Фарбований лист дочекався

1 вересня набуває чинності рішення Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі (МКМТ) про антидемпінгові санкції на сталь із покриттям походженням з Китаю. Санкції накладено на підставі ще довоєнної скарги й довоєнної статистики. Зараз китайський імпорт не є настільки серйозною загрозою для внутрішнього ринку, як, скажімо, два роки тому. Проте після завершення бойових дій в Україні все може змінитися, а попит на фарбований прокат істотно зрости. Тому це рішення на перспективу. Адже антидемпінгові мита мають стягуватися упродовж 5 наступних років.

Бувай, Китай!

Скаргу на китайських постачальників фарбованого прокату (мається на увазі «прокат плоский з вуглецевої сталi, плакований, з гальванiчним або iншим покриттям, який класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7210 70, 7210 90 та 7212 40») наприкінці 2020 р. подали в Мінекономіки компанії «Модуль-Україна» та «Хеві Метал», які на пару виготовляють переважну більшість сталі з покриттям в Україні. Обидві входять до складу групи Metipol Володимира й Дениса Рисухіних. Обидві наполягали, що китайський імпорт завдає непоправної шкоди національному виробнику.

Міжвідомча комісія прийняла цю скаргу до розгляду й узялася досліджувати достатньо великий часовий період – з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2020 року. Розслідування довело, що покритий прокат з  КНР справді продавався в Україні за демпінговими цінами.  «Ситуація, за якої фарбований метал з Китаю, навіть з урахуванням безповоротного 13% ПДВ, продається за ціною гарячекатаного рулону в Європі чи Туреччині просто не може бути в нормальній ринковій економіці», – коментував ситуацію Денис Рисухін. Але до початку повномасштабної війни МКМТ не встигла документально оформити свої висновки. Й повернулася до них лише через півтора року, тобто зараз.

Під дію антидемпінгових ми потрапило понад 10 китайських компаній-постачальників, для кожної з яких експерти Міжвідомчої комісії не полінувалися нарахувати індивідуальні ставки. Діапазон цих ставок від 30,76% до 48,14% від митної вартості. Це навіть більше, ніж первинно сподівалися скаржники. Мова фактично йде про загороджувальне мито. За таких обставин фарбований прокат від заводів Metipol автоматично стає привабливішим для українського споживача не тільки за якісними, а й за ціновими критеріями.

Ще на початку 2022-го, коли антидемпінгові санкції тільки очікувалися, виконавчий директор асоціації «Український центр сталевого будівництва» В’ячеслав Колісник прогнозував, що з митом кількість китайського фарбованого прокату в країні зменшиться як мінімум удвічі. Зокрема, на його думку, метал завтовшки 0,3 мм і вище просто невигідно буде завозити; але лист з меншою товщиною залишиться на ринку, бо інколи він у 2 рази чи й більше дешевший, ніж метал 0,45 мм з хорошими характеристиками.

Ринок навпіл

До повномасштабного вторгнення ємність українського ринку фарбованого прокату оцінювалася орієнтовно у 500 млн дол у грошовому вимірі. Споживання цього товару коливалося в діапазоні 310-360 тис. т на рік упродовж трьох останніх довоєнних років . Але при цьому українські виробники покривали лише трохи більше  ніж 10%  цих потреб. Решта припадало на імпорт, а в імпорті понад 50% захопили постачальники продукції з КНР. Як з’ясували у МКМТ, від 51% до 61% китайського покритого прокату у передвоєнні роки продавалося за демпінговими цінами.

Зараз картина інша. Згідно з оцінками Metipol, торік споживання фарбованої сталі скоротилося в Україні більш як удвічі – до 152 тис. т. При цьому китайська домінанта уже не була настільки явною. Через блокування чорноморських портів та ускладнену логістику частка КНР у забезпеченні потреб українських споживачів у прокаті з покриттям скоротилася приблизно до третини. Натомість зросла частка національних виробників, а особливо виробників з ЄС. Проте така трансформація могла бути тільки тимчасовим явищем.

Уже в грудні 2022-го на український ринок потрапило аж 9,6 тис. т китайського прокату з покриттям. Це більше, ніж у будь-який попередній місяць (у т. ч. більше й ніж у довоєнні січень чи лютий). І це вперше у 2022 р. китайські імпортери за обсягами обігнали імпортерів з регіону ЄС. У першому кварталі 2023-го Китай продовжив повертати втрачені позиції, відтак за квартальним підсумком обсяги імпорту з ЄС і КНР майже зрівнялися. Причому це відбувалося на тлі росту цін на фарбовану сталь у Європі та, навпаки, їх падіння у Південно-Східній Азії. Різниця цін на європейський і китайський товар на українському ринку (уже з трейдерською маржею) могла становити до 300 дол/т. Тож Міжвідомча комісія з антидемпінговим рішенням досить вчасно намалювалася на горизонті.

Наша ніша

Наступне питання полягає в тому, наскільки цим вікном можливостей здатні скористатися національні виробники, щоб заповнити китайську нішу, поки там розрідилося. Адже, як уже було сказано вище, тепер власне українська продукція опиниться в найнижчому ціновому сегменті на ринку. Зараз у сегменті фарбованого прокату в Україні працює 3 суб’єкти, – крім уже згаданих «Модуль-Україна» та «Хеві Метал», ще львівська компанія «Ром Лтд».  Торік на трьох вони виготовили 37,5 тис. т продукції. У 2021-му обсяги виробництва були помітно більшими – 61 тис. т. А якщо рахувати за діючими потужностями, то ці підприємства потенційно можуть виготовляти й понад 100 тис. т фарбованого листа, навіть без розширення виробничих ліній.

До повномасштабної війни в Україні анонсувався запуск ще двох нових ліній з фарбування металу – у Білій Церкві й у Харкові. Крім того, думали над тим, щоб установити в себе схожу лінію й на Маріупольському меткомбінаті Ілліча. Однак жоден із намірів не встигли реалізувати. Ну, а торік  мова уже не йшла про серйозні модернізацію чи масштабування на чинних виробництвах. Попит упав. «Модуль-Україна» навіть на деякий час призупиняв роботу. Відтак обсяги виробництва у нього скоротилися майже утричі. Завод втратив лідерство у галузі, пропустивши вперед братній «Хеві-Метал». Останній виготовив за рік 15,8 тис. т продукції, тоді як «Модуль» лише 11,7 тис. т.

Однак від 2023 року власник Metipol Денис Рисухін очікує значного росту. За його словами, виробничий план для  «Хеві-Метал» встановлений на рівні 32 тис. т, для «Модуль-Україна» – 18 тис. т. Скромніші завдання для кам’янець-подільського підприємства зумовлені тим, що виробничі процеси там енергозатратніші. Хоча ще два роки тому на підприємстві планували істотно реконструювати італійську лінію Fata-Hunter з нанесення полімерного покриття на оцинкований рулон, щоб вийти на проєктну потужність у 120 тис. т річних.

«Хеві-Метал», який функціонує на промисловому майданчику машинобудівного заводу «Фрегат» (Первомайськ, Миколаївська обл.) – підприємство значно молодше, відкрите щойно у 2019 році. Спочатку його співвласником був засновник корпорації «ІСД», екс-нардеп Сергій Тарута. Але зараз бізнес повністю контролюється Metipol. Нинішні потужності «Хеві-Метал» дають змогу виготовляти до 80 тис. т фарбованої сталі на рік на максимумі завантаження. Потенціал із фарбування сталі в обсягах 50-70 тис. т річно має у Львові й компанія «Ром Лтд» (це сімейний бізнес місцевих підприємців Ромцівих), але вона більше орієнтована на прямий імпорт з Євросоюзу товарних профнастилу, металочерепиці чи рулонної сталі з покриттям, ніж на власне виробництво.

Таким чином, усі перелічені потужності зараз працюють в умовному режимі холодного старту. Бо сильно розганятися немає потреби. Але як тільки завершиться війна, їм доведеться одразу перемикатися на третю передачу. Бо 80-90% фарбованої сталі в Україні традиційно споживається в галузі будівництва. А відбудовувати нам потрібно дуже багато.

Ярослав Ярош