kjsdsf
 
Подробнее Запомнить город


Українське більше не котується

размер текста:

кономічна правда" продовжує аналізувати вплив світової фінансової кризи на різні сфери фінансового сектору. З початку економічної кризи вітчизняний фондовий ринок був світовим лідером падінням.

І головною проблемою, був навіть не низький рівень організації українського фондового ринку, а глибокий економічний спад в самій країни. Адже майже все українські компанії на закордонних біржах були також серед тих, хто найбільше втратив у ціні.

Акції українських емітентів на закордонних біржах під час світової кризи перетворилися на неліквід і стали нікому не потрібні.

Щоправда, навесні падіння припинилося, і цінні папери лягли у "боковий тренд". Про IPO зараз взагалі не йде мова, адже витрати на розміщення акцій за кордоном дуже високі, тоді як перспективи знайти покупця для своїх цінних паперів сумнівні.

Завищені очікування

 

Справді, українські цінні папери перетворилися у аутсайдерів так швидко, як карета Попелюшки - у гарбуз.

Лише за якихось кілька місяців акції економічно привабливих компаній впали майже вдвічі. Хоча обвал був не однаковий. Одні "просіли" лише на 30-40%, інші - у 40 разів, як це сталося з акціями компанії "XXI сторіччя".

Щоправда, причиною падіння була не тільки світова криза, але й завищенні очікування щодо українській цінних паперів з боку як українських емітентів, так і зарубіжних інвесторів.

З 2005 року іноземців постійно переконували, що внаслідок помаранчевої революції з'явився новий "український тигр", який має величезний потенціал для росту і сприятливий клімат для інвестицій.

Після феноменального успіху українських банків, які продавали себе з мультиплікатором п'ять-шість капіталів, інші компанії вирішили, що вони також вже готові до виходу на іноземні фондові біржі.

Мотивація була наступна. По-перше, вони хотіли "попіаритися", по-друге - дізнатися ринкову ціну своїх акцій, по-третє - заробити, по-четверте - знайти потенційного стратегічного інвестора, який захоче купити весь бізнес.

Аби показати себе на престижних торгових майданчиках світу, треба пройти довгі процедури, відповідати міжнародним фінансовим стандартам, мати позитивну фінансову звітність і сплатити за послуги посередників.

Загалом ці витрати становлять 5-10% від суми розміщення. Виявилося, що вивести свої акції напряму до Лондона чи Франкфурта дуже складно - треба відповідати занадто жорстким стандартам.

Тому більшість емітентів вийшли за кордон у формі американських чи глобальних депозитарних розписок, які видають світові банки-зберігачі, тим самим підтверджуючи їхній статус своїми фінансовими можливостями.

Ті, хто виходив безпосередньо із своїми акціями, реєструвалися на біржах як британські або німецькі підприємства. Мовляв, українське законодавство не дозволяє розміщувати акції підприємств напряму.

Напередодні кризи на майданчиках Лондона, Франкфурта-на-Майні та Варшави активно торгували акціями чи депозитарними розписками 15 українських фірм. Ще близько 30-ти перебували у лістингах, але по них значних торгових операцій не велося.

Понад 90% торгів проходило на так званих альтернативних майданчиках бірж, які вважаються більш ризикованими, хоча й більш доступними для емітентів з країн emerging markets.

Акції під час кризи

Початок світової кризи наприкінці 2007 року не вплинув на котирування українських акцій. Експерти продовжували давати позитивні прогнози, інвестори далі скуповували цінні папери, а керівники компаній говорили про плани з IPO.

Крах відбувся раптово, як тільки стала відома негативна інформація про обвали на біржах Нью-Йорка та Лондона, банкрутство світових інвестиційних банків та брокерських контор.

Інвестори стали похапцем позбуватися цінних паперів країн, що розвиваються. А оскільки українські компанії не мали нічого цінного, окрім перспектив, то саме їхні акції падали особливо швидко.

У підсумку, цінні папери великих та фінансово сильних компаній "просіли" удвічі. Але не всі мали такий тренд. Приміром, акції аграрної компанії Kernel, номіновані у польських злотих, наразі коштують на 30% більше, ніж рік тому. Якщо ж врахувати, що злотий був девальвований, то ціна паперів майже не змінилася.

Найбільш суттєво обвалилися акції будівельних та девелоперських компаній, які розігрівали ринок нерухомості, пропонуючи за неї захмарні ціни. Після того, як криза позбавила економіку кредитів, виявилося, що попиту на цю нерухомість немає. Як наслідок, акції девелоперів знецінились за місяць-два.

"Їхні цінні папери подешевшали у 40 разів на тлі колапсу галузі та значних боргів компаній. Водночас, у сім разів впали котирування Cadogan - компанії з видобутку газу. Головна причина - проблеми з ліцензіями та сумніви з приводу відповідності реальних резервів прогнозним цифрам", - розповів "Економічній правді" Андрій Нестерук, старший аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital.

Цінні папери проблемних компаній подешевшали у п'ять-десять разів, причому депозитарні розписки компанії "ХХІ сторіччя" порівняно з вереснем 2008 року стали "легшими" у 40 разів. Зараз торгівля ними призупинена.

Водночас, акції харчових компаній падали не так стрімко, адже віра в Україну як житницю Європи в іноземних капіталістів ще збереглася. Причина проста: попит на продукти харчування зберігся і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.

Характерна риса: найбільше постраждали акції емітентів, які мали низьку ліквідність.

"Приватні розміщення відбувалися здебільшого серед 10-30 портфельних інвесторів. Деякі з фондів розпалися і продавали свої папери за ціною, що в 10-30 разів нижча за суму розміщення", - розповів інвестиційний консультант Astrum Investment Management Владислав Перевозчиков.

І навпаки, найкраще пережили кризу акції Ferrexpo, головний актив - Полтавський ГЗК, "Миронівського хлібопродукту" - ТМ "Наша Ряба", та "Астарти" - підприємства АПК, які розмістили свої акції у Лондоні.

"Це фундаментально сильні компанії, вони робили класичне публічне розміщення, з великим pre-float. Тому інвестори не відчули таких проблем з ліквідністю, як у випадку з українськими акціями на Франкфуртській біржі", - додав аналітик.

 

Котирування ADR і GDR на Франкфуртській фондовій біржі

Компанія

Ціна однієї акції, євро,
вересень 2009 року

Падіння протягом року, %

"Галнафтогаз"

7,5

73,03

"АвтоКрАЗ"

2,5

75,00

"Дніпроазот"

1,99

8,29

"Дніпрококс"

1,0

0

"Дніпрошина"

3,5

56,25

"Дніпроенерго"

16,5

70,64

Донецький металургійний завод

1,5

66,67

Запорізький завод феросплавів

13,5

57,81

"Запоріжсталь"

2,0

14,89

Марганецький ГЗК

21,5

4,44

Нікопольський завод феросплавів

9,5

58,70

"Одесакабель"

12,0

57,14

Полтавський ГЗК

1,76

71,97

Стаханівський завод феросплавів

1,0

23,08

"Стирол"

2,6

75,96

"Суха балка"

0,7

0

"Укрнафта"

74,25

40,71

"Укртелеком"

1,27

67,80

Харцизький трубний завод

5,97

54,28

"Хмельницькобленерго"

19,0

56,82

"Центренерго"

6,4

55,21

"Азовсталь"

1,35

66,58

"Форум"

0,550

72,93

"Чернігівське Хімволокно"

5,71

7,50

"Кримська сода"

2,00

57,14

ММК ім. Ілліча

2,50

77,78

"Цукровий Союз"

0,240

98,23

Корекція, яка затягнулася

 

Проте вже у січні 2009 року темпи падіння стали зменшуватися, а у лютому-березні ціни стабілізувалися і навіть почали рости. На ринках спостерігалася корекція після стрімкого падіння. Приміром, акції Ferrexpo виросли з 35 британських фунтів до 146,6, "XXI сторіччя" - з 4 до 8,63, ТММ - з 0,3 до 1,3 євро.

Котирування акцій українських компаній, за одну акцію

Компанія

Вересень 2008

Січень 2009

Вересень 2009

Лондонська біржа, фунт ст.

Ferrexpo

247

35

146,6

Ukrproduct

62

18

15,5

MHP

15

3

9,0

XXI сторіччя

700

4

8,6

Франкфуртська біржа, євро

TMM

7,8

0,3

1,03

Варшавська біржа, польські злоті

Kernel

30,7

15,0

40,0

Astarta

34,1

8,2

27,5

Щоправда, обсяги торгів залишилися незначними через спад інтересу до них на тлі тяжкої економічної ситуації в країні та постійних політичних конфліктів. Падати акціям теж було вже нікуди, бо зараз ціна на них і так надто занижена.

"Котирування українських паперів на західних біржах за 2009 рік виросли завдяки покращенню ситуації у глобальній економіці і відновленню провідних фондових індексів. Водночас, результати роботи багатьох компаній у першому півріччі виявилися кращими, ніж очікувалося", - пояснює аналітик Андрій Нестерук.

За його словами, девелоперам вдалося вирішити проблему з виплатами довгострокових боргів, а підприємства сільського господарства та харчової галузі зберегли достатньо високу прибутковість.

На цьому тлі деякі емітенти почали потроху викуповувати свої акції, намагаючись штучно підвищити котирування, але після невеликого ажіотажу та скандалів із звинуваченнями у порушенні прав міноритарних акціонерів, як було з Ferrexpo, спроби "бай-бек" припинилися. Принаймні, про них наразі нічого не чути.

Про нові IPO не може бути й мови, всі процеси з підготовки до виходу на біржі призупинені. "Оскільки сам процес тривалий та витратний, навряд чи ми побачимо повноцінне IPO українських компаній у 2010 році", - вважає Андрій Андрійчук, керівник департаменту інвестиційно-банківських послуг Phoenix Capital.

За його словами, більш реалістично виглядає перспектива вторинного розміщення компаній, у яких вже є лістинг (SPO). Хоча, на думку експерта, все буде залежати від кривої відновлення економіки та фондового ринку.

Згоден з колегою і Владислав Перевозчиков, який вважає, що на ринок IPO фірми не будуть виходити протягом двох років. "У світі надто багато дешевих, вже публічних, гарних та перспективних активів", - підсумував експерт.

Сергій Чигир

 


Комментарии
комментариев: 0

загрузка...


Дайджест
Рассказами о своих антикризисных мерах на черный день Валерия Гонтарева толкает гривню к девальвации.
27.02.17, Сегодня
Самые большие пенсии получают судьи, однако большинство украинцев также могут обеспечить себе безбедную старость, считают эксперты
После более 2,5 лет работы в Нацбанке его председатель Валерия Гонтарева приняла решение уйти в отставку.
Бизнес верил, что мораторий на проверки сохранится до 2018 года. Оказалось, это не так. Кто наведывается чаще всего и как принимать гостей?
27.02.17, Сегодня
Среди специалистов продрынка нет единодушия в вопросе, надо ли снова делать подконтрольными цены на соцпродукты.
26.02.17
В современном мире энергоэффективность — маркер экономического успеха страны и показатель зрелости общественного развития. Пока что этот маркер для Украины неутешительный, но однозначно не безнадежный. У нас, украинцев, есть план, как кардинально уменьшить энергозатраты государства и украинских семей и приблизить их к показателям цивилизованного мира.
Даже если руководители ОРДЛО национализируют предприятия, заблокированные Семенченко, наладить сбыт продукции они не смогут.
В начале 2017-го импортеры сжиженного газа, а со временем и все причастные к топливному рынку оказались охвачены чувством дежавю. С формулировкой финансирование терроризма СБУ начала тормозить на таможне отдельные партии сжиженного газа и искать в них отравляющие и сильнодействующие вещества. Под прицелом спецслужбы оказалось полтора десятка фирм, на которые по итогам 2016 г. пришлось около 40% импорта сжиженного газа.
26.02.17, Сегодня
Всего за несколько лет цены выросли практически в два раза, отмечают эксперты.
25.02.17
Действующая система субсидий не только поддержала малообеспеченных граждан, но и создала значительные риски для государственных финансов и рынка жилищно-коммунальных услуг. А ведь стоит напомнить, что изначально она создавалась как временная мера, мол, когда рынок реформируют и трансформируют, ее изменят. Но реформы не движутся, причем отчасти именно из-за системы субсидий.
24.02.17
23.02.17
22.02.17


Жми «Нравится» и получай самые свежие новости портала в Facebook!