Україна здатна декарбонізувати електроенергетику до 2050 року

Міжнародна група експертів вважає, що Україна здатна перейти від викопного палива до безвуглецевої генерації до 2050 року за рахунок розширення використання відновлюваних джерел енергії.

“Наш аналіз показує, що Україна може перейти від копалин до безвуглецевої генерації до 2050 року за рахунок розширення використання відновлюваних джерел енергії, навіть без нових ядерних об’єктів”, – зазначив експерт дослідницького центру REKK Ласло Шабо під час організованої DiXi Group презентації звіту “Довгострокові шляхи декарбонізації електроенергетичного сектору України”.

Зокрема, за його словами, використання вугілля в Україні може бути припинено вже до 2035 року, не ставлячи під загрозу достатність ресурсів в енергосистемі.У дослідженні, що підготував консорціум організацій REKK, DiXi Group, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Австрійський технологічний інститут та Проєкт сприяння регуляторним питанням, розглядаються чотири основні сценарії довгострокового розвитку енергосистеми України: Reference, Reference + CBAM та два сценарії Net Zero.

Згідно з обома сценаріями Net Zero, до 2030 року потужність вугільних електростанцій України буде становити лише 850 МВт в порівнянні з 17 000 МВт сьогодні. У Базовому сценарії (Reference) вугілля відіграє важливу роль у всі роки, і навіть у 2050 році у системі залишиться 5 ГВт вугільних потужностей.

“Загальна вартість енергетичної системи в сценаріях Net Zero, включаючи всі енергопотужності з виробництва, транспортування та використання енергії, практично аналогічна до Базового сценарію. Це означає, що енергетичний перехід не буде значно дорожчим для суспільства у довгостроковій перспективі”, – пояснив Ласло Шабо.

Однак, за його словами, енергетичний перехід все-таки потребує значних капіталовкладень, особливо на початковому етапі.Таким чином, на думку експертів, найвищим пріоритетом у регулюванні галузі є зниження ризиків інвесторів та забезпечення стабільного та передбачуваного інвестиційного клімату для розбудови потужностей на основі відновлюваних джерел енергії.

“Війна підвищує ризики, але прихильність України до імплементації відповідних норм ЄС може пом’якшити ці ризики. З тих самих причин уряд має максимально знизити регуляторний ризик”, – підсумував експерт дослідницького центру REKK.

Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в українському уряді вважали, що країна може відмовитися від вугільної промисловості у період з 2040 до 2070 року.Наприкінці 2021 року Кабінет міністрів розглядав кілька сценаріїв поступової відмови від вугілля.

Перший сценарій передбачав поступову відмову до 2040 року за умови отримання Україною міжнародної фінансової підтримки процесу фізичного закриття шахт, інтеграції українських та європейських енергетичних ринків та реалізації інвестиційних проєктів із заміщення теплової вугільної генерації кліматично-нейтральними потужностями. Інший сценарій – песимістичний – передбачав відмову від використання вугілля до 2070 року.