Які компанії з України готові будувати заводи в ЄС, в яких країнах, і що дає “європейська прописка” українському виробнику.
Наразі український бізнес на світових ринках представлений переважно експортом сировини, товарів і послуг. Корпорацій родом з України, що мають виробничі потужності за кордоном — одиниці.
Проте кількість компаній, які виступають інвесторами проектів за кордоном, зростає.
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС українські компанії активізувалися і частина з них вирішила придбати або побудувати власні виробничі потужності в Європі.
В першу чергу такі проекти цікаві виробникам аграрної продукції і представникам харчової індустрії.
ЕП зібрала декілька прикладів розміщення українськими компаніями виробничих потужностей в європейських країнах. Які вітчизянні компанії будують заводи за кордоном, в яких країнах, і що це їм дає?
Kormotech. Експансія на Північ
Львівське підприємство — ТОВ "Кормоте́х" (Kormotech LLC) — найбільший виробник кормів для домашніх тваринв Україні. Власники: Ростислав та Олена Вовк.
Основні потужності розташовані у селі Прилбичі Яворівського району Львівської області. Експортує продукцію до 16 країн. Відома за чотирма торговими марками: "Гав!" — корми для собак, "Мяу!" — корми для котів, "Сlub 4 Paws" — корми для собак та котів вищої якості, Optimeal — корми для собак та котів вищої якості з пребіотиками, ягодами та травами.
Компанія бачить себе у ТОП-50 виробників кормів для котів та собак у світі і наразі будує завод з виробництва вологих кормів у Литві для налагодження сполучення з скандинавськими країнами. Після його запуску до обсягу загального виробництва додасться ще 5 тисяч тонн щорічно.
Інвестиції у будівництво та запуск нових виробничих потужностей становитимуть, щонайменше, 6 млн євро. Запуск заводу запланований на листопад 2019 року.
"Будівництво нового заводу у Литві дозволить розпочати та налагодити співпрацю з країнами Скандинавії шляхом зручного морського сполучення між ними", —пояснив ЕП СЕО ТОВ "Кормотех" Ростислав Вовк.
За його словами, на заводі працюватиме частина фахівців з української команди.
Зараз Kormotech до ТОП-3 вітчизняної галузі і до ТОП-30 виробників кормів у Європі.
"Миронівський хлібопродукт". На всіх фронтах
"Миронівський хлібопродукт", який більшість українців знають за брендом "Наша ряба", уже давно є найбільшим виробником курятини в Україні. Компанія мільярдера Юрія Косюка до недавнього часу отримувала з бюджету найбільшу частку аграрних дотацій.
Всередині країни компанії затісно, а ринки країн постсоціалістичного простору для "МХП" наразі уже не такі привабливі як раніше.
У 2016 році компанія відкрила підприємство MHP BV в Голландії з головним офісом у місті Венендал.
"До Голландії надходить наша сировина з України, яка там переробляється, упаковується і потрапляє до кінцевого споживача. В основному ми співпрацюємо з сектором HoReCa, однак наша продукція потрапляє також і в інші канали продажів", — пояснює ЕП керуючий директор компанії MHP BV Ярослав Михайловський.
Із Голлландії продукція МХП йде на Німеччину, у Велику Британію, в країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди і Люксембург), а також у Францію, Іспанію, Португалію та інші європейські країни.
Обсяг інвестицій в проект для такого потужного гравця як "МХП" досить незначний — 3,5 мільйона доларів.
Крім цього, у 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій — близько 3 млн доларів.
У 2018 році МХП також оголосила про свої плани інвестувати протягом найближчих 4-5 років близько 200 мільйонів євро у виробничу базу словенської компанії Perutnina, яку український агрохолдинг недавно придбав.
Perutnina Ptuj — вертикально інтегрована компанія в Південно-Східній Європі. Володіє потужностями з вирощування бройлерів в Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині. Веде діяльність в 22 країнах.
"МХП робить стратегічний крок з розширення діяльності, який принесе компанії додану вартість та посилить її позиції в якості глобального гравця. У свою чергу, Perutnina Ptuj отримує стратегічного і довгострокового інвестора", — відзначають в компанії.
Наразі українці вже працюють у складі команди топ-менеджменту європейських компаній та на заводах.
IMMER Group. Скандинавський фактор
Вже понад 20 років IMMER Group забезпечує повний цикл виробництва гнучких пакувальних матеріалів, плівок і етикеток. Головний клієнт компанії — ринок FMCG (товари широкого вжитку — ЕП).
IMMER Group запустила у 2017 році новий завод в Латвії.
"Ми шукали виробничий майданчик, який дозволив би нам розширити експортний потенціал, технологічні та виробничі можливості. Ми об’їздили декілька країн, знайомились з умовами ведення бізнесу, рівнем підтримки з боку держави. Зрештою зупинились на Латвії. Поруч Литва, Естонія, Фінляндія, Швеція, Данія, Польща, Німеччина — цікаві для нас ринки", — пояснює президент і власниця компанії Ірина Мірошник.
Загальна сума інвестицій в нове підприємство сягає 5,7 млн євро. Новий завод спеціалізується на виробництві гнучких пакувальних матеріалів, пакетів і етикеток для широкого асортименту FMCG.
Головна фішка заводу — можливість випуску за один прогон до 5 млн упаковок одного виду, але з дизайном, що не повторюється.
Серед співробітників заводу в Латвії, і в керівному складі чимало українців.
T.B.Fruit. Польський транзит
З компанією T.B.Fruit більшість українців знайомі завдяки торговій марці "Галіція". Власник — Тарас Барщовський.
Компанія уже давно займається виробництвом концентрованих соків і її продукція дуже популярна в Україні.
Загальна потужність переробних заводів T.B. Fruit сягає 1,2 млн тонн концентрованого соку на рік. Компаніє вже має завод в Молдові та два заводи в Польщі, у 2019-2020 рр починає будувати третій завод з переробки ягід та яблук в Мазовецькому воєводстві. Вартість проекту — 40 млн євро.
Заводи в Польщі переробляють не лише яблука, а й полуницю, малину, смородину, вишню, аґрус. Близько 90% виробленої продукції компанія експортує в інші країни.
Ovostar Union. Курс на Прибалтику
Ovostar Union входить до числа провідних виробників курячого яйця в Європі, а також сухих та рідких яєчних продуктів. Власники — Борис Бєліков, Віталій Вересенко.
Наразі компанія планує запустити виробництво яєць в Латвії і вже придбала для цього обладнання на 26 млн євро. Загальний обсяг інвестицій у проект під назвою Gallusman до 2026 року становитиме 86 млн євро.
На підприємстві планується тримати до 8 млн курей. Передбачено також будівництво цеху з виробництва кормів та біогазові станція. Будівництво планується почати в другій половині 2019 року.
Що дає "європейська прописка"
"Придбанням активів за кордоном найактивніше цікавляться компанії АПК, в складі яких досить важливу частину займає переробка, а не просте виробництво сировини (як наприклад, у всіх компаній рослинництва)", — пояснює керівник напряму послуг з корпоративних фінансів і M&A EY в Україні Владислав Остапенко.
За його словами, "європейська прописка" українцям, зазвичай, необхідна для здійснення масштабних продажів в ЄС, тому що дуже часто квоти на експорт продукціїдуже невеликі і єдиним виходом є наявність власного виробництва на території ЄС.
"Європейський ринок — досить закритий, він захищає своїх виробників багатьма методами. Тому кожній українські компанії, яка має амбіції бути широко представленою на ринку ЄС, рано чи пізно доведеться відкривати там виробництво", — наголошує генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.
За словами заступниці міністра аграрної політики та продовольства з питань з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, український експорт продукції АПК до країн ЄС продовжує демонструвати щорічне зростання: в 2016 році він був трохи більше ніж 4 млрд дол, в 2017 році — 5,8 млрд дол, а за результатами 2018 року він перевищує 6,3 млрд дол.
"Така динаміка чітко демонструє успішність Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС в сфері АПК", — вважає вона.
Дійсно, ЄС для України — гігантський ринок з вищою купівельною спроможністю споживачів.
"Для порівняння, середня ціна курячого філе в Європі становить більше 200 грн/кг, коливаючись від 180-200 грн у Бельгії, Іспанії та Чехії до близько 300 грн/кг в Австрії та Греції", — зазначає директор KPMG в Україні Максим Завальний.
"Придбання європейських підприємств чи відкриття власних відкриває для українських виробників нові можливості збуту, диверсифікує валюту виручку, що в свою чергу зменшує валютній ризик компанії", — додає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital Андрій Передерей.
Нові потужності в ЄС можуть мати на меті збільшення доданої вартості. Там може відбуватися додаткова переробка напівфабрикатів в кінцевий продукт. Як це відбувається на потужностях компанії "МХП".
За словами Завального, собівартість виробництва у ЄС зростає несуттєво через високий ступінь автоматизації виробництва та навіть дозволяє зекономити на логістичних витратах — невеликі відстані та відкриті кордони між країнами-членами Євросоюзу.
Для українських виробників власні фабрики у Польщі чи Литві дозволяють позиціонувати себе європейськими компаніями і відкривати двері на інші ринки.
Оксана Пирожок
