Жодна з фінансово-промислових груп України не може похвалитися тим, що їй вдалося уникнути впливу економічної кризи.
Частина друга. Економічна правда продовжує цикл матеріалів про те, як найбільші фінансово-промислові групи України переживають економічну кризу.
В цьому матеріалі ми спробуємо описати загальну ситуацію та надати побіжний опис стану речей в кожній з ФПГ. В першій частині було оглянуто стан справ у СКМ, ІСД, Приват, East One та "Енергетичний стандарт".
У цьому матеріалі "Економічна правда" зупиниться на стані речей у наступнихФПГ: "Фінанси і Кредит ", DCH, GROUP DF.
Фінанси і кредит – хороша міна. Будуть грати.
Довідка: (за даними ASTRUM), 2007 року близько 40% доходів групі приносив видобуток залізної руди на Полтавському ГЗК, близько 35% – машинобудування, близько 25% – банківський бізнес. Чистий дохід Полтавського ГЗК 2007 року склав 2812 мільярдів гривень. За той же період машинобудівні підприємства принесли 2,2 мільярди гривень. Ключові підприємства: Полтавський ГЗК, ХК "АвтоКРАЗ", Стаханівський вагонобудівний завод, "Росава" і банк "Фінанси та Кредит".
З осені багато пишуть про проблеми в бізнесі депутата Костянтина Жеваго. Негативні оцінки зводилися до трьох основних об'єктах: Ferrexpo (технічна надбудова для проведення IPO Полтавського ГЗК), банку "Фінанси та Кредит" і "Київмедпрепарату".
"Група виявилася не готовою до кризи. Вона проводила активну кредитну та інвестиційну політики. В результаті фінансової кризи інвестиційні проекти були призупинені і частково згорнуті, а група втратила контроль над частиною своїх активів", – підкреслив голова департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.
У квітні цього року Жеваго вирішив відвоювати болгарський металургійний комбінат "Креміковци". 2,2 мільярди доларів на фінансування поглинання він позичив в банку JP Morgan, залишивши в заставу 73,1% акцій Ferrexpo.
Аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Климчук не виключає, що Жеваго намагався побудувати вертикально інтегровану структуру на зразок "Метінвесту". "У нього була залізна руда, і він прагнув розвивати сталеливарний бізнес", – підкреслив експерт.
Однак через падіння котирувань на світових фондових ринках акції Ferrexpo подешевшали. Для того, аби уникнути дефолту, в жовтні Жеваго продав 20,8% акцій Ferrexpo чеській вугледобувній компанії NWR. Невдовзі після цього стало відомо, що 7% цієї компанії належить давньому опонентові депутата – співвласнику групи "Приват" Ігорю Коломойському.
На думку аналітиків Concorde Capital, не можна говорити, що бізнесмен "проколовся".
"Навряд чи він планував отримати прибуток за півроку або рік. Це була довгострокова інвестиція. Однак ситуація склалася так, що акції компанії Ferrexpo впали в ціні, і це викликало так званий margin call. Вартість забезпечення наближалася до граничного рівня, і банк змушений був продати акції, щоб перестрахуватись" – підкреслив Климчук..
За його словами, у Жеваго була альтернатива – збільшити обсяг забезпечення. Але він вирішив так не робити, і це рішення також може мати раціональне підґрунтя.
Друга і третя історії тісно переплетені. 24 листопада з'явилася інформація про те, що "Київ медпрепарат", разом з "Галичфармою", які входять до складу корпорації "Артеріям", не виконали зобов'язання викупити облігації.
Прострочення так і не переросло у дефолт. Тим не менш, на ринку пішли чутки, що підприємство, яке вважають підконтрольним Жеваго, виставлено на продаж. Гроші нібито потрібні для фінансової підтримки банку "Фінанси та Кредит", який, як і більшість фінустанов, постраждав від фінансової кризи.
Поточний стан групи Бєлінський охарактеризував як складний. "Сьогодні виробництво на Полтавському ГЗК зменшується, але про звільнення і відправки працівників за свій рахунок не повідомлялось. Перспективи для групи на 2009 рік невтішні, так як очікується значне зниження обсягів виробництва сталі і, як наслідок, падіння споживання залізорудної сировини", – наголосив Бєлінський.
Експерт окремо відзначив, що Стаханівський вагонобудівний завод є одним з найбільших в СНД, і має потенційно великий ринок збуту.
"Однак через світову кризу попит на його продукцію скоротився, і ми прогнозуємо істотне скорочення виробництва в 2009 році. Автомобілебудівний холдинг КрАЗ практично зупинив виробництво, і в наступному році не має реальних перспектив відновлення виробництва на докризовому рівні", – вважає він.
За даними Бєлінського, зростання активів банку "Фінанси та Кредит" в 2008 році сповільниться до 14%, що нижче, ніж середній показник по банківській системі України.
"Це свідчить про обмеженість джерел фінансування. У зв'язку з продовженням фінансової кризи не можна розраховувати на збільшення динаміки зростання активів в 2009 році. При цьому варто відзначити, що серйозних проблем в банку не передбачається і його стан можна охарактеризувати як стійкий", – підкреслив експерт ASTRUM.
Бєлінський припускає, що група зможе зберегти основну частину своїх активів у період кризи 2008-2009 року, але, імовірніше за все, при значному зниженні прибутковості своєї діяльності.
Іншої точки зору дотримується аналітик інвесткомпанії Phoenix Capital Євген Дубогриз.
"Ключовим підприємством групи, як і раніше, є Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що переживає не кращі часи. Зараз комбінат, по суті, працює "на склад", а в кінці листопаду гендиректор ПГЗК заявив про зниження обсягів виробництва як в нинішньому, так і в наступному році. Інші пріоритетні для групи галузі – машинобудування і банківський сектор – також переживають не кращі часи", – зазначив він.
Втім, на його думку, група може поправити своє фінансове становище за рахунок зростання доходів Стаханівського вагонобудівного заводу і АвтоКрАЗу.
У наступному році, вважає Дубогриз, заводи будуть забезпечені замовленнями з боку держави і російських споживачів.
Компромісний варіант розвитку подій бачать аналітики Foyil Securities Станіслав Картавих і Руслан Патлавський. За їх оцінками, в четвертому кварталі 2008 року Стаханівський вагонобудівний завод і АвтоКраз можуть скоротити випуск продукції.
За їхньою оцінкою, 2008 рік група закінчить з високими показниками. Однак 2009 рік буде важким для Полтавського ГЗК, і акцент групи може зміститися на інші підприємства – наприклад, фармацевтичну корпорацію "Артеріям", яка може генерувати позитивний грошовий потік.
"Стаханівській вагонобудівний завод повинен отримати додаткову вигоду від запуску виробництва металоконструкцій, що дозволить диверсифікувати джерела доходів підприємства", – вважають Картавих і Патлавський.
У самому крайньому випадку, Жеваго може продати один з напрямків. Справа в тому, що у його ФПГ немає цілісної інтегрованої структури. За оцінкою Климчука, швидше за все, у групи склалася інтеграція за галузевим принципом. Окремо банк, фармацевтичний холдинг, окремо Ferrexpo. З точки зору продажу це більш вигідна структура.
Прес-секретар групи "Фінанси та Кредит" Максим Прасолов підтвердив, що ФПГ не прагне створювати громіздкі структури управління активами за принципом вертикально-інтегрованих холдингів. Але для вартості активів, на його думку, це більш ефективна стратегія, так як інвестори дисконтують холдинги.
"Крім того, витрати на корпоративне управління у великих корпорацій занадто високі. Нам скоріше ближче адаптивна модель, коли ми маємо можливість маневру, виходячи з умов змін середовища. У кризових умовах вона показала себе найбільш ефективною", – відзначив він.
Прасолов визнав наявність труднощів, але запевнив, що до розпродажу не дійде. Він зазначив, що сьогодні мова йде про кризу ліквідності.
В економіці різко скоротилася кількість грошей, з огляду на здешевлення вартості більшості активів на світовому ринку. Підприємства групи також не стали винятком. Однак найбільшу проблему представляє зараз не занижена вартість.
"Ми бачимо парадоксальну ситуацію. Споживачі промислової продукції мають потребу в ній, готові виконувати контракти, але є заручниками відсутності коштів у комерційних банків, які призупинили свої кредитні та лізингові програми. При цьому, потреби клієнтів нікуди не зникли – скоріше, навпаки", – додав представник ФПГ.
За його словами, як тільки закінчиться криза ліквідності, попит зросте, аби надолужити згаяне. Давати оцінку впливу кризи на бізнес можна буде в кінці першого кварталу 2009 року. Саме тоді в компанії очікують на повернення ліквідності та коштів в економіку. Відповідно, і зростання попиту по всій групі промислової продукції.
За прогнозами фахівців "Фінансів і Кредиту", ліквідність в економіку повернеться в першому-другому кварталі 2009 року, а економічне зростання розпочнеться не раніше 2010 року. Криза оздоровить економіку і змінить розстановку сил. На їх думку, настав час "генерального прибирання" в бізнесі.
"Більшість підприємств групи орієнтований на довгострокові відносини з B2B-клієнтами, частка спотових контрактів дуже низька. По окремих галузях – по ГМК практично немає неплатежів, всі контракти виконуються. За повідомленнями менеджменту окремих підприємств, є затримки по платежах в машинобудівному секторі, при цьому найбільші клієнти за кордоном підтверджують свої плани закупівель на 2009 рік", – повідомив Прасолов.
Він зробив дивовижну заяву: група має намір розширюватися.
"Сьогодні відмінна можливість для збільшення частки ринку, тому що криза видавлює з ринків не життєдайні або помилкові в стратегії компанії. У нас сильні позиції для розширення свого бізнесу, і ми обов`язково цим скористаємося. Це дозволить нам бути в числі перших за темпами приросту економіки після закінчення кризи. На нашу думку, наступне економічне зростання буде таким же безпрецедентним, як і криза", – оптимістично заявив прес-секретар "Фінансів і Кредиту" Максим Прасолов..
DCH (Група Олександра Ярославского) – Не встигли витратити
Довідка: Холдинг DCH створений 2007 року, і належить харківському бізнесмену Олександру Ярославському. Він контролює черкаську "Азот" – великого виробника аміачної селітри, аміаку, карбаміду та іншої хімії. У вересні 2007 року Ярославський вимушено продав росіянам контроль над Харківським тракторним заводом, зберігши за собою блокуючий пакет.
Також за ним збереглася мінорітарная частка в "УкрСиббанку". Основні надії Ярославський до недавніх пір покладав на будівельний і девелоперський бізнес, а також пов'язану з ним Українську гірничодобувну компанію (УГДК), яка керує трьома кар'єрами і п'ятьма родовищами.
2006 року, після продажу французам контрольного пакету в УкрСиббанку, Олександр Ярославський розділив активи з Ернестом Галіевим, і встиг зайти в самий кризовий на сьогодні бізнес – нерухомість. Свою флагманську компанію він назвав красномовно – Development Construction Holding.
На середину 2008 року, в холдингу дев'ять проектів будівництва на загальну площу більше мільйона квадратних метрів у Києві, Харкові та Одесі. Інвестиції в них повинні були скласти мільярд доларів.
В основному, це елітне житло і елітні офісні центри. Території під забудову вибирались відповідні. Однією з фірмових операцій бізнесмена став викуп старих заводів і фабрик в центрі Києва, щоб на їхній території будувати нові об'єкти.
Наприклад, в кінці вересня Ярославський одержав контроль над "Першим Київським авторемонтним заводом", де збирається будувати багатофункціональний комплекс "Поділ Бізнес Парк". Проект повинен був бути затверджений до кінця року.
Також ще в лютому цього року група розробила Програму заходів DCH з підготовки Харкова до Євро-2012. Серед усього іншого, передбачалося будівництво торгово-розважального центру, реконструкція стадіону "Металіст" у Харкові та аеропорту міста.
Вже в липні цього року Ярославський оголосив, що збирається інвестувати в проекти підготовки Харкова до проведення матчів 607 мільйонів доларів. Він також висловив бажання реконструювати Симферопольський аеропорт.
Під майбутнє будівництво DCH системно входила до бізнесу з випуску будматеріалів. В кінці 2007 року Ярославський об'єднав зусилля з російським "Базовим елементом" Олега Дерипаски.
Партнери вирішили створювати в Україні багатопрофільний будівельний холдинг Strabag Ukraine, під крилом якого планувалося побудувати цементні заводи та видобувати гравій, пісок і щебінку. Компаньйони прогнозували, що до кінця десятиліття оборот холдингу досягне мільярда євро на рік. Крім об'єктів DCH, будматеріали йшли б на будівництво доріг в Одеській та Харківській областях.
Якщо б ці проекти стартували, скажімо, 2007 року, Ярославський сьогодні зіткнувся б з величезними проблемами. Однак, схоже, він повинен бути вдячний долі. Криза розпочалася дуже вчасно, і застав бізнес DCH на початкових стадіях. Фактично, масштабне будівництво так і не було розпочато.
Це припущення має означати ще одне – у бізнесмена є величезний запас грошей. Вже в розпал кризи, 3 листопада, керівник проектів у сфері нерухомості групи DCH Надія Лисенко зробила гучну заява – холдинг не планує припиняти реалізацію своїх планів.
"Ми були готові до кризи, і не плануємо заморожування проектів. Можливо, ми трохи знизили темпи реалізації на окремо взятих проектах. Але уповільнення, знову ж таки, буде проходити тільки в рамках планів", – сказала вона. Звучало так, ніби в групи є весь необхідний мільярд доларів.
Безумовно, бізнес Ярославського – це не тільки девелопмент. Серед інших активів він має міноритарні пакети в УкрСиббанку та Харківському тракторному заводі. Також навесні 2007
року він викупив у Галієва пакет акцій, і отримав повний контроль на черкаську "Азоті" – одному з найбільших в країні виробнику добрив.
Напевно, більшість або всі ці компанії зазнають проблеми в зв'язку з кризою. Виробництво тракторів в Україні падає, Черкаському "Азоту" доводиться конкурувати з росіянами, у яких є більш дешева сировина і менше проблем зі збутом.
Поки що незрозумілі причини банкрутства підконтрольного Ярославському "Енерготрансінвесту", який допомагав "Азоту" збувати продукцію і знаходити сировину, а також курирував ряд інших проектів. Бізнесмену явно доведеться урізати витрати або навіть фондувати підприємства.
На УкрСиббанк, який, за оцінками ASTRUM, давав до 93% чистого доходу фінансової групи, також мало надії. Перш за все, тому, що на початку грудня бізнесмена вивели зі складу спостережної ради УкрСиббанку. Ймовірно, це означає, що тепер Ярославський просто міноритарій, і може розраховувати тільки на дивіденди. А вони в найближчому майбутньому навряд чи передбачаються.
"У 2009 році зростання активів банку повинно скласти 20%, що дозволить банку утримати ринкову позицію. Однак зниження платоспроможності фізичних осіб, яке відбудеться внаслідок очікуваного зниження реальних доходів населення призведе до зростання частки проблемних кредитів, і знизить прибуток банку на 5% -10%", – зазначив голова департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.
У самій групі DCH "Економічній правді" розповіли, що найбільший негативний вплив криза справила на інтегрований у світову економіку хімічний сектор. Ціни на мінеральні добрива формуються на міжнародному ринку, і тому першими відчули зниження глобального попиту.
Дивно, але директор з дослідження та аналізу DCH IM (Група DCH) Андрій Фоменко відзначив – найменший негативний ефект відзначений у фінансовому секторі та девелопменту групи.
"У фінансовому блоці (АКІБ "УкрCиббанк") – завдяки стійкому положенню на ринку. У девелопменті – завдяки скрупульозному плануванню реалізації проектів з урахуванням можливих ризиків, у яких були зокрема враховані і нинішні системні ризики", – зазначив експерт.
Фоменко розповів, що формування глобального "пузиря" на ринку активів і перегрів національної економіки були очевидні з початку 2007 року. Тому в останній рік DCH обмежувала свою інвестиційну активність, і принципово не набувала активів, вартість яких була явно завищеною.
"У частині бізнес-планування, застосовувалися набагато більш консервативні прогнози, ніж це було обумовлено очікуваннями на ринку. Це зробило можливим розробку адекватних програм розвитку, виконання яких буде відбуватися незалежно від короткострокової зміни ринкової кон'юнктури", – підтвердив він заяву Лисенко місячної давності.
Експерт визнав, що в тій чи іншій мірі вплив кризи відчула кожна з груп активів DCH. Але в цілому, завдяки взаємній компенсації ефектів, загальна ситуація залишилася стабільною. Основним видимим негативним ефектом, за оцінкою Фоменко, стала необхідність перегляду пріоритетів у реалізації інвестиційних програм.
Але, як і у випадку з іншими групами, DCH заявляє про намір розширюватися. "В 2009 році скорочення попиту продовжиться, і ВВП України очікує на спад не менш, ніж на 2%. У зв'язку з цим, група, по-перше, зосередить ще більшу увагу на вдосконаленні бізнесів, які приносять позитивний грошовий потік. По-друге, DCH продовжить свою експансію, купуючи недооцінені і перспективні активи", – підкреслив Фоменко.
Group Df – Фірташ приготував гроші
Довідка: 2007 року співвласник компанії "РосУкрЕнерго" Дмитро Фірташ створив офіційну структуру – Group DF. В її складі є кілька великих холдингів. Centragas AG є власником 45% акцій "РосУкрЕнерго". EMFESZ, або "Перша Угорська Компанія з Торгівлі Природним Газом і Енергетичними Послугами", працює в газораспределеніі Угорщини.
Холдинг OSTCHEM Holding AG об'єднує хімічні підприємства в Україні, Естонії, Росії, Швейцарії, Італії та Таджикистані. "Zangas Hoch-und Tiefbau GmbH" будує трубопроводи на території Туркменістану. Також у Group DF багато нерухомості в Україні і за кордоном. Однак в цілому звітність групи недоступна. Оцінити реальні обороти на сьогодні неможливо.
Після купівлі "Надра Банку" просто промислова група перетворилася у фінансово-промислову. Group DF зовсім не схожа на всі інші українські ФПГ. Її бізнес не має стовідсоткової залежності від ситуації в нашій країні.
Звичайно ж, значну частину свого доходу група все ще отримує від володіння 45% "Росукренерго". Але, як стверджують в прес-службі Group DF, на сьогодні це вже далеко не левова частина виручки.
І наводять приклад: коли в першому кварталі цього року ситуація з розрахунками за газ застигла майже на три місяці, ресурсів групи в інших галузях вистачило не тільки для успішного функціонування, але навіть не було заморожено жодного інвестпроекту. Таким чином, бізнес-напрямку групи Дмитра Фірташа диверсифіковані по різних країнах та галузях.
Це, зокрема, компанії хімічного напрямку, які окрім України, знаходяться в Естонії, Таджикистані, Німеччини, Швейцарії, Італії та Росії. Підприємства "газової групи" – в Австрії, Швейцарії, Угорщини, Росії, а також в Середній Азії.
Також відомо, що Group DF має багато проектів в нерухомості – зокрема, в Україні та Великобританії. Не виключено, що в усьому світі є ще ряд підприємств, які через час визнають що належать Фірташу.
"Group DF одна з найбільш стійких в Україні. З одного боку, вона дуже закрита з інформаційної точки зору, і важко сказати, напевно, що відбувається всередині неї. У той же час, очевидно, що вона є однією з небагатьох підійшла до кризи в гарній формі – як за показниками окремих підприємств, так і за запасами готівкових коштів", – вважають експерти ASTRUM.
За їх словами, у групи лише єдине слабке місце. Її бізнес-майбутнє в Україні залежить від політичної ситуації. А саме, від того, наскільки сильними виявляться позиції БЮТ – єдиної сили, яка до цих пір демонструвала конфронтацію з Group DF.
Однак політичні розклади – непередбачуваний фактор. З точки зору бізнесу, у Group DF є головна в умовах кризи перевага – наявність постійного припливу готівки з самих різних напрямків.
Безумовно, ціни на газ та хімічну продукцію в ході кризи знизяться, і зменшать доходи ФПГ. Проте, ще більшими темпами будуть дешевшати абсолютно всі активи в світі. Саме тому стабільний cash flow дозволить групі поглинати перспективні бізнеси за дуже низькою ціною.
Класичний приклад такого поглинання – придбання сьомого за розміром в Україні "Надра Банку". У середині жовтня стало відомо про проблеми з його ліквідністю. НБУ видав "Надра" стабілізаційний кредит, але вже незабаром установа перейшла під контроль Фірташу.
У прес-службі Group DF "Економічну правду" запевнили, що стан Group DF на тлі кризи дуже стійкий.
"Обороти основного енергетичного напрямку групи залишаються стабільними, а рівень позикових коштів – надзвичайно низьким. Group DF увійшла в кризу, маючи значні запаси готівкових коштів. Крім того, основна частина доходів виходить в доларах, і ніяк не залежить від курсових коливань на українському валютному ринку", – відзначили в прес-службі Group DF в Лондоні.
На найближчі два роки енергетичне напрямок Group DF має укладені контракти, що гарантують стійке фінансове становище групи на самому піку.
У Group DF визнають – безумовно, криза відбилася на її показниках. Що стосується українських підприємств групи, відчувається невелике падіння попиту на аммофос, що виробляє "Кримський титан".
Однак, запевняє прес-служба, ці труднощі є тимчасовими, оскільки добрива необхідні в усьому світі, і незабаром група може отримати програму збуту продукції в країни Латинської Америки, в якій має задіяти свої українські та неукраїнські хімічні підприємства. Також на "Кримському титану" не планується згортання виробництва діоксиду титану.
"Падіння попиту на продукцію "Кримського содового заводу" є виключно сезонним і прогнозованим. Завод повністю реалізує інвестиційну програму енергозбереження на 2008 рік, і найближчим часом затвердить новий план оновлення потужностей на 2009 рік", – стверджують в прес-службі Group DF.
Аналогічний оптимізм у групі відчувають по відношенню до проектів в нерухомості, самої проблемної галузі в світі.
"Наші проекти ще далекі від завершення, і перебувають на стадії інвестування. Фінансових потоків групи для продовження будівництва достатньо. До моменту здачі об'єктів в експлуатацію – це відбудеться мінімум через 3-4 роки, – ми очікуємо відновлення світового та українського ринків нерухомості", – відзначили в Group DF.
"Економічна Правда" запропонували групі оцінити, як всередині неї дотримуються такі принципи, як диверсифікація, вертикальна інтеграція, різноманітність джерел фінансування та впорядкованість структури управління активами.
"В ядрі групи створена уніфікована і добре координована структура управління. Усіма фінансовими, корпоративними, юридичними і комунікаційними операціями Group DF керує міжнародна команда професіоналів", – повідомляється у відповіді прес-служби.
"Принцип диверсифікації також був дотриманий з перших днів існування групи. Наші активи зосереджені в декількох напрямках – хімічної та енергетичної промисловості, нерухомості, а з купівлею "Надра Банку" – і у фінансовому секторі. В даний час Group DF розглядає варіанти розширення свого бізнесу за рахунок поглинання інвестиційно-привабливих компаній як в Україні, так і в країнах Європи", – додали в компанії.
В якості прикладу вертикальної інтеграції в рамках Group DF він привів енергетичне напрямок.
У відповідях на запитання "Економічної Правди" представники Group DF стверджують – група готувалася до кризи. За їхніми словами, з початком проблем з "другосортною" іпотекою в США аналітики Group DF визначили високу ймовірність повномасштабної світової економічної кризи.
Після цього були внесені зміни в стратегію групи. Крім усього іншого, вони передбачали мінімізацію залучення позикового капіталу, утримання підвищених залишків готівки на рахунках компаній групи та обов'язкову модернізацію потужностей промислових підприємств.
Масштаби проблем у світовій економіці виявилися більшими, ніж передбачали аналітики ФПГ. Тому сьогодні вони заявили про тимчасовий перегляд рамок деяких капіталоємних проектів.
"У довгострокову стратегію групи на найближчі 5-10 років були внесені відповідні зміни. Однак основні її напрямки не змінилися. Група буде дотримуватися стратегії і далі, незважаючи на труднощі, викликані нинішнім кризою. Ми маємо намір не просто пережити кризу, але істотно розширити і зміцнити структуру своїх активів", – підкреслюють представники групи Фірташа.
P.S. У у наступній частині матеріалу "Економічна Правда" проаналізує, як ідуть справи у наступних фінансово-промислових групах: "Укрпідшипник" (Група братів Клюєвих), "Смарт-Груп" (Група Вадима Новинського), "Донецьксталь" (колишня група "Енерго", або Група Віктора Нусенкіса), ММК ім. Ілліча (Група Володимира Бойка).
