Цього тижня країна відсвяткувала двадцяту річницю незалежності. Цього разу як ніколи, прийшов час робити підсумки та аналізувати пройдений шлях.
Однак більшість експертів та громадян в цілому негативно оцінюють роки незалежності, особливо в економічному плані.
Але страшно помиляються ті, хто кажуть, що Україна не відбулася. Ми спробуємо довести, що хоч Україна в цілому втратила свій потенціал, від цього можуть виграти і виграють її мешканці, правда не всі.
В будь-якому випадку ці суперечливі особливості нашої держави і свідчать про те, що в неї є майбутнє, у яке варто вірити.
Адже завдяки нашій жадібності, безвідповідальності і ліні на карті світу з'явилася унікальна країна. Країна, в якій існує незалежність від законів – юридичних і людських.
Як водиться, кращий аргумент – це факт. Щоб нас не вважали філософами, наведемо яскраві і соковиті факти.
Отже, тільки в Україні можна:
… перестати купувати газ по п'ять доларів за прямим контрактом, аби купувати його через посередників за п'ятдесят. А потім купити газ за п'ятсот доларів за кубометр, пояснюючи, що тепер ми його будемо купувати на пряму.
… оголошувати тотальну епідемію і "ганяти" дітей на щеплення, аби краще виглядати в очах виборців.
… ставши прем'єром, списати власні борги з податків. Стати віце-прем'єром, і вибивати дотації своїм підприємствам. Можна навіть назвати закупівлі для своїх підприємств проектом національної важливості.
… домовитися з депутатами Верховної Ради, які спишуть зі своїх підприємств мільярди заборгованості.
… продати найбільшу компанію потрібній людині, а потім сказати, що її все одно ніхто не хотів купувати. А потім не помітити, як покупець одразу ж порушив інвестиційні зобов'язання.
… роками не повертати ПДВ реально працюючим підприємствам, і день-в-день видавати мільярди фірмам-"прошаркам".
… змушувати пенсіонерів працювати ще п'ять років, аби не перекривати офшорні схеми і розкрадання бюджету.
… влаштовувати легалізацію, аби люди не отримували зарплату в конвертах. Але автор цієї легалізації може продати банк, і жодних податків не заплатити. А потім продати свою партію.
… садити за крадіжку десяти гривень, але спокійно "ділити" бюджет на мільярди.
… зробити імпортні машини непристойно дорогими, аби продавати трохи дешевше мотлох власного виробництва.
… заявляти про чесність митниці, і в сусідньому кабінеті виставляти цінники на провезення контрабанди.
… прийти на підприємство, і домовлятися, скільки штрафів воно повинно заплатити.
… звільнити свої підприємства від проходження тендерів, а всіх інших змусити платити "відкати" 10%.
… вдвічі завищувати кошторис будівництва для бюджету, щоб отримати "відкат" 60% від ціни об'єкта, який ніколи не буде побудований.
… красти до останнього моменту, тому що в останній момент всю відповідальність на себе візьме МВФ, і можна буде продовжити красти далі.
… опустити курс майже в два рази і перетворити половину країни в злісних неплатників, щоб власники кількох банків заробили мільярди.
… продавати квартири дорожче, ніж у Німеччині. При цьому будинок роками може не вводитися в експлуатацію, а рівень сервісу залишається нижче плінтуса.
… добувати нафту і вугілля десятки років, не маючи ліцензії.
… допускати, щоб препарати в аптеці за два роки подорожчали в чотири рази, а найбільший прибуток на цьому отримали чиновники МОЗ.
… бути монополістом, але не вважатися монополістом. І можна вважатися монополістом, хоча і не бути монополістом.
… вкрасти мільярди гривень вкладників банку, і після цього спокійно "відпочивати" на волі. А можна просто не виплачувати мільярди і не виконувати рішення суду, не пояснюючи причин.
… продати всю землю, хоча офіційно продаж заборонено.
… називати інвестиціями і захищати гроші, до цього вкрадені та виведені в офшор.
… перекрити експорт зерна, щоб дати заробити "своїй" компанії. Можна рішенням суду звільнити від сплати мита на нафтопродукти, аби дати заробити "правильній" компанії. Після цього можна розводити руками і говорити, що не вдалося з'ясувати, на кого працюють ці компанії.
… забрати собі державні підприємства, не сплачуючи за них гроші. Можна не забирати ці підприємства, а просто відібрати у них все обладнання. Теж безкоштовно.
… продати зброю зі складу, а потім залишки випадково підривати протягом місяця.
…"непомітно" виламати двері в Держстандарті, і протягом декількох годин серед білого дня виносити звідти сервери з інформацією.
… дозволити собі будувати мости в кілька разів дорожче, ніж в Європі. Можна модернізувати стадіон, і вже перестати рахувати, скільки разів збільшувалася ціна модернізації.
… готуватися до чемпіонату Європи з футболу, і звільняти від ввізного мита батоги і бичачу сперму.
… якщо ви "банк", відібрати бізнес у клієнта. Якщо ви клієнт, не платити банку за кредитом.
… влаштувати нафтову, цукрову, гречану, хлібну, вугільну кризи. Винних ніколи не знаходять, а ціни зростають в рази.
… за рік влаштувати подорожчання ключових товарів у два рази, а офіційну інфляцію вважати нижче 10%. На наступний рік – ще в два рази, а інфляцію знову вдається утримати.
… найбільші статки робити не в бізнесі, а на вмінні взяти гроші з держбюджету. Або вкрасти.
… роками виділяти з бюджету мільярди на програми та об'єкти, які існують тільки на папері.
… винагороду за використання авторських прав віддавати не їх власникам, а хлопцям, які називають себе захисниками авторських прав.
… за допомогою держави захопити завод. Можна навіть зупинити обіг акцій по всій Україні. Уряд скаже, що все законно.
… на папері годувати в'язнів м'ясом, а реально навіть не лікувати їх від епідемії туберкульозу.
На цьому тлі якось необразливо виглядають пустощі звичайних громадян.
А саме, в Україні можна:
… жодного разу не бути на парах, але здобути вищу освіту. А потім і отримати кандидата і доктора наук. Якщо ви поважна людина, то і проффесора отримаєте порівняно непомітно.
… не ходити до армії. Не можуть знайти мене в документах. Знають, що мені потрібно йти до армії, але не можуть мене знайти.
… не платити податки. Можна платити, але тоді потрібно добре людям пояснити, що робите це для того, щоб ще більше не платити.
… два рази сидіти у в'язниці, а потім стати президентом. Можна не платити податки з торгівлі газом, і стати прем'єром. Можна бути бандитом, і очолити боротьбу зі злочинністю. Можна займатися бджолами і не робити свою пряму роботу, і рахуватися президентом.
… влаштуватися на роботу, і взагалі не працювати. А можна багато працювати, і бути безробітним.
… змушувати все місто стояти в тисняві, щоб з вітерцем прокотити чиюсь особливо важливу дупу.
Нарешті, тільки в Україні не вводиться в дію база номерів мобільних телефонів, тому що вся Верховна Рада купила собі iPhone-и, і не хоче платити 10 доларів, щоб зареєструвати їх у базі даних.
Тільки в Україні при зменшенні надою молока може збільшуватися виробництво сирів та їх експорт у Росію.
Тільки в Україні вас може зупинити ДАІ-шник, а ви йому розповісте, що нічого не порушували, а потім дасте 100 гривень, щоб він не виписував штраф на 250 гривень.
Тільки в Україну чиновник середньої ланки їздить на Mercedes, а його начальник – на Bentley. Їх приїжджає перевіряти працівник міліції на Audi, якого за людину не вважає СБУ-шник на Porsche.
Офіційна зарплата у всіх цих персонажів не більше 500 доларів. Податківці, що спостерігають за ними, тихо паркують свої Volvo за рогом, поряд з Maybach районного судді.
Ми повинні пишатися Україною. За двадцять років вона перетворилася в країну безмежних можливостей. Такого немає практично ніде в світі.
Тільки тут, якщо людина має наполегливість і знає, чого хоче, можна в найкоротші терміни стати ким завгодно.
Можна стати мільярдером, президентом або міністром внутрішніх справ. А можна мати блискучі перспективи, але залишитися двірником, бо не треба бути занадто правильним.
До недавніх пір щастя було практично абсолютним, бо наших громадян не укладали особою в асфальт, як у Росії чи Білорусі.
Але часи змінюються, і нові власники країни сильно стиснули свободу особистості. Благо, хоч мільярдером все ще можна стати. Будьмо!
Сергій Лямець
