Щоосені вітчизняні ЗМІ починають спекулювати на тему валютного курсу, підживлюючись заявами несвідомих чиновників та так званих "експертів", що кожного року пророкують національній валюті стрімке падіння.
Вони пов’язують це з сезонними факторами, слабкістю курсової політики Національного банку, закриттям багатьох зовнішньоекономічних контрактів під кінець року, та навіть банальною звичкою українців запасатися під зиму валютою.
І хоча цього року вересень почався для валютного ринку відносно спокійно, несподіваною провокацією проти гривні став скандал, спровокований нібито нашим північним сусідом за допомогою аналітиків Сбербанку Росії, які підготували "таємний" документ, у якому висловлюються надзвичайно невтішні прогнози: курс у 2014 році сягне щонайменш 8,6 гривні/долар, а Україну взагалі очікує дефолт через надмірний рівень державного боргу.
Причому якщо згадати про падіння резервів Національного банку до 21,6 мільярда доларів, що є історично низьким рівнем, який ледве покриває так званий "критичний імпорт", а також врахувати падіння ВВП чотири квартали поспіль, девальвація здається неминучою.
Але чи насправді є причини для паніки – питання надзвичайно спірне.
Документ є у розпорядженні "Реальної економіки", але його авторство досі залишається невідомим.
Розхитуючи човен
У нинішньому році, незважаючи на заяви деяких скептиків, очікуваного осіннього сплеску на валютному ринку поки що немає.
Наприклад, якщо в останніх числах серпня середній курс на міжбанківському ринку становив 8,13 гривні/долар, то на сьогоднішній день він досяг 8,19 гривні/долар.
Динаміка міжбанківського курсу гривні по відношенню до долара у серпні-вересні 2013 року
Джерело: Укрдилінг
Але чи можна здешевлення валюти на 6 копійок чи менше ніж на 1% назвати "катастрофічним"? Навряд чи. Тим більш, що на готівковому ринку курс вже півтора місяці залишається відносно стабільним, за винятком деяких сплесків.
До того ж, поточне значення навіть менше позначки у 8,3-8,4 гривні, яку, за словами прем’єра Миколи Азарова, очікує уряд.
Динаміка готівкового курсу гривні по відношенню до долара у серпні-вересні 2013 року
Джерело: Укрдилінг
Також не варто забувати, що в цьому році на стабільність гривні працюють ті інструменти, які були задіяні ще раніше: наприклад, обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами чи норма, що вимагає від банків всі валютні перекази на користь фізичних осіб на суму, еквівалентну 150 тисяч гривень і більше, автоматично конвертувати в гривню.
Звичайно, адміністративні важелі – не панацея, але разом зі спробами залякати населення обіцянками все-таки ввести податок на обмін валют вони мають певний вплив.
До того ж, з початку року Нацбанк виходив з інтервенціями на підтримку гривні лише у березні. І хоча стан резервів НБУ викликає занепокоєння – за 8 місяців вони скоротилися на 14,6%, більша частина ЗВР була витрачена на погашення державних боргів – переважно перед МВФ, кредити від якого і йшли на поповнення ЗВР. До того ж поточний рік є одним із пікових з виплат зобов’язань уряду перед кредиторами.
Але важливим є саме той факт, що валютний ринок демонструє здатність регулювати сам себе, не вимагаючи постійного втручання з боку Нацбанку.
Не менш вагомий і той фактор, що населення почало втрачати інтерес до іноземної валюти. Наприклад, якщо у липні минулого року українці купили в банків на 810 мільйонів доларів більше, ніж здали, а у серпні – на 720 мільйонів доларів більше, то цього року картина вже була протилежною: у липні обсяг купівлі валюти у населення на 30 мільйонів доларів перевищив її продаж, а у серпні продаж валюти населенню перевищив купівлю вже на 140 мільйонів доларів.
Попит на готівкову іноземну валюту з боку населення, мільярдів доларів
Джерело: Національний банк
Крім того, дещо покращується ситуація із зовнішньоторговельним балансом – за 1 півріччя поточного року його дефіцит за даними Держстату становив лише 0,8 мільярда доларів проти 3,8 мільярда доларів у 1 півріччі 2012 року.
Також скорочується від’ємне сальдо рахунку поточних операцій: якщо за січень-липень 2012 року воно склало 7,2 мільрда доларів, то за січень-липень 2013 року – 6,1 мільярда доларів. До того ж, фінансовий рахунок є профіцитним, за 7 місяців поточного року його позитивне сальдо склало майже 8 мільярдів доларів.
А ці фактори також відіграють певну стабілізуючу роль для курсу гривні, оскільки говорять про те, скільки валюти надійшло до нашої країни. Простіше кажучи, дефіцит того ж платіжного балансу говорить про перевагу відтоку валюти над її надходженням, а профіцит – навпаки.
"Також ми почали скорочувати купівлю російського газу, що безперечно є фактором, який позитивно впливає на курс гривні", – вважає голова Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
Немає диму без вогню
І все ж таки, ситуацію зі стабільністю національної валюти дійсно не варто ідеалізувати, оскільки напруга на валютному ринку існує.
Це добре продемонстрував вересень минулого року, коли у перших числах цього місяця гривня різко девальвувала, досягнувши відмітки 8,2 за долар, хоча ще у травні курс знаходився близько 8 гривень/долар.
Динаміка міжбанківського курсу гривні по відношенню до долара у травні-вересні 2012 року
Джерело: Укрдилінг
В умовах, коли дефіцит торговельного сальдо за 1 півріччя 2012 року досяг 7,2 мільярда доларів, дефіцит зведеного платіжного балансу за цей же період склав 1,12 мільярда доларів, а рахунку поточних операцій – 3,7 мільярда доларів, девальвація здавалася неминучою.
До того ж, провокатором цього "провалу" банкіри називали тоді саме Національний банк, який у кінці серпня минулого року виділив великий обсяг рефінансування для банків, провівши аукціон на 3,8 мільярда гривень, які фактично пішли на купівлю долара.
В результаті, самому НБУ і довелося докладати чимало зусиль, щоб зупинити обвал: обсяг інтервенцій НБУ, спрямованих на підтримку гривні, у 2012 році склав близько 7,5 мільрда доларів, що удвічі більше, ніж у 2011 році, а золотовалютні резерви за 2012 рік впали на 23%.
У поточному році гострих факторів, які б говорили про великі ризики девальвації – немає, і навіть купівля валюти "Нафтогазом" на початку вересня, яка нібито стала причиною послаблення гривні на 6 копійок, не спричинила паніки.
Але, з іншого боку, експерти натякають на те, що баланс на валютному ринку хиткий та підтримується в основному завдяки емісії ОВДП.
"Це навіть не приплив державних інвестицій, не кредитування економіки, яке могло б врівноважити баланс на валютному ринку. Це кредитування самої держави. А попит на цінні папери залежить від стабільності курсу. І якщо гривня падає, знижується попит на цінні папери, а відтак гривня починає падати ще більше", – вважає старший економіст CASE Украиїна Володимир Дубровський.
Крім того, ситуація із зовнішньоторговельним балансом покращується лише на перший погляд, оскільки скорочення його дефіциту відбувається в основному за рахунок падіння імпорту – 38,5 мільярда доларів у 1 півріччі поточного року проти 44,1 мільярда доларів у 1 півріччі 2012 року при одночасному скороченні експорту.
Це означає, що експортери продовжують втрачати конкурентоздатність, а відтак, приплив валюти за рахунок експорту – скорочується, до того ж, суттєво: за 1 півріччя обсяг експорту виявився на 6,5% нижче, ніж за аналогічний період рік тому.
Також не варто забувати, що до кінця року Україні доведеться повернути ще 1,6 мільярда доларів в рахунок погашення кредиту МВФ, не враховуючи інші борги – виплати за єврооблігаціями, наприклад.
Це створює додатковий тиск на валюту, оскільки Кабмін опиняється перед вибором: продовжувати "висмоктувати" резерви Національного банку, скуповувати валюту на ринку, чи закривати поточні борги новими, за рахунок емісії тих же валютних ОВДП.
Але все-таки пророкувати черговий "валютний катаклізм" зараз є помилкою, оскільки попит на валюту є значно меншим, ніж у знаковому 2008 році. Хоча б через те, що самі банки через заборону валютного кредитування не мають можливості скуповувати валюту та розхитувати ринок, як раніше.
"Більше того, завжди є сезонні коливання. Відтак, після повернення з відпусток курс трохи підростає, але до кінця року він майже завжди знижується", – вважає член управляючого комітету GARP Вадим Березовик.
І особливо недоречним є пов’язувати валютні сплески із дивними "російськими підступами", оскільки кожного року щонайменше 5-6 авторитетних міжнародних організацій, таких як МВФ, Світовий банк чи агентство Moody’s роблять свої висновки щодо стану української економіки, та стабільності валюти.
І ці заяви не мають якогось впливу на ринку. Відтак, незрозуміло, чому інформаційна атака з боку Росії, якщо вона навіть і була, має призвести до дестабілізації? Значно важливіше звертати увагу на більш фундаментальні фактори, а не на провокації.
Павло Харламов
