Четвертий – завершальний – день Усесвітнього економічного форуму в Давосі був повністю присвячений економічним прогнозам і науково-технічному прогресу. Ішлося про четверту промислову революцію, розвиток світової науки та вплив технічних засобів на життя людини. Таким фінішем Форуму організатори ніби дали зрозуміти: політика й економіка не варті й долара без наукових досліджень, які змінюють життя людства значно швидше, ніж здається.
Вранці в Давосі були налаштовані говорити конструктивно і не на попсові теми. Якщо вчора всі активно обговорювали перфоманс держсекретаря США Джона Керрі й говорили здебільшого про абстрактні проблеми людства, то останнього дня Форуму популістська риторика відійшла вбік.
Без фанатизму
Перша сесія останнього дня Давосу була присвячена економічним прогнозам на 2016 рік і приємно здивувала хорошими новинами. Згідно з презентованими даними, 2016-й обіцяє стати сприятливим для світової економіки, яка має зрости на 2,7%.
Причому зростання спостерігатиметься у всіх економічних регіонах світу. Навіть Південній Америці, яка переживає стагнацію, прогнозують 0,6-відсотковий приріст. Рекордсменом в економічному розвитку має стати Індія – завдяки їй зростання в Азії сягатиме 5,4%, навіть з урахуванням проблем Китаю.
Але, незважаючи на оптимізм, генеральний директор Credit Suisse Тіджан Тіам назвав загальні тенденції на світовому ринку найгіршим початком року. Він, до речі, дав цікаве пояснення спаду цін на нафту: «Є докази того, що чистий попит на нафту збільшується. Відповідно, проблема в поставках, а не в попиті, і це є хорошою новиною для світової економіки».
Головним підсумком сесії став виступ голови МВФ Крістін Лагард, яка, хоч і заявила, що на всіх нас чекає стабільне зростання, назвала і чотири головні ризики для світової економіки 2016 року:
- «потрійна петля» Китаю (перехід від промисловості до послуг, повернення на внутрішній ринок і стимулювання споживання);
- подальше зниження цін на сировину;
- асинхронні процеси у грошово-кредитній політиці;
- відплив капіталу з країн, що розвиваються, у розвинені.
Цікаво, що під час обговорення спікери засумнівалися в об'єктивності такого усталеного фінансового показника, як ВВП. Приклад США показує, що ВВП зростав щороку, крім 2009-го, але реальний рівень життя середнього американця наразі гірший, ніж чверть століття тому. Це свідчить про те, що оцінка рівня розвитку країн сьогодні має бути значно складнішою і враховувати додаткові фактори.
Повстання машин
«Майбутнє зростання: технологічність і людиноцентризм» – так лунала тема центральної наукової дискусійної сесії, у якій, крім спікерів, взяв участь і засновник Форуму Клаус Шваб.
На його думку, четверта промислова революція має бути максимально зверненою до людини: «Якщо ми хочемо використовувати всі можливості й уникнути помилок у четвертій промисловій революції, нам потрібно переосмислити наші уявлення про соціально-економічний розвиток, цінності, недоторканність приватного життя та власності, і навіть індивідуальність».
Шваб попереджає, що людству доведеться разом розв’язувати не тільки соціально-економічні проблеми, а й морально-етичні, які виникають при розвитку генної інженерії та продовження життя.
Зі Швабом важко сперечатися, адже буквально наприкінці минулого року Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала доповідь, згідно з якою до 2050 року кількість людей, вік яких перевищує 60 років, подвоїться і досягне 2 млрд. Ця обставина повністю переверне структуру світової економіки та соціального забезпечення.
Голова ради директорів Salesforce Марк Беніофф порушив іншу фундаментальну тему – роботизацію праці, яка вже протягом найближчого десятиліття може стати масовим явищем і залишити мільйони людей без роботи.
«Можливості штучного інтелекту та генної інженерії, які дедалі зростають, можуть вийти за межі контролю своїх творців», – це не рядок зі сценарію голлівудського фантастичного фільму, а прогноз Марка Беніоффа – людини, яка, як ніхто інший, знає, що таке стрімкий розвиток технологій. «Кожній країні потрібен міністр майбутнього», – ця теза Беніоффа, поза всяким сумнівом, претендує на звання головної фрази Давосу-2016.
Професор менеджменту у Школі менеджменту Слоуна Массачусетського технологічного інституту Ерік Брінолфссон за людство спокійний. На його думку, є чимало сфер, які ніколи не будуть доступними роботам для виконання, а отже, трудовий потенціал людства зберігатиметься.
На противагу професору постає запитання: якщо розвинені країни знайдуть місце своєму середньому класу на ринку праці в новій економіці, то що буде з українською зайнятістю, якщо транснаціональні корпорації повністю перенесуть роботизоване виробництво в нашу країну?
На сесії пролунали також і цікаві цифри. Так, згідно з останніми даними, наразі розвиток технологій призводить до збагачення лише 1% населення планети, рівень добробуту решти 99% від цього не змінився. Це виклик, на який світовому істеблішменту доведеться відповідати.
А поки що спікери сходяться на думці, що перед упровадженням кожного наукового досягнення в повсякденне життя потрібно бути готовими не тільки до безумовних можливостей, а й до неминучих ризиків.
Залишитися людьми
Крапку в Давосі-2016 поставила сесія «Залишаючись людиною. Як ми можемо зберегти нашу людяність в епоху технологій?» Кажуть, саме ця сесія була однією з найголовніших для засновника Форуму Клауса Шваба, що вкотре підкреслює гуманістичну спрямованість Усесвітнього економічного форуму.
У фокусі дискусії була нова технологія CRISPR, яка дає змогу здійснювати повноцінну зміну людської ДНК. Чи почуватиметься людина людиною, діставши можливість повністю режисерувати власне життя, зокрема й лікування хвороб, які здаються сьогодні невиліковними?
На думку учасників дискусії, вже тепер людству варто розуміти, що будь-які інновації мають проходити обговорення із громадськістю, а науковці – працювати разом із філософами й антропологами, які могли б прогнозувати вплив наукових відкриттів на долю людства.
Не обійшлося і без обговорення ґаджетизації сучасного життя та ролі соціальних мереж. Шваб перейнявся питанням, чи нормально сучасній людині жити в безперервному режимі онлайн? «Проблема не в сучасних засобах комунікації, а в нашому ставленні до них», – парирувала громадянська активістка Аміра Яхьяуї.
Оригінальною була і професор Шеффілдського університету Ангела Гоббс. «Ще якийсь час назад, у рамках домінування релігійного світогляду, людство жило з думкою, що за ним постійно спостерігає бог. Почуватися під спостереженням – частина людської природи».
Але наймудрішим виявився все ж таки Шваб, припустивши: «Можливо, людина, на відміну від машини, почувається людиною, тому що вірить у те, що є життя після смерті, що після неї щось залишиться у світі?»
І нехай його питання здалося спікерам із наукового середовища вкрай ірраціональним, Шваб довів, що його дітище – Всесвітній економічний форум у Давосі – було, є і буде для людей, хай і без однозначної відповіді на питання, ким вони є в мінливому світі.
Віталій Філіповський
