати ситуативними-тимчасовими факторами. Якщо згадати прес-релізи та висловлювання представників центробанку протягом останніх років, то взагалі виходить, що гривня девальвує без всіляких фундаментальних причин.

Коли гривня девальвувала з 22 грн позаминулої осені, то причиною для НБУ був ситуативний фактор — місцеві вибори. Вибори пройшли, але курс так і не змінився.

Під час останнього стрибка з 25 до 27 гривень за долар, провину Нацбанк поклав на політичну нестабільність. Нестабільність пройшла, курс 27 гривень за долар залишився. Так і нинішній курс, на думку регулятора, формувався під дією ситуативних факторів.

При цьому Нацбанк начебто каже, що курс визначає ринок, хоча насправді часто сам сприяє девальвації. Часто Національний банк не давав курсу повернутись до попередніх значень, скуповуючи на ринку валюту. Так, за 2016 рік чиста покупка валюти до ЗВР сягнула 1,5 млрд доларів.

В холодильнику пусто

У регулятора свої аргументи: за курс він не відповідає, тепер головне — контроль над інфляцією.

Це, у свою чергу, викликає незадоволення, як у населення, так і у бізнесу, для якого майже відсутні можливості для хеджування валютних ризиків.

НБУ в свою чергу киває в бік інфляції. "Дивитись в холодильник", а не на курс, ще навесні радила Гонтарєва. Дійсно, однією з "перемог" НБУ минулого року була порівняно невисока інфляція. Як і хотів НБУ, рівень інфляції не перевищив 12%.

Причому, за даними заступника голови НБУ Дмитра Сологуба, основним драйвером зростання цін у 2016 році стало підвищення комунальних тарифів.

Водночас, базова інфляція, яка виключає сирі продовольчі товари, паливо, а також товари та послуги була лише на рівні 5,8%.

Проте тут виникає питання: наскільки інфляція в Україні реально відображає реальні споживчі патерни населення. Простими словами, де живе та міфічна людина, споживчий кошик якої подорожчав лише на 5,8% за весь 2016 рік?

Пересічні споживачі не вірять в інфляцію, яку називає регулятор. Депозити в надійних банках насправді ледь покривають інфляційне та девальваційне знецінення гривні.

Тяжка доля нацвалюти

В нинішньому році НБУ поставив перед собою більш амбітну ціль — інфляцію на рівні 6-10%, яка навряд чи передбачає значну девальвацію гривні. Проте втриматись у коридорі 27-28 гривень за долар у цьому році буде досить важко.

2016 рік виявився першим по справжньому спокійним як в частині ведення бойових дій (були відсутні суттєві зміни лінії фронту), так і в загальному геополітичному тлі — фокус інтересів та протиріч активних зусиль великих держав змістився в бік Сирії.

Таким чином сприятливе поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів забезпечило певну стабілізацію фінансового ринку, в тому числі і його банківського сектора. Водночас цей рік буде більш складним для національної валюти.

"НБУ, на жаль, не вдалося виконати основне завдання — накопичити достатньо ресурсів, щоб парирувати хоча-б частину загроз, які можуть виникнути в 2017 році", — вважає експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков.

На його думку, Україна залишається критично залежною від зовнішнього фінансування, і будь-який збій в його наданні може привести до чергового обвалу, оскільки цей рік передбачає відновлення розрахунків за зовнішніми запозиченнями в сумі понад 4 млрд доларів.

В той же час, існує велика ймовірність, що Україна в цьому році отримає лише один незначний транш МВФ. "Треба встигнути отримати останній транш, Адміністрація Трампа буде згортати програму МВФ", — так висловлюється один з наближених до Адміністрації Президента нардепів на правах анонімності.

Хоча можливо уряд і парламент просто не захочуть виконувати досить болючі та непопулярні реформи.

Тим часом процес приватизації повністю провалений, риплив іноземних інвестицій залишається вкрай низьким. На цьому фоні сприятлива кон'юнктура на сировинних ринках може й не допомогти.

"Вся ця стабільність з курсом, на жаль, була досягнута тільки завдяки адміністративному стримуванню на валютному ринку. А поки воно існує, можна говорити лише про виживання, але не про розвиток. Ми завжди будемо на задвірках цивілізованого світу без вільного руху капіталу", — констатує керівник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.

Олександр Мойсеєнко

Новини

26 Квітня 2024

ЄС закликають до більш активних дій щодо припинення імпорту російської сталі та ЗРС

Експорт сталевого брухту з Японії знизився на 4,6%

JSW очікує видобуток вугілля у 2024 році на рівні 13,5 млн тонн

Запоріжсталь має намір підвищити якість металопродукції

Уряд зберіг чинний тариф на електроенергію для населення до кінця травня

Індія дозволила російським компаніям страхувати танкери з нафтою, щоб обійти санкції 

Низька інфляція під час війни може нашкодити – економіст

Україна може втратити до 2% ВВП через обстріли енергетичної інфраструктури

Світове виробництво DRI у січні-березні збільшилось на 7,4%

З початку року машинобудівники ДТЕК виготовили п’ять вугільних комбайнів

Vale за результатами I кварталу скоротила чистий прибуток майже на 13%

Tata Steel відхилила план профспілок щодо збереження доменної печі

Японія інвестує у розвиток чилійських мідних шахт

У енергосистемі зберігається дефіцит – обмежено споживання криворізької промисловості

72% роботодавців в Україні нарікають на дефіцит кадрів

Anglo American відхилила пропозицію BHP

ВСІ НОВИНИ ⇢