Ситуація із закупівлею природного газу бюджетними установами продовжує погіршуватися. І зовсім не на користь державної казни.
І питання не у "захмарних" цінах на російський газ, а в поведінці бюджетників, які у своїх замовленнях демонструють непристойно дорогі ціни на блакитне паливо.
З початком нового бюджетного року трапилося уже кілька скандалів, пов'язаних із державними закупівлями газу. В них переважно фігурували селищні ради, дитячі садки, технічні училища, наукові установи і навіть лікарні.
Тож, не тільки великі державні установи на кшталт міністерств і галузевих підприємств полюбляють "пилити" бюджетні кошти.
Як доказ, наведемо усі випадки ігор із ціновими пропозиціями щодо закупівлі газу дрібних "бюджетників", які трапилися на початку року.
Найбільш "свіжий" приклад – закупівля газу Бобринецькою центральною районною лікарнею за ціною 876 доларів за тисячу кубометрів. Про це портал "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель" повідомив напередодні.
Угоду на постачання газу лікарня уклала з ВАТ "Кіровоград". Відповідно до тендерної інформації, вартість її становила 1,4 мільйона гривень. За ці кошти упродовж 2013 року "Кіровоградгаз" повинен забезпечити постачання 200 тисяч кубометрів газу.
Разом з тим на офіційному сайті самого "Кіровоградгаз" тариф на газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, зазначений у розмірі 4,719 гривні, а це близько 590 доларів.
Ще одна медична установа – обласний онкологічний диспансер міста Миколаєва – трохи раніше через систему держзакупівель замовила собі газ за більш скромною, але все одно необґрунтованою ціною – 708 доларів за тисячу кубометрів.
Так, диспансер замовив на січень-лютий, коли жодних цінових коливань на газ фактично не буде, 330 тисяч кубометрів за 1,87 мільйона гривень.
Натомість в "Миколаївгазі", як заначають "Наші гроші", кажуть, що їх паливо повинне коштувати для бюджетників не більше 589 доларів.
Йдемо далі, дитячий садок "Ландиш" в Алчевську, який підпорядковується управлінню освіти міськради, так само на початку року купував газ за "захмарними" цінами – близько 706 доларів за тисячу кубометрів.
Зокрема, ясла-садок замовив "Луганськгазу" 37 тисяч кубометрів за 209 тисяч гривень.
У свою чергу, на Одещині наддорогий газ купує ціла низка установ – від сільських і селищних рад до відділу освіти райдержадміністрацій Одеської області.
Так, найдорожче обійшовся газ Петрівській селищній раді Іванівського району: там 49,6 тисячі кубометрів придбали за 334 тисяч гривень. Тобто по 6 734 гривень, або 842 долари за тисячу кубів.
В цьому ж районі за ціною 766 доларів за тисячу кубометрів придбали газ відділи освіти та культури і туризму Іванівської РДА, а також п'ять сільрад – Іванівська, Радісненська, Благоєвська, Червонознам’янська та Коноплянська.
Всі угоди було укладено з Іванівським УЕГГ – філією "Одесагаз".
При цьому відділ освіти Ізмаїльської міськради тієї ж Одеської області придбав газ напряму в "Одесагаз" за ціною 589 за доларів за кубометр газу.
Тож, логіці арифметика іванівських "державних мужів" не піддається. Може у керівництва "Одесагазу" для Іванівського спеціальний пакет підвищених тарифів?
Нагадаємо, що президентом ПАТ "Одесагаз" є Ігор Учитель, депутат Одеської облради від Партії регіонів. І як не смішно, в облраді він очолює постійну комісію з питань ЖКГ, паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження.
І як виявляється, не гребують підзаробити на державних закупівлях і "науковці".
Так, минулого тижня Національний центр управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства уклав угоду з ТОВ "Нові ідеї" на постачання природного газу за "космічною" ціною 818 доларів.
Отже, можна сміливо припустити, що охочих попрацювати в такому стилі серед бюджетників знайдеться ще багато. Можливо, у вказаних замовників були і резони мотиви для малювання завищених цін.
Наприклад, як повідомляють "Наші гроші", на ринку держзакупівель діють кілька консалтингових угруповань, чиїми послугами користуються не надто досвідчені у проведенні тендерів установи.
Дитсадок, ПТУ та диспансер належать саме до таких. Грошей у них мало, і закупівлі на тендерні суми вони проводять у кращому випадку кілька разів на рік.
Подейкують, що певні горе-консультанти радять своїм клієнтам завищувати ціну угоди. Мовляв, ціна впродовж року може зрости, і вам доведеться проводити новий тендер.
Замовник, у якого нема власного спеціаліста з тендерних закупівель погоджується на це з остраху, що доведеться знову починати бюрократичні процедури.
В такому випадку в "наварі" консультанти, а облгазам і міськгазам все одно, хто до них звертається.
Між тим, стаття невимушених витрат через систему держзакупівель збільшується, і апетити ростуть.
