Цього тижня Хорватія стала 28-ю державою-членом Європейського союзу. Україна теж не втрачає надії потрапити у спільний європейський дім з парадного входу.
"Реальна економіка" продовжує розбиратися в економічній доцільності приєднання до європейського союзу.
Дискусії щодо європейського чи азійського майбутнього України мають одну принципову особливість – вони не ґрунтуються на економічному розрахунку, навіть якщо на нього і посилаються.
Все це – результат суто ідеологічних і геополітичних маневрів потужних світових центрів впливу. Звичайно, головне питання для нас – де нам буде краще і де ми отримаємо хоча б якусь цивілізаційну перспективу.
І ціна газу, перспективи машинобудування, зростання ВВП, шенгенська віза чи казахські краєвиди мають до цього опосередковане значення.
Але правила гри такі, що сторони палких дебатів годують один одного шаленими перспективами або карами небесними. Оскільки, сьогодні шальки терезів трохи переважують в західний бік, спробуємо тверезо спрогнозувати нашу європейську перспективу.
Як відомо, економіка сучасної України це суто радянський проект. І як би ми її не лаяли, завдяки накопиченому індустріальному, аграрному та людському потенціалу УРСР Україна ще існуємо як геополітичне явище. Цей ресурс стрімко вичерпується майже по експоненті, тому перед нами врешті і постало це прокляте питання – з ким жити далі.
Схожими пострадянськими утвореннями, хоча і не такими еталонними як ми, були країни Балтії і Східної Європи. З них у 2004 році членами Євросоюзу стали Латвія, Литва, Естонія, Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Словенія, а у 2007 році приєднались Болгарія та Румунія.
Якщо ми порівняємо, як змінювався валовий внутрішній продукт цих країн у результаті входження до Європейського союзу, то побачимо його стале зростання у всіх країнах ЄС.
Більше того, таке зростання було і у нас, і у наших сусідів – членів Митного союзу. Можна зробити сміливе припущення, що факт входження у 2004 році до ЄС східноєвропейських країн не мав критичного значення для їх економік, які розвивалися у тренді загальносвітового економічного зростання і також синхронно зазнали падіння у кризовому 2009 році.
Динаміка зростання ВВП європейських країн, мільярдів євро
|
Країни |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Колишній СРСР – члени ЄС |
||||||||||
|
Литва |
16,6 |
18,2 |
21,0 |
24,1 |
28,7 |
32,4 |
-26,7 |
27,6 |
30,8 |
32,9 |
|
Латвія |
9,9 |
11,2 |
12,9 |
16,0 |
21,0 |
22,9 |
-18,5 |
18,0 |
20,2 |
22,3 |
|
Естонія |
8,7 |
9,7 |
11,2 |
13,4 |
16,1 |
16,2 |
-13,8 |
14,3 |
16,0 |
17,0 |
|
Східна Європа – члени ЄС |
||||||||||
|
Угорщина |
73,9 |
82,1 |
88,8 |
89,6 |
99,4 |
105,5 |
-91,4 |
96,6 |
99,8 |
-97,8 |
|
Польша |
191,6 |
204,2 |
244,4 |
272,1 |
311,0 |
363,2 |
-310,7 |
354,6 |
369,7 |
381,2 |
|
Словакія |
29,5 |
34,0 |
38,5 |
44,5 |
54,8 |
64,4 |
-62,8 |
65,9 |
69,1 |
71,5 |
|
Словенія |
25,8 |
27,2 |
28,7 |
31,1 |
34,6 |
37,2 |
-35,6 |
35,6 |
36,2 |
-35,5 |
|
Чехія |
84,4 |
91,9 |
104,6 |
118,3 |
131,9 |
154,3 |
-142,2 |
149,9 |
155,5 |
-152,3 |
|
Румунія |
52,6 |
61,1 |
79,8 |
97,8 |
124,7 |
139,8 |
-118,2 |
124,3 |
131,3 |
131,7 |
|
Болгарія |
18,4 |
20,4 |
23,3 |
26,5 |
30,8 |
35,4 |
-34,9 |
36,1 |
38,5 |
39,7 |
|
"Старі" члени ЄС |
||||||||||
|
Німеччина |
2 147,5 |
2 195,7 |
2 224,4 |
2 313,9 |
2 428,5 |
2 473,8 |
-2 374,5 |
2 496,2 |
2 592,6 |
2 644,2 |
|
Франція |
1 587,9 |
1 655,6 |
1 718,0 |
1 798,1 |
1 886,8 |
1 933,2 |
-1 885,8 |
1 936,7 |
2 001,4 |
2 032,3 |
|
Італія |
1 341,9 |
1 397,7 |
1 436,4 |
1 493,0 |
1 554,2 |
1 575,1 |
-1 519,7 |
1 551,9 |
1 578,5 |
-1 565,9 |
|
Іспанія |
783,1 |
841,3 |
909,3 |
985,5 |
1 053,2 |
1 087,8 |
-1 048,1 |
1 048,9 |
1 063,4 |
-1 049,5 |
|
Швеція |
278,9 |
291,6 |
298,4 |
318,2 |
337,9 |
-333,3 |
-292,5 |
349,9 |
387,6 |
409,2 |
|
Великобританія |
1 642,5 |
1 768,0 |
1 846,6 |
1 955,5 |
2 063,5 |
-1 809,6 |
-1 573,5 |
1 709,6 |
1 746,6 |
1 901,0 |
|
Країни Митного союзу |
||||||||||
|
Росія |
380,5 |
475,5 |
613,0 |
788,4 |
948,2 |
1 128,5 |
-877,9 |
1 120,9 |
1 329,9 |
1 572,0 |
|
Білорусь |
15,8 |
18,3 |
24,3 |
29,4 |
33,0 |
41,3 |
-35,3 |
41,6 |
-39,6 |
49,2 |
|
Казахстан |
27,3 |
34,7 |
45,9 |
64,5 |
75,3 |
91,9 |
-82,8 |
111,6 |
133,8 |
152,7 |
|
Україна |
44,3 |
52,2 |
69,2 |
85,8 |
104,1 |
122,4 |
-84,2 |
102,8 |
118,8 |
137,0 |
Але ВВП занадто загальна категорія, тому варто розглянути інші, більш глибокі показники. Наприклад, структурні зміни в економіці, зокрема так званий перехід від індустріальної до інформаційної епохи, або від економіки виробництва до економіки послуг.
Стрімких та системних "зсувів" членство в ЄС новим країнам теж не дало і сфера промисловості, і сфера послуг рівномірно зростали, або залишались у заданих пропорціях. Найбільше у цьому шляху просунулись Естонія, Угорщина, Словенія. А серед старих членів ЄС – Франція та Великобританія.
Що стосується "архаїчного" сільського господарства, то серед розглянутих нами країн, його відносно високу частку у національних економіках мають Білорусь, Україна та Румунія.
Подальша тотальна "деіндустріалізація" прибалтійських країн у "нульових" роках не спостерігається. Все що можна було зруйнувати з промислових підприємств у Прибалтиці було зруйновано ще у 90-х.
Втім, скорочення промислового виробництва спостерігалося не тільки у країнах східної Європи, але і у західній та центральній.
На цьому тлі яскраво вирізняється Казахстан, який наростив промислове виробництво (переважно сировинне) на 50% порівняно з невисокими показниками часів СРСР, скоротивши сільськогосподарську складову у 6 разів.
Україна за ці ж роки втратила приблизно третину промислової складової в економіці, вдвічі наростивши сферу послуг.
Питома вага деяких галузей в економіці країни, %
|
Промисловість |
Послуги |
Сільське господарство |
||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
1990 |
2003 |
2007 |
2011 |
1990 |
2003 |
2007 |
2011 |
1990 |
2003 |
2007 |
2011 |
|
|
Колишній СРСР, члени ЄС |
||||||||||||
|
Литва |
20 |
23,5 |
22 |
24,4 |
32 |
30 |
31,4 |
30,8 |
26 |
4,9 |
4 |
3,6 |
|
Латвія |
37.2 |
18 |
15,2 |
18,8 |
14.1 |
36 |
38,8 |
35,4 |
20.5 |
4,1 |
3,6 |
5 |
|
Естонія |
38.6 |
22,7 |
20,5 |
24,2 |
22.8 |
37,5 |
38,4 |
40,5 |
15.6 |
4 |
3,6 |
3,6 |
|
Східна Європа- члени ЄС |
||||||||||||
|
Угорщина |
28.4 |
25 |
26,5 |
27,1 |
30.3 |
41,7 |
41 |
41,5 |
12.8 |
4,6 |
4,2 |
4,5 |
|
Польша |
41.8 |
23,6 |
24,5 |
25,1 |
22.4 |
36,1 |
34,7 |
33,5 |
10 |
4,4 |
4,3 |
4 |
|
Словакія |
51.3 |
28,3 |
29,4 |
32,2 |
15.3 |
33,3 |
30,9 |
32,2 |
7.3 |
4,3 |
4 |
3,2 |
|
Словенія |
35 |
28,8 |
26,2 |
25 |
31.3 |
40 |
38,1 |
43,2 |
5.8 |
2,5 |
2,6 |
2,7 |
|
Чехія |
34.3 |
28,7 |
31,9 |
30,1 |
31.4 |
34,5 |
33,1 |
36,2 |
8 |
2,8 |
2,4 |
2,1 |
|
Румунія |
40.5 |
28,3 |
27,2 |
29,9 |
20.3 |
30,2 |
29,8 |
26,3 |
21.9 |
13 |
6,5 |
7,2 |
|
Болгарія |
38.4 |
23,3 |
24,6 |
23,9 |
15.3 |
35 |
37,1 |
37 |
20.5 |
10,6 |
5,7 |
5,7 |
|
"Старі" члени ЄС |
||||||||||||
|
Німеччина |
30.9 |
24,6 |
26,4 |
26,2 |
42.3 |
49,9 |
48,6 |
48,5 |
1.3 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
|
Франція |
20.6 |
16,1 |
14,4 |
12,5 |
46.1 |
52,4 |
54,5 |
56,1 |
3.7 |
2,2 |
1,9 |
1,8 |
|
Італія |
25.3 |
20,8 |
20,8 |
18,6 |
39.7 |
45,1 |
45,8 |
48,4 |
3.5 |
2,6 |
2 |
1,9 |
|
Іспанія |
24.4 |
19 |
17,3 |
16,9 |
36.3 |
37 |
38,8 |
41,4 |
5.5 |
3,8 |
2,7 |
2,5 |
|
Швеція |
23.7 |
22,8 |
22,7 |
21,3 |
43.6 |
47,8 |
47,4 |
48,1 |
3.9 |
1,9 |
1,7 |
1,8 |
|
Великобританія |
25.7 |
17,4 |
16,2 |
16,5 |
40.2 |
48,1 |
50,3 |
51,3 |
1.8 |
0,8 |
0,6 |
0,7 |
|
Країни Митного союзу |
||||||||||||
|
Росія |
39.7 |
26,4 |
30,7 |
30,5 |
15.1 |
27,4 |
28,3 |
29,9 |
17.7 |
6,3 |
4,4 |
4,3 |
|
Білорусь |
42.2 |
34,7 |
32,5 |
36 |
16.1 |
26,7 |
25 |
24 |
23.9 |
10 |
9,5 |
9,6 |
|
Казахстан |
22 |
31 |
29,4 |
33,1 |
17 |
28,6 |
30,4 |
28,7 |
33.3 |
8,3 |
5,8 |
5,4 |
|
Україна |
38.4 |
30,4 |
30 |
27 |
15.1 |
26,1 |
31,5 |
32,4 |
25.6 |
12 |
7,2 |
9,5 |
Не менш цікаве питання – за рахунок чого відбувався економічний розвиток нових членів євроспільноти?
Якщо ми розглянемо динаміку змін зовнішнього боргу цих країн, то побачимо що вступ до ЄС позитивно вплинув на новачків – з 2004 року до самої кризи зовнішній борг у них поступово зменшувався.
Винятком стала Угорщина, частково Польща та Румунія.
Україна, до речі, в цей час теж скорочувала частку зовнішнього боргу з 29,5% ВВП у 2003 до 12,3% ВВП у 2007 році. І тільки кризові 2008-2009 роки змусили усі без винятку країни Європи лізти у боргову яму.
При цьому варто звернути увагу на Швецію, яка зі своїм "соціалістичним" навантаженням на бюджет, не дивлячись на кризу, зменшувала зовнішній борг і успішно розвивала економіку в цілому.
Відношення зовнішнього боргу до ВВП, %
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Колишній СРСР, члени ЄС |
||||||||||
|
Литва |
21,0 |
19,3 |
18,3 |
17,9 |
16,8 |
15,5 |
29,3 |
37,9 |
38,5 |
40,7 |
|
Латвія |
14,7 |
15 |
12,5 |
10,7 |
9 |
19,8 |
36,7 |
44,5 |
42,2 |
40,7 |
|
Естонія |
5,6 |
5,0 |
4,6 |
4,4 |
3,7 |
4,5 |
7,2 |
6,7 |
6,1 |
10,1 |
|
Східна Європа – члени ЄС |
||||||||||
|
Угорщина |
58,6 |
59,5 |
61,7 |
65,9 |
67 |
73 |
79,8 |
81,8 |
81,4 |
79,2 |
|
Польша |
47,1 |
45,7 |
47,1 |
47,7 |
45 |
47,1 |
50,9 |
54,8 |
56,4 |
55,6 |
|
Словакія |
42,4 |
41,5 |
34,2 |
30,5 |
29,6 |
27,9 |
35,6 |
41 |
43,3 |
52,1 |
|
Словенія |
27,2 |
27,3 |
26,7 |
26,4 |
23,1 |
22 |
35 |
38,6 |
46,9 |
54,1 |
|
Чехія |
28,6 |
28,9 |
28,4 |
28,3 |
27,9 |
28,7 |
34,2 |
37,8 |
40,8 |
45,8 |
|
Румунія |
21,5 |
18,7 |
15,8 |
12,4 |
12,8 |
13,4 |
23,6 |
30,5 |
33,4 |
37,8 |
|
Болгарія |
44,4 |
37,0 |
27,5 |
21,6 |
17,2 |
13,7 |
14,6 |
16,2 |
16,3 |
18,5 |
|
«Старі» члени ЄС |
||||||||||
|
Німеччина |
64,4 |
66,2 |
68,5 |
68 |
65,2 |
66,8 |
74,5 |
82,5 |
80,5 |
81,9 |
|
Франція |
62,9 |
64,9 |
66,4 |
63,7 |
64,2 |
68,2 |
79,2 |
82,3 |
86 |
90,2 |
|
Італія |
103,9 |
103,4 |
105,7 |
106,3 |
103,3 |
106,1 |
116,4 |
119,2 |
120 |
127 |
|
Іспанія |
48,8 |
46,3 |
43,2 |
39,7 |
36,3 |
40,2 |
53,9 |
61,5 |
69,3 |
84,2 |
|
Швеція |
51,7 |
50,3 |
50,4 |
45,3 |
40,2 |
38,8 |
42,6 |
39,5 |
38,4 |
38,2 |
|
Великобританія |
39,1 |
41,0 |
42,2 |
43,3 |
44,2 |
52,3 |
67,8 |
79,4 |
85 |
90 |
|
Країни Митного союзу |
||||||||||
|
Росія |
30,4 |
22,3 |
14,2 |
9,1 |
8,5 |
7,9 |
11,3 |
11,8 |
12,0 |
10,9 |
|
Білорусь |
н.д. |
9,7 |
8,39 |
13,4 |
18,35 |
21,73 |
34,87 |
42,04 |
43,43 |
36,91 |
|
Казахстан |
14,9 |
11,4 |
8,1 |
6,67 |
5,93 |
6,66 |
10,23 |
10,68 |
10,69 |
12,32 |
|
Україна |
29,4 |
24,8 |
17,7 |
14,8 |
12,3 |
20,6 |
35,4 |
40,5 |
36,0 |
37,4 |
Ведучи мову про економічні здобутки нових членів Євросоюзу, варто звернути увагу і на їхнє сальдо зовнішньої торгівлі. Саме цей показник яскраво ілюструє економічний потенціал країни та його поточний стан.
Як бачимо з наступної таблиці, вступ до ЄС не виправив негативного сальдо торгівлі для колишніх балтійських республік СРСР, навіть навпаки погіршив його.
Сусіди по соціалістичному табору, окрім Чехії та Угорщини, також не продемонстрували успіхів. Втім, старі члени євроспільноти також не вирізнялись експортними успіхами, окрім Німеччини і Швеції.
Тому євро-романтикам не варто розраховувати на ЄС як рятівне коло для української зовнішньої торгівлі.
Сальдо зовнішньої торгівлі, мільярдів доларів
