Більше моря

Економіка Металургія Публікації Транспорт
Більше моря

6 лютого на засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у січні 2024-го Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту товарів морем. Висновок, можливо, трохи передчасний, але достатньо обнадійливий. Шанс за підсумками року принаймні наблизитися до тих показників портового перевалювання вантажів, який був у 2021 р., Україна має. Але за двох умов: збереження принаймні на теперішньому рівні безпеки судноплавства у Чорному морі та істотного розширення номенклатури товарів, які обробляються у портах. Адже зараз понад 80% із них – це зерно й інша агропродукція.   

Великий оптимізм

Тезу шефа дещо доповнила й розшифрувала перший віце-прем’єр та міністр економіки Юлія Свириденко. «Ми дуже близькі до виходу на довоєнні фізичні обсяги експорту. У січні 2024 року Україна експортувала 12 млн т продукції. Це лише на 2 мільйони т менше, аніж у довоєнному січні 2022 року. З них 8,7 млн т було вивезено морським транспортом”, – повідомила вона. Якщо ж говорити про доларовий еквівалент, то за січень-2024 з України було експортовано продукції на 3,1 млрд USD, з яких 1,9 млрд USD відправлено через порти.

Насправді, якщо брати середньомісячні показники 2021 року, то до них ще далеко. Тоді обсяги експорту оцінювалися у 5,7  млрд USD на місяць, а обсяги портового перевалювання перевищували 10 млн т на місяць. Але динаміка останніх місяців 2023-го і першого місяця 2024-го вселяє оптимізм у вантажовідправників і віру у значно успішніший поточний рік. Бо два попередні зі зрозумілих причин були провальними.

За підсумками 2023 року через порти України сумарно перевантажено 62 млн т вантажів. Це лише на 5% більше, ніж у 2022-му, але у 2,5 раза менше, ніж за останній передвоєнний рік. Трендами 2022 р. стала масова міграція вантажів (наскільки це було можливо) у порти Дунайського кластера, які не були заблоковані бойовими діями, та відкриття «зернового коридору» з портів Одеси у результаті домовленостей  України, Туреччини і РФ. У 2023-му «зерновий коридор» припинив роботу, але вийшло навіть на краще. Україна на власну відповідальність відкрила свій коридор для морських суден і він попри певні побоювання запрацював. Причому уже не тільки для зерна, а й для деяких інших вантажів. Хоч усе одно у структурі портового вантажообігу – 45,5 млн т припадало на зернові, а ще 6,2 млн т – на наливні (переважно олію). Тож завдання 2024-го – повернути в порти й інші категорії вантажів.  Як зазначила Юлія Свириденко, наша мета – не лише вийти на довоєнні обсяги експорту, а й на більші цифри експортного виторгу. А це станеться тільки, коли до зерна у портах приєднаються й інші традиційні товари українського експорту, відновляться контейнерні перевезення.

Великий Дунай

Зрештою, слід не забувати, що українська портова інфраструктура продовжує залишатися наполовину паралізованою. Із логістичних ланцюгів усе ще вирвані портові потужності в ареалі Херсона й Миколаєва (не кажучи вже про окуповані Маріуполь і Бердянськ), а одеський портовий кулак задіяний навіть не на пів сили. Тож у 2023-му найпопулярнішим напрямком перевезень, як і рік перед тим, продовжував залишатися дунайський. Більше половини від усіх вантажів – 32 млн т – перевалили саме ці порти: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Їхній сумарний результат майже удвічі більший, ніж у 2022 році, та приблизно у 6 разів перевищує довоєнні показники. Навіть попри те, що дунайський кластер регулярно перебував під прицілом ворожих «шахедів»: тільки за 2023 рік зафіксовано понад 10 атак.

Проте логісти з часом пристосувалися до роботи й у таких умовах. За словами директора логістично-експедиторської компанії «Теус»,Дмитра Казаніна, перевалювання відбувається в основному за рахунок використання барж, оскільки великі судна не так часто наважуються заходити безпосередньо в порти. Це, зрозуміло, збільшує транспортні видатки, але дає змогу не переривати експорт. Зокрема, як зазначає Казанін, восени ставка фрахту баржі з Ізмаїлу до Констанци зросла до 44 євро/тонна, хоч  до обстрілів таку ж баржу можна було зафрахтувати й за 18 євро/тонна.

Голова Адміністрації морських портів України Юрій Литвин зазначив, що у 2023 році АМПУ спільно з бізнесом запустили 23 точки перевалювання у регіоні (16 з яких в Ізмаїлі) та планує реалізувати цьогоріч ще 15 таких проєктів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на одному з грудневих засідань Кабміну повідомив, що за рік приватні інвестиції у розвиток портової інфраструктури Дунайського кластеру становили приблизно 100 млн USD. Крім того, упродовж 2022-2023 років тут виконано експлуатаційне днопоглиблення в обсязі 3,33 млн куб. м, що допомогло суттєво збільшити кількість прохідних судів. У порту Рені, наприклад, біля причалів одночасно може розміщуватися тепер 22 морських судна і 40 барж. Добові обсяги перевалювання вдалося довести до рекордних 120 тис. т.

Беззаперечним лідером серед дунайських портів є Ізмаїл, чий вантажообіг зріс більше ніж удвічі – до  20,2 млн т. При цьому порт був основним і в сегменті експорту залізорудної сировини – обкотишів та чавуну. У Рені й Усть-Дунайська особисті показники помітно скромніші 10 млн т та 1,7 млн т відповідно. Але для кожного з них це все одно  найкращий результат за весь час незалежності.

Велика Одеса

Як уже було згадано вище, у липні 2023-го Росія вийшла із тристороннього морського «зернового коридору», у рамках якого українське зерно кораблями транспортувалося до Туреччини, а далі на ринки третіх держав. Проте вже у серпні Україна оголосила про відкриття власного тимчасового коридору для вантажних суден, що рухатимуться з/до Одеси та ближніх до неї портів. Незважаючи на загрози російських обстрілів та мінну небезпеку, за період із серпня 2023 р до початку січня 2024 р. цим маршрутом вдалося вивезти на експорт 15 млн т продукції, зокрема 10 млн т аграрної.

У цілому ж за 2023 рік вантажообіг портів одеського кластеру сягав 30 млн т. При цьому наростити показники змогла лише Одеса – із 7,69 млн т до  8,41 млн т. Чорноморськ тримався практично на одному й тому самому рівні: 11,41 млн т вантажів у 2023-му проти 11,76 млн т у 2022-му. Натомість порт Південний помітно просів: із 15,28 млн т до 10,08 млн т.  

Суттєва різниця навігації в регіоні між першою і другою половиною 2023 року в тому, що якщо під егідою  «зернового коридору» з Одеси, Південного, Чорноморська випускали тільки судна власне із зерном або іншою сільськогосподарською продукцією, то зараз усе частіше спостерігаємо там і присутність продукції ГМК. Зокрема, у жовтні через порти Великої Одеси на експорт пішло 507 тис. т залізної руди, у листопаді-грудні – понад 600 тис. т на місяць. Крім того, з листопада почалося відправлення і перших свіжовиготовлених партій металопрокату. Ще перед тим з Одеси та Південного змогли нарешті вийти судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy з українською металопродукцію на борту, які були заблоковані тут від початку повномасштабного вторгнення.

Генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков в інтерв’ю Forbes Ukraine спрогнозував, що до кінця першого кварталу 2024 р. експорт руди морем може зрости до 2-3 млн т на місяць. При цьому залишається ще потенціал для експортерів інших груп товарів: металів, вугілля, цементу. Вдала робота нового морського коридору потроху  повертає для українських гравців ГМК втрачені за час війни ринки збуту, як-от Південна Європа, Північна Африка, а головне – Китай. Згідно з оцінками Юрія Риженкова, якщо шлях працюватиме стабільно, то є ймовірність до кінця першого кварталу 2024 р. збільшити завантаженість гірничо-збагачувальних комбінатів на рівні приблизно 75–80%.

Тут свою роль мав би відіграти і механізм страхування морських перевезень, який з листопада запустив уряд України у партнерстві з компанією Lloyd’s та пулом британських страховиків і брокерів. До механізму доєдналися й державні «Укргазбанк», «Укрексімбанк» та Експортно-кредитне агентство. Як запевняє віцепрем’єр з інфраструктури  Олександр Кубраков, завдяки цій ініціативі вдалося уже  скоротити витрати судноплавних компаній на страхування вдвічі, та уряд працює над тим, щоб економія була ще більшою. Фінальна мета – повернути вартість страхування вантажоперевезень у чорноморських портах України до довоєнного рівня – 1% від вартості вантажу. Зараз цей показник становить в середньому 2%. На початку роботи українського коридору був 3-4%. Хоч самі вантажовідправники зауважують, що реально страховий механізм ще не запрацював, а зниження ставок – це результат саморегулювання. Хоч уже сам факт оголошення про українсько-британську страхову ініціативу позитивно вплинув на ринок морських перевезень.  Перше судно, застраховане за таким механізмом вирушило на завантаження в порти Великої Одеси лише у січні 2024-го.

Ярослав Ярош

Новини

20 Червня 2025

Заборгованість за зелену енергію суттєво зменшилася: держава сплатила 86% у 2025 році

19 Червня 2025

Україна в ОБСЄ заявила про плани Росії ударити по енергетиці

Китай знімає обмеження на металобрухт: що це означає для ринку

В Україні ціни на газ зросли до найвищого рівня

АРМА зафіксувало незаконне використання арештованого заводу Медведчука

Бізнес закликає уряд скоригувати кліматичні зобов’язання України щодо викидів

Nippon Steel завершила поглинання американського виробника сталі US Steel

Австралія закрила свої порти для російських танкерів

У США побудують сім заводів з виробництва напівпровідників

Російська влада готує план порятунку металургійних заводів 

Заправитися стане розкішшю: чекаємо по 65 грн/літр

18 Червня 2025

Металургія для війни: попит на бронесталь у Німеччині б’є рекорди

Вугільні регіони України отримають державну підтримку

Favbet: от тени к свету – как Андрей Матюха вывел азарт на легальный уровень и куда ушли миллионы

Інтерпайп перевів виробництво та логістику в онлайн

Росіяни хочуть відновити в Маріуполі пасажирський морвокзал

ВСІ НОВИНИ ⇢